22 серпня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/5147/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Михайлової І.О.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача Загалець О.М.
представника відповідача Федоренко О.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за правилами загального позовного провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області оформлену листом №С-22/6/7401-23/7401.3.1/48-23 від 14.04.2023 у прийнятті від ОСОБА_1 , декларації про відмову від іноземного громадянства;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути та прийняти декларацію ОСОБА_1 від 23.03.2023 про відмову від громадянства Російської федерації, з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для його звернення до суду.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 08.05.2023 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу для подання відзиву на позов і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову або заяви про визнання позову - 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, оскільки у позивача відсутні правові підстави для подання декларації про відмову від іноземного громадянства. Чинне законодавство передбачає вичерпний перелік обставин, які є незалежними від особи причинами неотримання документу про припинення іноземного громадянства, внаслідок чого вона подає декларацію про відмову від іноземного громадянства та чітко вказано, що особа має вчинити дії щодо виходу з громадянства, а саме звернутись до відповідного органу з клопотанням про припинення іноземного громадянства. Враховуючи ненадання позивачем документів, які засвідчували б факт звернення до компетентного органу російської федерації з клопотанням про припинення громадянства російської федерації, Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області вважає, що діяло відповідно до вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 23.05.2023 у задоволенні клопотання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про проведення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.
Позивачем подано відповідь на відзив на позов, в якій заперечує проти доводів відповідача, наведених у відзиві на позовну заяву та зазначає, що Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області у відзиві не наводить доказів які б спростовували викладені позивачем у позові обставини, пов'язані з військовою агресією російської федерації та доводили б законність вчинених дій; просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких наголосив, що відсутність у позивача фактичної можливості припинити іноземне громадянство внаслідок військової агресії російської федерації не свідчить про протиправність дій Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, до компетенції якого не належать питання припинення громадянства інших держав та внесення змін до законодавства України.
Ухвалою суду від 16.06.2023 вирішено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 02 серпня 2023 року.
Ухвалою суду від 02.08.2023, без виходу до нарадчої кімнати, занесеною секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16 серпня 2023 року на 10 год 00 хв.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві та відповіді на відзив.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив на позов.
Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Корюківка Чернігівської області, Україна, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 17.11.2021 Корюківським відділом реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (а.с.54).
19.11.2021 ОСОБА_1 подав заяву про оформлення набуття ним громадянства України за територіальним походженням 7420-000021555 та зобов'язання 7420-000002150 припинити іноземне громадянство (російської федерації) протягом двох років з моменту набуття громадянства України та подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства російської федерації, виданим уповноваженим на те органом цієї держави.
У зобов'язанні позивачем зазначено, що у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства (підданства) російської федерації він зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина до уповноваженого органу цієї держави (а.с.47).
15.02.2022 Управлінням Державної міграційної служби України в Чернігівській області, прийнято рішення №33 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України» (а. с. 46 на звороті).
17.02.2022 ОСОБА_1 видано довідку №7420-000006767 про реєстрацію особи громадянином України, а 27.04.2022 ОСОБА_1 видано тимчасове посвідчення громадянина України, зі строком дії до 15.02. 2024 (а.с.59-63).
23.03.2023 позивач звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, в якому просив прийняти від нього декларацію про відмову від іноземного громадянства, згідно якої він відмовляється від іноземного громадянства російської федерації, у зв'язку з тим, що існують незалежні від нього причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства російської федерації (а.с.72-73).
В обґрунтування заяви позивачем було зазначено, що у зв'язку з припиненням роботи посольства російської федерації в Україні та відповідно припинення консульського прийому громадян з будь-яких питань, враховуючи, що консульський прийом не здійснюється з початку збройної агресії російської федерації та припинений на невизначений строк, а також враховуючи, що внаслідок широкомасштабних воєнних дій проїзд на територію російської федерації є для нього неможливим, позивач з незалежних від нього причин позбавлений можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації.
До заяви було додано декларацію про відмову від іноземного громадянства та відповідь Міністерства іноземних справ російської федерації від 25.01.2023 №1042/зп (а.с.72-73).
14.04.2023 Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області листом № С-22/6/7401-23/7401.3.1/48-23 повернуло позивачу декларацію про відмову від іноземного громадянства, вказавши про відсутність у позивача підстав для її подання згідно чинного законодавства України (а.с.77-78).
Вважаючи відмову відповідача у прийнятті декларації протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги по суті спору, суд враховує наступне.
Визначаючись щодо вказаного питання суд враховує, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб, визначено Законом України від 18.01.2001 №2235-III «Про громадянство України» (далі - Закон №2235-III).
Відповідно до визначень, які містить частина 1 статті 1 Закону №2235-III громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Статтею 6 Закону №2235-III встановлено підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті громадянство України набувається за територіальним походженням.
Відповідно частини 1 статті 8 Закону №2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Згідно частини 5 статті 8 Закону №2235-III іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
При цьому зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України (частина 1статті 1 Закону №2235-III).
Згідно частини 1 статті 1 Закону №2235-III декларацією про відмову від іноземного громадянства є документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Умови та порядок прийняття до громадянства України встановлені статтею 9 Закону №2235-III.
Частиною 1 статті 9 Закону №2235-III передбачено, що іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України.
За правилами пункту 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III однією з умов прийняття до громадянства України, зокрема, є подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців).
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Натомість згідно частини 1 статті 1 Закону №2235-III незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури частина.
З аналізу норм законодавства випливає, що незалежними від особи причинами неотримання документа про припинення громадянства іноземної держави є три самостійні обставини: 1) невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено; 2) відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи; 3) нездійснення такої процедури.
Також частиною 6 статті 8 Закону №2235-III встановлено, що для оформлення набуття громадянства України замість зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано:
1) іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні;
2) іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, - заяву про зміну громадянства;
3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить (проходив) військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;
4) іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та його подружжям - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;
5) іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, - декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області з заявою щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, в якому просив прийняти від нього декларацію про відмову від іноземного громадянства, згідно якої він відмовляється від іноземного громадянства російської федерації, у зв'язку з тим, що існують незалежні від нього причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства російської федерації.
В обґрунтування заяви позивачем було зазначено, що у зв'язку з припиненням роботи посольства російської федерації в Україні та відповідно припинення консульського прийому громадян з будь-яких питань, враховуючи, що консульський прийом не здійснюється з початку збройної агресії російської федерації та припинений на невизначений строк, а також враховуючи, що внаслідок широкомасштабних воєнних дій виїзд з України та проїзд на територію російської федерації є для нього неможливим, позивач з незалежних від нього причин позбавлений можливості отримати документ про припинення громадянства російської федерації, проте Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повернуло позивачу декларацію про відмову від іноземного громадянства, вказавши про відсутність у позивача підстав для її подання згідно чинного законодавства України.
З матеріалів справи випливає, що Міністерство закордонних справ України листом від 07.12.2022 повідомило позивача, що 23.02.2022 російська сторона евакуювала персонал свого посольства та консульських установ російської федерації з території України (а.с.15).
Судом також встановлено, що позивач звертався до Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо надання йому роз'яснення можливого виїзду з України в умовах воєнного стану, про що йому була надана відповідь листом від 01.12.2022, в якій зазначені умови, за яких чоловіки, віком від 18 років до 60 років можуть перетнути кордон України (а.с.13).
У судовому засіданні відповідач наполягав, що даний перелік «незалежних від особи причин» є вичерпним, та, що ОСОБА_1 не належить до визначених частиною 6 статті 8 Закону №2235-III осіб, які мають право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства, а тому правові підстави для прийняття від позивача декларації про відмову від іноземного громадянства відсутні.
Отже відповідач вважає, що неподання позивачем до міграційної служби документів, які засвідчують факт звернення до компетентного органу російської федерації з клопотанням про припинення громадянства цієї держави, унеможливлює подання декларації про відмову від іноземного громадянства до міграційної служби України.
Проте суд вважає такі доводи відповідача необґрунтованими та нерозсудливими, адже є загальновідомим фактом повномасштабне воєнне вторгнення російської федерацію на територію України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (пункт 3).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду даної справи в суді дія воєнного стану продовжена згідно з відповідними Указами Президента України.
У зв'язку зі збройною агресією та масованим вторгненням збройних сил російської федерації в Україну 24.02.2022 були офіційно розірвані дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією.
Це означає, що посольства та консульства російської федерації в Україні припинили свою діяльність, що підтверджується також і листом Міністерства закордонних справ України від 07.12.2022, наявного в матеріалах справи.
Визнання офіційно цього факту не потребує додаткового доведення з боку позивача про наявність незалежної від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства), адже як в законодавстві України, так і в законодавстві російської федерації відсутнє правове регулювання процедури припинення громадянства (підданства) за ініціативою особи в разі ведення воєнних дій між відповідними державами.
Відповідачем при розгляді заяви позивача про прийняття декларації про відмову від іноземного громадянства не було надано оцінку обставинам, зазначеним у зверненні позивача до відповідача при поданні декларації, в тому числі щодо розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією та відсутності посольств та консульств російської федерації в Україні, щодо неможливості виїзду позивача з України та щодо причини нездійснення процедури припинення громадянства іноземної держави російської федерації.
Крім того відповідач стверджує, що жодних альтернатив, з огляду на розірвання дипломатичних відносин з російською федерацією внаслідок її військової агресії проти України, чинне законодавство України не передбачає, і в судовому засіданні представник відповідача не заперечував факт відсутності у чинному законодавстві України механізму вирішення подібних спірних правовідносин, в разі відсутності дипломатичних відносин з державою та неможливості особою оформлення припинення громадянства цієї держави.
За таких обставин суд вважає, що відсутність у чинному законодавстві України альтернатив або відповідного правового механізму вирішення подібних спірних правовідносин нівелює реалізацію права особи з огляду на неможливість де-факто ним скористатися, незважаючи на його проголошення де-юре та не може бути підставою для відмови у захисті такого права загальними засобами, передбаченими Законом №2235-III.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неотримання позивачем документа про припинення громадянства російської федерації відбулося з незалежних від нього причин. З огляду на це, відповідно до приписів пункту 2 частини 2 статті 9 Закону №2235-III позивач має право на подання декларації про відмову від іноземного громадянства, а тому відмова відповідача у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації є протиправною, а позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки суд під час розгляду справи констатував поважність причин неотримання позивачем документа про припинення іноземного громадянства (підданства) та протиправність відмови міграційної служби в прийнятті декларації про відмову від громадянства РФ, відтак належним способом поновлення порушеного права позивача є зобов'язання Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути декларацію ОСОБА_1 від 23.03.2023 про відмову від громадянства російської федерації, та прийняти її з урахуванням висновків суду.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, оформлену листом №С-22/6/7401-23/7401.3.1/48-23 від 14.04.2023 у прийнятті від ОСОБА_1 , декларації про відмову від іноземного громадянства.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області повторно розглянути декларацію ОСОБА_1 від 23.03.2023 про відмову від громадянства російської федерації, та прийняти її з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ).
Відповідач: Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (вул. Шевченка, буд. 51а, м. Чернігів, 14013, код ЄДРПОУ - 44094124).
Повний текст рішення складено 04 вересня 2023 року.
Суддя В.В. Падій