15 вересня 2010 року о 12 год. 07 хв. Справа № 2а-2871/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
суддів Садового І.В.
Янюк О.С.
при секретарі Горбовій І.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_2, с. Ясне
до: Генеральної прокуратури України, м. Київ
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Романов Р.О., довіреність № 05/2/2-192-10 від 08.09.2010 р.
ОСОБА_2 звернувся із адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України в якому просить суд визнати незаконним та неналежним порядок розгляду скарг позивача Генеральною прокуратурою; зобов'язати відповідача провести детальну перевірку за всіма вказаними у позовній заяві скаргами з наданням рішення прийнятого Генеральним прокурором за результатами розгляду, в т.ч. скарги на рішення заступника Генерального прокурора Т. Корнякової від 21.08.2009.
В обґрунтування позову посилається на те, що 06.08.2009 позивачем була подана скарга від 02.08.2009 на ім'я Генерального прокурора України по факту порушення вимог законодавства керівництвом Запорізької обласної прокуратури та з інших питань. Вказана скарга була розглянута заступником Генерального прокурора Т. Корняковою та в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», листом від 21.08.2009 переадресована прокурору Запорізької області В.В. Кулакову. Вказує, що 03.09.2009 позивач оскаржив вказане рішення Т. Корнякової від 21.08.2009 на ім'я Генерального прокурора Медведька А.І., однак в порушення вимог ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» скарга на рішення Т. Корнякової була розглянута заступником начальника управління С. Корявим, а не самим Генеральним прокурором. Також, позивач вважає незаконним розгляд С.Корявим його скарги від 25.09.2009 та заступником начальника Головного управління Н. Шестаковою скарги від 16.10.2009 адресованими на ім'я Генерального прокурора України. На підставі викладеного, позивач вважає, що своїми діями посадові особи Генеральної прокуратури позбавили його права на захист порушених законних інтересів, оскарження прийнятих як обласною так і Генеральною прокуратурою незаконних рішень та їх бездіяльності у питаннях захисту законних прав і інтересів громадян.
Позивач в судові засідання не з'явився, заявами від 01.07.2010 р. (вх. № 16523) та від 30.08.2010 р. (вх. № 24126) просить суд розглянути справу у його відсутність.
Відповідач позов не визнає, у письмових запереченнях зазначає, що рішення Генеральної прокуратури України по направленню звернення ОСОБА_2 від 02.08.2009 р. до прокуратури Запорізької області відповідає положенням ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», ст. 22 Закону України «Про звернення громадян», п. 3.11 Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, п. 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України. Вказує, що оскільки у зверненні мова йде про вчинення діянь на території Запорізької області, а рішення щодо вказаного питання прокурором області не приймалося, дії Генеральної прокуратури України по його направленню до Запорізької обласної прокуратури для розгляду та вирішення є правомірним. З огляду на викладене, вважає, що Генеральною прокуратурою України не допущено порушень чинного законодавства та прав позивача при розгляді його звернень.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову також заперечив з підстав, викладених вище.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 надіслав до Генеральної прокуратури України звернення від 02.08.2009 щодо законності дій службових осіб Промінівської сільської ради Мелітопольського району і Мелітопольської районної ради Запорізької області, незгоди із відповіддю першого заступника прокурора Запорізької області та з інших питань.
Листом Генеральної прокуратури України від 21.08.2009 № 07/1/1-11016-07 звернення ОСОБА_2 надіслано для розгляду прокурору Запорізької області, про що повідомлено заявника.
До Генеральної прокуратури України 14.09.2009 надійшло звернення ОСОБА_2 від 30.08.2009, в якому він вказує на неправомірне, на його думку, направлення Генеральною прокуратурою України звернення від 02.08.2009 прокурору Запорізької області.
Згадане звернення Генеральною прокуратурою України розглянуто і листом від 16.09.2009 № 07/1/1-11016-07 заявнику роз'яснено, що згідно Регламенту Генеральної прокуратури України та Інструкції про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, до провадження в апараті Генеральної прокуратури України приймаються звернення, за результатами перевірки яких прийнято рішення керівництвом прокуратури області.
Не погодившись із цією відповіддю, позивач 16.10.2009 оскаржив її Генеральному прокурору України.
За результатами розгляду згаданої скарги Генеральною прокуратурою України листом від 09.10.2009 № 07/1/1-11016-07 повторно поінформовано ОСОБА_2 про порядок розгляду звернень апаратом Генеральної прокуратури України.
До Генеральної прокуратури України 03.11.2009 надійшло звернення позивача від 16.10.2009 про порушення вимог законодавства під час розгляду його попередніх скарг.
За результатами розгляду даного звернення Генеральною прокуратурою України листом від 17.11.2009 № 07/1/1-11016-07 ОСОБА_2 проінформовано, що за результатами розгляду його попередніх звернень рішення прокурором Запорізької області не приймалось, а його звернення від 02.08.2009 листом Генеральної прокуратури України від 21.08.2009 № 07/1/1- 11016-07 надіслано для розгляду прокурору області. Про результати цього звернення його повідомлено листом прокурора Запорізької області від 28.09.2009 № 07/1-4556-06. Одночасно заявнику роз'яснено, що у разу незгоди із рішенням прокурора області, на підставі ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 17 Закону України «Про звернення громадян», він вправі оскаржити його вищестоящому прокурору або до суду.
Не погоджуючись із порядком розгляду скарг Генеральною прокуратурою України, ОСОБА_2 звернувся до суду.
Заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про прокуратуру», прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Порядок розгляду і вирішення звернень громадян, службових та інших осіб, запитів і звернень народних депутатів України, депутатів місцевих рад, а також прийому громадян, службових та інших осіб у Генеральній прокуратурі України, прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратурах регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокуратурах визначаються Інструкцією про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України № 9гн від 28.05.2005 р. (надалі за текстом - Інструкція).
Згідно з п. 3.1 Інструкції, відповідальність за своєчасний і якісний розгляд звернень покладається на керівників структурних підрозділів Генеральної прокуратури України, прокуратур Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, військових прокуратур регіонів та Військово-Морських Сил України, міських, районних, міжрайонних і прирівняних до них прокурорів.
Пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що по кожному зверненню в прокуратурах усіх рівнів може бути виконана одна з таких дій:
- прийнято до розгляду;
- передано на вирішення до підпорядкованої прокуратури;
- направлено до іншого відомства;
- долучено до скарги, що раніше надійшла, або до матеріалів кримінальної справи.
Так, згідно з п. 3.11 Інструкції, звернення громадян та юридичних осіб, які надійшли до Генеральної прокуратури України вперше і за ними не приймалися рішення прокурорами обласного рівня (первинні звернення), передаються в управління розгляду звернень та прийому громадян для розгляду і надсилання до підпорядкованих прокуратур (відповідних відомств) для вирішення.
Аналогічна норма міститься у п. 6.4 Регламенту Генеральної прокуратури України, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 53 від 30.09.2005 (надалі за текстом - Регламент).
Отже, аналіз вказаних норм чинного законодавства дає підстави стверджувати, що Генеральна прокуратура України зобов'язана приймати до свого провадження лише ті скарги та звернення, за якими прийнято рішення підпорядкованим прокурором, зокрема прокурором Запорізької області.
Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону України «Про звернення громадян», до скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Доказів того, що за вказаним звернення прокуратурою області вже приймалося рішення ОСОБА_2 у зверненні від 02.08.2009 не надав.
Як встановлено судом, звернення ОСОБА_2 від 02.08.2009 щодо законності дій службових осіб Промінівської сільської ради Мелітопольського району і Мелітопольської районної ради Запорізької області, на підставі п. 3.11 Інструкції та п. 6.4 Регламенту, було надіслано Генеральною прокуратурою України до розгляду прокурору Запорізької області, оскільки з цих питань прокурором області рішення не приймалось.
Слід зазначити, що звернення ОСОБА_2 було направлено за належністю до Запорізької обласної прокуратури, про що було повідомлено заявника у строки, визначені п. 3.3 Інструкції.
Таким чином, дії посадових осіб Генеральної прокуратури України, щодо направлення звернення ОСОБА_2 від 02.08.2009 до Запорізької обласної прокуратури, слід визнати законними та обґрунтованими.
Суд також вважає необгрунтованими доводи позивача про порушення Генеральною прокуратурою України, визначеного в ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», порядку розгляду його звернень, і зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру», прийняте прокурором рішення може бути оскаржено вищестоящому прокурору або до суду.
Відповіді, які надавалися ОСОБА_2 посадовими особами Генеральної прокуратури України в листах від 21.08.2009, від 16.09.2009, від 09.10.2009, від 17.11.2009 не є рішеннями, в розумінні ст. 12 Закону України «Про прокуратуру». За своїм змістом вищевказані листи носять інформаційно-роз'яснювальний характер, тому визначений в ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» порядок оскарження рішень прокурорів, на вказані випадки не розповсюджується.
В даному випадку, посадові особи Генеральної прокуратури України керувалися п. 6.5 Інструкції, відповідно до якої, відповідь автору звернення з роз'ясненням вимог чинного законодавства за письмовою вказівкою начальника управління, відділу підпорядкованої прокуратури може надати прокурор управління, відділу.
Пунктом 6.11 Регламенту передбачено, що прокурори управлінь і відділів підписують документи: за письмовою вказівкою начальника управління або відділу - відповіді на задоволені звернення громадян про роз'яснення їм вимог чинного законодавства, а також у випадках, коли провадження за зверненнями вже раніше припинено на підставі ст. 12 Закону України «Про прокуратуру».
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто проятгом розумного строку.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що посадові особи Генеральної прокуратури України при розгляді звернень ОСОБА_2 діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки за його зверненнями своєчасно надані відповіді і доведені до відома позивача.
З урахуванням викладеного, підстави для задоволення позову відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова буде складена у повному обсязі в строк, визначений ч.3 ст. 160 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова
Судді (підпис) І.В. Садовий
(підпис) О.С. Янюк