Справа № 560/8911/23
іменем України
04 вересня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.03.2023 №222330005258, зобов'язання головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1981 по 02.12.1982, з 21.12.1982 по 26.12.1983, з 01.01.1992 по 26.01.1994, з 02.02.1994 по 31.03.1994, з 23.08.1994 по 04.11.1994, з 05.11.1994 по 03.09.2021 та призначити пенсію за віком. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що набула право на призначення пенсії за віком, у зв'язку з чим у березні 2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач листом повідомив про відмову у призначенні пенсії на підставі рішення №222330005258 від 08.03.2023, прийнятого головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
У відзиві головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що страховий стаж позивачки становить 15 років 0 місяців 3 дні, що є недостатнім для призначення пенсії за віком згідно з Законом №-1058-ІV. Вважає, що у діях органів Пенсійного фонду України не вбачається ознак будь-якої неправомірності, тому позов є безпідставним. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області у відзиві також просить відмовити у позові.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
01.03.2023 ОСОБА_1 звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №222330005258 від 08.03.2023 їй відмовлено у призначенні пенсії за віком за заявою від 01.03.2023 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV. До страхового стажу позивачки не враховано:
- періоди роботи в колгоспі з 01.03.1981 по 02.12.1982 згідно трудової книжки від 01.03.1981, оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі у господарстві та фактично відпрацьовані вихододні;
- період роботи з 21.12.1982 по 26.12.1983 згідно трудової книжки від 01.03.1981 року, оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу;
- періоди роботи 01.01.1992 по 26.01.1994, з 23.08.1994 по 04.11.1994, з 05.11.1994 по 03.09.2001, згідно довідки № 61-18-20-637 від 30.11.2017 року, період роботи з 02.02.1994 по 31.03.1994 згідно трудової книжки від 01.03.1981, оскільки відповідно до Закону України від 23.12.2022 «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) у РРФСР по 31.12.1991.
Про прийняте рішення ОСОБА_1 дізналась з листа головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 23.03.2023 №2200-0213-8/22928.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачка звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
У розумінні абз. 22 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
За змістом ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 26 Закону №1058-IV встановлені умови призначення пенсії за віком. За загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного стажу, визначеного у статті 26 Закону № 1058-IV, який у період з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року становить не менше 29 років.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Судом встановлено, що на час звернення із заявою про призначення пенсії за віком позивачка досягла 60-річного віку.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (надалі, також - Порядок №637). Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування. Відповідно до п. 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Виходячи з приписів Порядку № 637, підтвердження трудового стажу потрібне у разі відсутності трудової книжки, необхідних записів в трудовій книжці, а також якщо містяться неправильні й неточні записи про періоди роботи.
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях № 162 від 20.06.1974, у тому разі, коли в трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається в трудову книжку, заповнюється і ведеться адміністрацією підприємства за місцем роботи працівника у такому самому порядку, що і трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).
Постановою Держкомтруда СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, згідно з п. 1.1 якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників. Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
У той же час, відсутність записів про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві чи відсутність печатки та підпису відповідальної особи у таких записах, за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки чи інших документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Відтак, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не несе відповідальності за правильність заповнення трудової книжки. Більше того, недоліки заповнення трудової книжки, навіть якщо вони мають місце, не є підставою вважати відсутніми чи недоведеними відповідні періоди трудового стажу. Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а звернув увагу на те, що певні недоліки заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Встановлено також, що запис про роботу з 01.03.1981 по 02.12.1982 у трудовій книжці позивачки виконаний без перекреслень, виправлень, у чіткій послідовності та з відповідністю дат, завірений підписом та печаткою роботодавця.
З огляду на це, трудовою книжкою позивачки підтверджений вказаний період роботи. Доказів того, що у спірний період позивач не працювала, відповідачем не надано, тому цей період належить зарахувати.
Суд критично оцінює твердження відповідачів про те, що у трудовій книжці відсутні записи про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві та фактично відпрацьовані вихододні, оскільки такий період роботи підтверджений трудовою книжкою позивачки, яка завірена підписом та печаткою роботодавця. Належних доказів визнання недостовірними чи недійсними записів у трудовій книжці щодо даних періодів роботи відповідачами суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги при вирішенні питання призначення пенсії.
До того ж, неповнота записів про встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком. Зазначене також стосується і періоду з 21.12.1982 по 26.12.1983, який не зарахований оскільки відсутня назва організації при прийнятті на роботу.
Що стосується періодів роботи позивачки у районах Крайньої Півночі з 01.01.1992 по 26.01.1994, з 23.08.1994 по 04.11.1994, з 05.11.1994 по 03.09.2001, відповідачі зазначають, що ці періоди не зараховано, оскільки до страхового стажу зараховуються періоди роботи у РРФСР по 31.12.1991.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон №1788-ХІІ) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до пункту 5 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року за №1058-IV (далі - Закон №1058-IV), період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 №1029.
Судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо того, чи належить місцевість, де працювала позивачка, до районів Крайньої Півночі, тому ця обставина не потребує доказування.
Угода про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992 визначає, що для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових підставах і за вислугу років, громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди (стаття 6). Згідно з ч. 2 статті 6 Угоди "Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення" від 13.03.1992 для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди. Відповідно до абзаців 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ "Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14.01.1993 трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації. Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994 передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.
З вищезгаданих норм міжнародних угод вбачається, що обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою. Таким чином, якщо певний період роботи особи на території РФ згідно з законодавством цієї держави повинен обчислюватись на пільгових підставах, то у такому ж порядку цей же стаж повинен враховуватись щодо цієї особи і в Україні. Відтак, стаж позивачки має бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Згідно з Переліком районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 і від 26.09.1967 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" Ханти-Мансійський автономний округ є місцевістю, прирівняною до районів Крайньої Півночі.
З огляду на це, стаж роботи позивачки у цій місцевості повинен бути обчислений згідно із законодавством держави, на території якої відбулась трудова діяльність. Оскільки таке обчислення здійснювалось в пільговому порядку (в полуторному розмірі), період роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняй до районів Крайньої Півночі, після 01.01.1991 також має бути зарахований позивачці у пільговому обчисленні. Відтак, необхідно зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу позивачки періоди роботи з 01.03.1981 по 02.12.1982, з 21.12.1982 по 26.12.1983, з 01.01.1992 по 26.01.1994, з 23.08.1994 по 04.11.1994, з 05.11.1994 по 03.09.2001 у районі Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки відповідачі не довели правомірність прийнятого рішення та дій, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправним та скасувати рішення головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 08.03.2023 №222330005258.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 01.03.1981 по 02.12.1982, з 21.12.1982 по 26.12.1983, з 01.01.1992 по 26.01.1994, з 23.08.1994 по 04.11.1994, з 05.11.1994 по 03.09.2001, вирішити питання призначення та виплати пенсії за віком з 19.02.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 04 вересня 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,Львів,79046 , код ЄДРПОУ - 13814885) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29001 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя І.С. Козачок