"08" липня 2010 р. справа № 2а-3923/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Кожана М.П. Проценко О.А.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА"
на ухвалу: Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р.
у справі № 2а-3923/09/0870 (категорія статобліку- 2.11.1)
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА"
до: Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області
про: скасування податкового повідомлення - рішення, -
03.07.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тара»звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.06.2009 р. № 0001282301/0.
18.11.2009 р. Запорізьким окружним адміністративним судом винесено ухвалу у справі, якою суд вирішив питання щодо призначення судово-економічної експертизи, визначення особи, яка повинна здійснити оплату за проведення експертизи, та зупинення провадження у справі до закінчення експертизи.
Рішення суду обґрунтовано тим, що у сторін існує спір щодо фактичних обставин, що встановлені в акті перевірки та підрахунків, що були проведені перевіряючими, для вирішення яких необхідні спеціальні знання в галузі бухгалтерського обліку.
Зупиняючи провадження у справі, суд посилався також на норми п. 3 ч. 2 ст. 156 КАС України.
Не погодившись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає наступне.
Відповідно до ст. 81 КАС України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд може призначити експертизу.
ТОВ «Тара»у своїй позовній заяві не оскаржує достовірність нарахування податкового зобов'язання зі сплати сум податку на додану вартість та не наводить жодних контррозрахунків. Позовні вимоги ТОВ «Тара»зводяться до невірного застосування податковим органом положень Закону України «Про податок на додану вартість», порушенням норм Конституції та низки інших нормативних актів.
В свою чергу і податковий орган намагається довести правомірність саме такого застосування Закону України «Про податок на додану вартість»та донарахування податкового зобов'язання.
Сторони не ведуть спір навколо суми донарахованого податкового зобов'язання.
Апелянт вважає ухвалу винесеною з порушенням ст. 81 КАС України, оскільки для справи немає значення чи достовірно нараховано суму податкового зобов'язання чи ні.
Апелянт також вказує, що суд не надав сторонам можливості подати до суду питання, на які потрібна відповідь експерта.
ТОВ «Тара»вказує, що судом також не взято до уваги положення ст. 15 Закону України «Поро судову експертизу», відповідно до якого проведення судових експертиз у кримінальних та адміністративних справах державними спеціалізованими установами здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим експертним установам з Державного бюджету України.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надійшло.
У судовому засіданні представники апелянта апеляційну скаргу підтримали. Зазначили, що просять скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. , справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник відповідача до суду не прибув. Про час та місце судового розгляду Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області повідомлена належним чином.
Заслухавши представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.
Згідно ч. 1 ст. 81 КАС України експертиза призначається для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо. Питання про необхідність призначення по справі експертизи вирішується судом з винесенням ухвали, яка не підлягає оскарженню на підставі ст. 185 КАС України, а отже не може бути скасована в апеляційному порядку.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі призначення судом експертизи - до одержання її результатів. Про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про зупинення провадження у справі може бути оскаржена.
Як свідчать матеріали справи, апеляційна скарга не містить обґрунтування вимог стосовно скасування ухвали в частині зупинення провадження у справі.
Отже, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції в частині призначення експертизи та зупинення провадження у справі відсутні.
В той же час, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині, яка стосується судових витрат, не відповідає чинному законодавству.
Висновки колегії суддів обґрунтовано наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 98 КАС України особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
Як свідчить зміст оспорюваної ухвали та апеляційна скарга, експертизу призначено за ініціативою суду. Здійснення експертизи доручено державній експертній установі -Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 92 КАС України витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи. У разі неоплати судової експертизи у строк, встановлений судом, суд може скасувати ухвалу про призначення судової експертизи.
Системний аналіз названих норм свідчить, що обов'язок здійснити оплату судової експертизи може бути покладений лише на особу, яка заявила клопотання про проведення судової експертизи.
Відповідно до ч. 4 ст. 92 КАС України якщо виклик свідків, призначення експертизи, залучення перекладачів, спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у разі звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру відповідні витрати компенсуються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, рішення суду першої інстанції не відповідає нормам ст. 92 КАС України, що є підставою для скасування процесуального документу в частині вирішення питання щодо судових витрат.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" задовольнити частково. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. скасувати в частині, що стосується судових витрат, у зв'язку з чим виключити із резолютивної частини ухвали п. 5 наступного змісту: «Позивачу здійснити оплату за проведення судово-економічної експертизи». В решті залишити ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. без змін.
Керуючись ст. ст. 81, 92, 98, 195, 196, 199, 202, 205, 206
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРА" задовольнити частково.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. скасувати в частині, що стосується судових витрат, у зв'язку з чим виключити із резолютивної частини ухвали п. 5 наступного змісту: «Позивачу здійснити оплату за проведення судово-економічної експертизи».
В решті залишити ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 18 листопада 2009 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Ухвала не підлягає оскарженню згідно ч. 2 ст. 211 КАС України, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Ухвалу виготовлено у повному обсязі 28.07.2010 р.
Головуючий суддя Л.П.Туркіна
суддя М. П. Кожан
суддя О.А. Проценко