73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"18" серпня 2010 р. Справа № 2-а-1259/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченка К.В.,
при секретарі: Михайленко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Державної податкової інспекції у м.Херсоні
до товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕК-ЕКСПО»
про визнання недійсними установчих, фінансово-господарських документів та скасування державної реєстрації,
встановив:
У березні 2009 року державна податкова інспекція у м.Херсоні (надалі-ДПІ) звернулась до адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати недійсними установчі, реєстраційні, фінансово-господарські документи товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕК-ЕКСПО» (надалі-Товариство) та скасувати (припинити) державну реєстрацію цього Товариства з моменту державної змін до установчих документів, тобто з 15.02.2007р..
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що громадянин ОСОБА_1, якого було включено до складу учасників Товариства рішенням загальних зборів учасників цього Товариства 01.02.07р. з передачею останньому 100 % часток статутного фонду, був знайдений мертвим 28.02.09р.. ДПІ посилається на протоколи допитів колишньої дружини ОСОБА_1-ОСОБА_2 та його знайомих - ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які пояснили, що вони не знали про те, що ОСОБА_1 був учасником і директором Товариства. ДПІ також посилається на те, що ОСОБА_1 раніше був засуджений та розшукувався з приводу несплати аліментів. З урахування цих обставин, ДПІ вважає, що ОСОБА_1 не міг бути учасником та директором Товариства, а тому державна реєстрація змін до установчих документів Товариства, які пов'язані із включенням ОСОБА_1 до складу учасників товариства, відбулась із порушення норм діючого законодавства, оскільки з боку ОСОБА_1 була відсутня воля на набуття прав та обов'язків учасників та директора Товариства, а також відсутній намір на здійснення підприємницької діяльності. З цих підстав ДПІ вважає, що статут вказаного товариства, як односторонній правочин, є недійсним, а такі порушення законодавства свідчать, що Товариство не набуло цивільної право- та дієздатності, що відповідно до ст.. 247 ГК України є підставою для застосування адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації цього товариства. ДПІ також зазначає, що господарська діяльність Товариства здійснювалась без відома особи, яка юридично є засновником та учасником цього товариства, а особи, які фактично проводять псевдодіяльність від імені цього товариства, таким чином намагаються ухилитися від відповідальності за «відмивання» доходів, отриманих нелегальним шляхом, або за ухилення від сплати податків.
Представник ДПІ в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених у позовній заяві.
Товариство направило суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначає, що всі зміни до установчих документів Товариства здійснені з дотриманням вимог законодавства, підстави для скасування державної реєстрації Товариства на підставі ст.. 247 ГК України відсутні. Зазначає, що воля ОСОБА_1 на набуття прав та обов'язків учасника та керівника Товариства підтверджується підписами останнього на установчих та реєстраційних документах.
Проаналізувавши матеріали справи, пояснення представників сторін, суд приходить до наступних висновків.
Порядок реєстрації юридичних осіб регламентується Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Товариство було зареєстровано виконкомом Херсонської міської ради 13.04.2005р. з видачею свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №013677. Рішенням учасників Товариства ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 01.02.07р., останні були виведені зі складу учасників, а ОСОБА_1 був включений до складу учасників з передачею йому 100 % часток статутного фонду. Заява учасників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вихід зі складу учасників з передачею належної їм долі в Статутному фонді Товариства ОСОБА_1 була посвідчена 01.02.07р. приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Зоріною Н.В.. Зміни до установчих документів Товариства вчинені державним реєстратором згідно поданої та підписаної ОСОБА_1 реєстраційної картки.
В подальшому рішенням загальних зборів учасників Товариства від 16.02.08р. ОСОБА_1 був звільнений з посади директора Товариства з призначенням на цю посаду ОСОБА_8, а рішенням цих зборів від 27.09.08р. на посаду директора Товариства був призначений ОСОБА_9.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.10р. Товариство є зареєстрованим, його єдиним учасником є ОСОБА_1, а директором ОСОБА_10. Відомості щодо припинення цією юридичної особи, або відсутності за місцем реєстрації у даному витягу відсутні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 04.07.2002р. Суворовським РВ ХМУ УМВС України в Херсонській області.
З матеріалів справи також вбачається, що Товариство було зареєстровано в ДПІ м.Херсона як платник податків, директором якого був ОСОБА_1.
ДПІ не заперечує проти того факту, що на момент включення ОСОБА_11 до складу учасників Товариства та призначення його керівником, ОСОБА_1 як фізична особа мав для цього необхідну цивільну право - та дієздатність.
Факту підроблення підписів ОСОБА_1 на установчих та реєстраційних документах Товариства не встановлено.
З наведеного вбачається, що державна реєстрація змін до установчих документів Товариства відбулась з дотриманням вимог законодавства, яке регламентує проведення такої реєстрації.
Щодо посилань ДПІ на відсутність у ОСОБА_1 волі на набуття прав та обов'язків учасника та керівника цього Товариства, та відсутності у нього наміру на здійснення підприємницької діяльності, суд зазначає наступне.
В обґрунтування наведеного твердження ДПІ посилається на пояснення ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які викладені в протоколах допитів вказаних осіб, складених слідчим СВ ПМ ДПА у Херсонській області Литвиненко С.А., копії яких долучені до матеріалів справи.
ДПІ вважає ці пояснення достатнім та належним доказом на підтвердження обставин, наведених у позовній заяві.
Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (п.4).
Письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи (п.1 ст.79 КАС України).
Долучені до справи ксерокопії протоколів допитів не є належним доказом тих обставин, які наведені в позовній заяві, оскільки ці пояснення не є показами свідка, даними суду з дотриманням вимог процесуального закону з попередження свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень.
Крім того, ДПІ не довело, що копії цих протоколів долучені до матеріалів даної адміністративної справи з дотриманням законодавства, оскільки залишається невідомим, у зв'язку з якою кримінальною справою були відібрані ці пояснення, і на підставі якого процесуального документа копії цих протоколів були вилучені зі справи, у зв'язку з якою ці пояснення давались, та передані до матеріалів даної справи.
Згідно з п.3 ст. 70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Слід також зазначити, що зміст цих протоколів не доводить неможливість вчинення ОСОБА_1 дій учасника та керівника Товариства, і не встановлює тих обставин, які доводять набуття останнім прав та обов'язків учасника Товариства без його волі.
Доказом того, що ОСОБА_1 мав намір на здійснення тих видів підприємницької діяльності, які перелічені в статуті Товариства, є підписана ним у присутності нотаріуса нова редакція статуту цього Товариства, а також підписані ним документи до відділу державної реєстрації виконкомом Херсонської міськради, податкової інспекції.
Дані про те, що підписання ОСОБА_1 нової редакції статуту Товариства та подальші дії по внесенню змін до установчих та реєстраційних документів цього Товариства здійснені ним під впливом помилки, обману, насильства або з інших причин, визначених у ст.. 229-235 Цивільного кодексу України як підстави для визнання правочинів недійсними, відсутні.
Таким чином, твердження ДПІ про те, що державна реєстрація змін до установчих та реєстраційних документів Товариства, пов'язаних із включенням ОСОБА_1 до складу учасників Товариства, відбулась з порушеннями законодавства, а діюча редакція статуту цього Товариства є недійсною, не підтверджені належними доказами.
Той факт, що труп ОСОБА_1 був знайдений 28.02.09р., а сам ОСОБА_1 раніше був засуджений і розшукувався за несплату аліментів, не доводять незаконність проведеної у лютому 2007 року державної реєстрації змін до установчих документів Товариства.
Смерть учасника Товариства є підставо для вжиття заходів, передбачених п.5 ст. 147 Цивільного кодексу України та п.9.9. нової редакції статуту Товариства.
Відповідно до пункту 4 частини 1 ст.. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Пунктом 17 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. №509-ХІІ (в редакції Закону від 24.12.1993р. №3813-ХІІ) органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
З 01.07.2004р. набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», статтею 38 якого передбачена процедура припинення юридичної особи на підставі судового рішення, що не пов'язане з банкрутством юридичної особи, за наявності підстав, наведених у п. 2 цієї статті.
З прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» випливає, що закони, нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.07.2004р., діють у частині, що не суперечать цьому Закону.
Таким чином, положення пункту 17 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а також положення пункту 2 частини першої статі 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, та частини шостої і сьомої статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання та позбавлення його статусу юридичної особи у зв'язку з прийняттям Закону про державну реєстрацію слід розуміти, як право на позов про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Заявивши вимогу про припинення Товариства, ДПІ не посилається на жодну з передбачених п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, вказуючи лише на наявність підстав для застосування до Товариства адміністративно-господарської санкції у вигляді скасування державної реєстрації, передбаченої ст.. 247 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.. 247 ГК у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.
ДПІ не надало суду доказів на підтвердження факту здійснення Товариством діяльності, що суперечить закону чи установчим документам.
З метою встановлення передбачених п. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, суд звернувся до ДПІ з відповідним запитом від 13.08.2010р., проте відповіді на даний запит судом не отримано.
ДПІ також не спростувало твердження представника Товариства про те, що Товариство подає до ДПІ податкові декларації.
Таким чином, підстави для постанови судового рішення про припинення Товариства відсутні.
При вирішенні позовних вимог щодо визнати недійсними установчих, реєстраційних та фінансово-господарських документів Товариства, суд виходить з того, що такі вимоги не можуть бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу ст.. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» статут, свідоцтво про реєстрацію, свідоцтво платника ПДВ, первинні бухгалтерські та фінансово-господарські документи суб'єкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними вимогами, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів недійсними законом не вимагається. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.
Таким чином, позовні вимоги ДПІ про визнання установчих, реєстраційних та фінансово-господарських документів Товариства розгляду в порядку адміністративного судочинства не підлягають, а тому провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Провадження у справі в частині визнання недійсними установчих, реєстраційних та первинних фінансово-господарських документів товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕК-ЕКСПО» - закрити.
В решті позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 26 серпня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 6.6.2