Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
04 вересня 2023 р. справа № 520/15640/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МК ПЛАЗМА» (вул. Холодногірська, буд. 3, кім. 9, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 42098897) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «МК ПЛАЗМА» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00118400701 від 15.05.2023.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 у вказаній адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі, при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ТОВ «МК ПЛАЗМА» вважає податкове повідомлення-рішення №00118400701 від 15.05.2023 необґрунтованим, незаконним, винесеним без достатніх правових підстав, посилаючись на те, що підставою несвоєчасного розрахунку за поставлений ТОВ «МК ПЛАЗМА», згідно даних ТОВ «Азія Енерго Проект», стала неможливість здійснення банками розрахунків на території Харкова (юридична адреса платника податку та місцезнаходження банку в якому відритий валютний рахунок), що підтверджує лист від 10.11.2022 та від Оптіма банк від 08.11.2022. З огляду на те, що у платника податку відновилася можливість своєчасно виконувати свої податкові зобов'язання 30.06.2022 і в той самий день були відправлені податкові накладні на реєстрацію, отже є всі достатні підстави стверджувати про відсутність в його діях вини. Також, позивач зазначає, що Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024.02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). За таких обставин, на думку позивача, ТОВ «Азія Енерго Проект» здійснило розрахунок за поставлений товар з порушенням граничних термінів, що було зумовлено дією обставин непереборної сили, а отже податкове повідомлення-рішення №00118400701 від 15.05.2023 підлягає скасуванню.
Від представника Головного управління ДПС у Харківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що за результатами проведеної перевірки податковим органом встановлено порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, у зв'язку з чим, TOB «МК ПЛАЗМА» нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 49086,76 грн. Посилання позивача на наявність форс-мажорних обставин, на думку відповідача, є безпідставним, оскільки лист №2024/02.0-7.1, оприлюднений Торгівельно-промисловою палатою України 28.02.2022, забезпечив можливість суб'єктам господарювання визнати за спрощеною процедурою факт форс-мажору. Однак зацікавлені особи, повинні були зрозуміти, що до них звертались саме з інформаційним повідомленням цим листом і що це не амністія від штрафних санкцій, а лише один з доказів у сукупності у разі фактичного доведення цих обставин і отримання в подальшому документа, який і буде саме підтверджувати настання обставин непереборної сили (форс-мажор) по кожному суб'єкту господарювання. Позивачем же не доведено настання форс-мажорних обставин у встановленому порядку. З огляду на викладене представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ПЛАЗА", ідентифікаційний код юридичної особи - 42098897, місцезнаходження юридичної особи: вул. Холодногірська, буд. 3, кім. 9, м. Харків, 61098, зареєстроване у передбаченому законом порядку як суб'єкт господарювання, знаходиться на податковому обліку в ГУ ДПС у Харківській області (Холодногірська ДПІ), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ПЛАЗА" здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
Судом встановлено, що до Головного управління ДПС у Харківській області надійшли витяги з інформації Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком України граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів, станом на 01.11.2022.
В отриманих витягах була наявні інформація про суми не повернених коштів (вартості товару) у встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності TOB «МК ПЛАЗМА» за зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2022 № 0408Е (дата операції - 26.10.2022).
На підставі наказу Головного управління ДПС у Харківській області від 15.03.2023 №932-п, проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «МК ПЛАЗМА» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2022 №0408Е за період з 07.04.2022 по 28.02.2023.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 29.03.2023 №7290/20-40-07-01-03/42098897, відповідно до якого перевіркою встановлено порушення ч. 2 ст. 13 Закону України від 21 червня 2018 року №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» за зовнішньоекономічним контрактом від 07.04.2022 №0408Е, який укладено з компанією ООО «Азия Энерго Проект» (Киргизька Республіка), за період з 07.04.2022 по 28.02.2023.
Так, ТОВ «МК ПЛАЗМА», в особі директора Дикого Єгора Андрійовича, яке іменується в подальшому «Постачальник», укладено в м. Харків Контракт від 07.04.2022 №0408Е з ООО «Азия Энерго Проект» (Киргизька Республіка), в особі директора ОСОБА_1 , яке іменується в подальшому «Покупець».
На виконання умов Контракту від 07.04.2022 №0408Е, на адресу компанії ООО «Азия Энерго Проект» (Киргизька Республіка) відвантажено товар (Насос Д 2000-100-2 в кількості 3 штуки, ціна 1 штуки - 12470,00 USD, що визначено в Специфікації №1 від 07.04.2022 до контракту від 07.04.2022 №0408Е) на загальну суму 37410 USD (еквівалент - 1 094 425,81 грн.), згідно митної декларації від 29.04.2022 №UA100250/2022/746357, граничний строк надходження валютної виручки - 25.10.2022.
Виручка за відвантажений товар по Контракту від 07.04.2022 №0408Е надійшла на рахунок USD UA21322313000026006000051339 "THE STATE EXPORT-IMPORT BANK OF UKRANE" UKRANE, 03150, KYIV, 127 ANTONOVYCHA STR. у сумі 37410 USD (еквівалент - 1 368 031,33 грн.), саме: 19.08.2022 в сумі 9250,00 USD (еквівалент - 338 259,55 грн.); 05.09.2022 в сумі 15000,00 USD (еквівалент - 548 529,00 грн.); 28.11.2022 в сумі 13160,00 USD (еквівалент - 481 242,78 грн.).
Враховуючи, що грошові кошти в сумі 13 160,00 USD (еквівалент - 481 242,78 грн.) надійшли 28.11.2022, ТОВ «МК ПЛАЗМА» порушено строки розрахунків, які передбачені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VІІІ, дата першого дня перевищення граничного строку розрахунків - 26.10.2022.
На підставі встановлених перевіркою порушень, TOB «МК ПЛАЗМА» нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 49 086,76 грн.
За результатами перевірки, оформленими актом від 29.03.2023 №7290/20-40-07-01-03/42098897, прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 №00118400701, яким ТОВ «МК ПЛАЗМА» нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 49 086,76 грн.
Податкове повідомлення-рішення від 15.05.2023 №00118400701 отримано ТОВ «МК ПЛАЗМА» 22.05.2023.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення №00118400701 від 15.05.2023 Головного управління ДПС у Харківській області протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції».
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого 02.01.2019 постановою Правління Національного Банку України №5 (далі - Положення №5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пунктом 14.2. постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.
Як зазначено у ч. 7 ст. 11 Закону «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.
Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов'язані враховувати вимоги нормативно-правового акта Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (п. 8 Положення про валютний нагляд, затвердженого 03.01.2019 постановою правління Національного банку України №13).
Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої 02.01.2019 постановою Правління Національного банка України №7 (далі - Інструкція №7), банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.
Згідно з пп. 2 п. 6 Інструкції №7 про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:
1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;
2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;
3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.
Пунктом 7 Інструкції №7 передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів (абз.2).
В даному випадку відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення рішення, виходив із наданої йому інформації, яку представляв уповноважений банк на підставі виявлених фактів порушення позивачем законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному контракту.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримував у Центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, висновки щодо продовження граничних строків розрахунків, за операцією з імпорту товарів по контракту від 07.04.2022 №0408Е.
Також відсутні довідки (сертифікати) щодо наявності форс-мажорних обставин, видані уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту.
Перевіркою також було встановлено, що суб'єкт господарювання не звертався до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного контракту від 07.04.2022 №0408Е.
Так, частиною 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII визначено: у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Таким чином, у разі судового розгляду справи, пеня за порушення строку не нараховується, відповідно до ч. 7 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» з моменту прийняттям до розгляду позовної заяви судом, міжнародним комерційним арбітражем резидента про стягнення з нерезидента заборгованості.
Нарахування поновлюється, у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду.
У разі прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
При цьому, у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Таким чином, ч. 7 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» передбачено єдину можливу умову для не нарахування пені, передбаченою п. 5 Закону України від 21.06.2018 №2473-VІІІ, а саме: у разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову про стягнення з нерезидента заборгованості.
У разі рішення судового органу про відмову у позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, граничний строк розрахунків за операціями з експорту імпорту товарів, встановлений Національним банком України відповідно до ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-УІІІ «Про валюту і валютні операції», поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожен день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
Щодо посилання позивача на форс-мажорні обставини, суд зазначає наступне.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов'язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.
Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.
Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.
ТПП України веде єдиний Реєстр сертифікатів, виданих ТПП України та регіональними ТПП (Реєстр сертифікатів), про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та Реєстр уповноважених осіб.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Згодом Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався: з 26 березня 2022 року строком на 30 діб; з 25 квітня 2022 року - на 30 діб, з 25 травня 2022 року - на 90 діб, з 23 серпня 2022 року - на 90 діб.
Тобто, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Таким чином, вимоги Закону №2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.
Водночас, сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України, ані під час перевірки, ані до суду позивачем надано не було.
Таким чином, на підставі встановлених судом обставин та досліджених доказів суд доходить висновку, що контрагентом позивача порушено строки розрахунків за операціями з експорту товарів по зовнішньоекономічному контракту від 07.04.2022 №0408Е, а тому відповідачем правомірно нараховано позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов'язань та порушення вимог валютного законодавства за цим контрактом.
З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судом враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МК ПЛАЗМА» (вул. Холодногірська, буд. 3, кім. 9, м. Харків, 61098, код ЄДРПОУ 42098897) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п. 3 Прикінцевих положень КАС України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.