73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"20" серпня 2010 р. Справа № 2-а-14646/09/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ковбій О.В.,
при секретарі: Попутько О.А.,
за участю: представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача 1 - Павленко І.В.
представника відповідача 2 - Сенкевич О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Прокуратури Херсонської області, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області про визнання протиправними дій та стягнення суми грошової допомоги при звільненні,
встановив:
ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся з адміністративним позовом, з урахуванням уточнення позовних вимог, до прокуратури Херсонської області (далі - відповідач 1) про визнання протиправною утримання прокуратурою Херсонської області податку з доходів громадян з нарахованої йому суми грошової допомоги та відмови у здійсненні доплати у розмірі 23761,73 грн.; стягнення з Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (далі - відповідач 2) неправомірно утриманих з грошової допомоги 23761,73 грн.; відшкодування судових витрат у розмірі 237,62 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що при виплаті ОСОБА_4 грошової допомоги при виході на пенсію, в порушення ч.15 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з нього був утриманий податок з доходів фізичних осіб.
Представник відповідача 1 заперечувала проти позовних вимог, просила суд позов не задовольняти, пояснюючи тим, що відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" сума грошової допомоги при виході на пенсію оподатковується на загальних підставах, тому порушень діючого законодавства прокуратурою допущено не було.
Представник відповідача 2 заперечувала проти позовних вимог, просила суд позов не задовольняти, пояснюючи тим, що до повноважень органів Держказначейства не входить контроль за обґрунтованістю та своєчасністю внесення обов"язкових платежів до бюджету, у т.ч. по сплаті податку з доходів з фізичних осіб. Контролюючим органом по сплаті до бюджету вищезазначеного податку, згідно ст.70 Закону України "Про державний бюджет України на 2010 рік" є органи державної податкової адміністрації. Порядком повернення платникам помилково та/або надміру сплачених податків від 10.12.2002 року №226 передбачено, що повернення помилково або надмірно зарахованих до бюджету податків, зборів (обов"язкових платежів) здійснюється за заявою платника та поданням органів, які повинні забезпечувати надходження платежів до бюджету та за якими, згідно із законом закріплено контроль за справлянням платежів до бюджету.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, позивач працював на посаді старшого слідчого відділу прокуратури Херсонської області.
Наказом прокурора Херсонської області від 06.04.2009 року №30-0 позивач звільнений із займаної посади власним бажанням у зв"язку з виходом на пенсію за вислугою років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно із довідкою прокуратури Херсонської області від 04.09.2009 року № 18/272 позивачу нарахована грошова допомога у розмірі 158411,52 грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 23761,73 грн. Грошова допомога у розмірі 134649,79 грн. отримана, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні.
З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22 травня 2003 року №889-4, яким запроваджений податок з доходів фізичних осіб, який відповідно до пункту 4 частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року №1251-12 належить до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових) платежів.
Відповідно до вимог зазначеного Закону відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Херсонської області утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем, як платником податку, сплачений податок з доходів фізичних осіб у розмірі 23761,73 грн.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 3 Закону об'єктом оподаткування в даному випадку є загальний місячний оподатковуваний дохід. Стаття 4 Закону містить положення, що визначають склад такого доходу, одночасно п. 3 ст. 4 передбачає перелік доходів, що не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу. Зазначений перелік є вичерпним та не містить пільг щодо оподаткування податком з доходів фізичних осіб працівників прокуратури у разі виходу на пенсію.
Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб" не містить норм, які б звільняли працівника прокуратури при виході на пенсію від сплати податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від сплати прибуткового податку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що прокуратурою Херсонської області правомірно застосовані положення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", норми якого носять спеціальних характер, та з грошової допомоги позивача утримано суму податку у розмірі 23761,73 грн.
Суд вбачає, що позивачем правомірно сплачений податок з доходів фізичних осіб як плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальної громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" виходячи з наступного.
Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури здійснюється відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру".
Відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.
Положення Закону України "Про прокуратуру" визначають порядок організації та діяльності органів прокуратури, їх систему та структуру, матеріальне, соціальне та пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих, та інші питання, що пов"язані із здійсненням органами прокуратури наданих їм повноважень.
Однак, щодо питань оподаткування доходів працівників прокуратури зазначений законодавчий акт носить загальних характер, це означає, що при наявності нормативного акту спеціального характеру застосуванню підлягають норми саме такого акту.
Пунктом 22.2 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено: у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Зазначений Закон, серед іншого, визначає: платників податку (стаття 2), об'єкт оподаткування (стаття 3), загальний оподатковуваний дохід, у тому числі місячний (пункт 4.2 статті 4), доходи, які не включаються до складу загального оподатковуваного доходу (пункт 4.3 статті 4), податкові соціальні пільги (стаття 6), ставки податку (стаття 7), порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету (стаття 8), прикінцеві положення (стаття 22) і не містить норм, які б звільняли працівника прокуратури при виході на пенсію від сплати податку з доходів фізичних осіб або передбачали компенсацію втрат доходів від сплати прибуткового податку.
Пунктом 22.12.1 пункту 22.12 статті 22 зазначеного Закону, у зв'язку з набранням чинності цим Законом, рекомендовано Кабінету Міністрів України до 1 вересня 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо внесення змін до законів, які випливають із змісту Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в тому числі: Закону України "Про прокуратуру", який встановлював, що прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років виплачується грошова допомога без сплати податку.
Суд вважає за необхідне відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи встановлено, що призначення позивачу до виплати грошової допомоги у розмірі середньомісячного заробітку, з якого обчислена пенсія, з якої утримано прибутковий податок у сумі 23761,73 грн. прийнято в межах повноважень, обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 серпня 2010 р..
Суддя Ковбій О.В.
кат. 2.26