04 вересня 2023 року м. Чернігів Справа № 620/13081/23
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Бородавкіна С.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до 105 прикордонного загону імені Князя Володимира Великого ДПС України , у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача відносно позивача стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
- зобов'язати відповідача виплатити йому середнє грошове забезпечення за весь період затримки остаточного розрахунку за період з липня 2019 року по 27.07.2023 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою КМУ від 08.02.1995 №100;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 14.07.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, включно за весь час затримки виплати.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Разом з тим, частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні до суду позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору, надавши суду копію посвідчення, згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Однак, суд звертає увагу, що Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 (справа №9901/70/20) сформовані висновки щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказані висновки Великої палати Верховного Суду є релевантними і до даної справи.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у частині другій статті 22 якого передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у даній справі.
Суд зазначає, що вимоги позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, не стосуються соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, тому судовий збір за подання позовної заяви за захистом своїх прав підлягає сплаті.
За змістом статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, пільга щодо сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі не поширюється на вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У відповідності до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16, позовна вимога про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні є майновою вимогою.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VІ «Про судовий збір».
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» з 01.01.2023 за подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.).
Суд зазначає, що позивач просить нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з липня 2019 року по 27.07.2023, без визначення точної суми, а тому в даному випадку розмір судового збору за одну майнову вимогу становить 1073,60 грн.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства, а тому вона має бути залишена без руху з наданням позивачу строку на усунення вказаного недоліку.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону імені князя Володимира Великого Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. або належним чином завірених копій документів, що надають пільги щодо його сплати.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.
Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бородавкіна