про залишення позовної заяви без руху
04 вересня 2023 року Справа № 480/9491/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
До Сумського окружного адміністративного суду через свого представника, адвоката Тимошенко Марину Володимирівну, звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості, і просить суд:
- визнати протиправною відмову Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості щодо поновлення реєстрації ОСОБА_1 , як безробітного у період з 01.06.2021 по 12.09.2021 та виплати допомоги по безробіттю за вказаний період;
- зобов'язати Сумську філію Сумського обласного центру зайнятості повернути статус безробітного ОСОБА_1 у період з 01.06.2021 по 12.09.2021 та виплатити за вказаний період допомогу по безробіттю відповідно до частин 1, 4 статті 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у розмірі 70% середньої заробітної плати, на яку нараховувалися страхові внески, і яка підтверджується відомостями реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з урахуванням раніше виплачених сум.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи наступне.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Зі змісту позовних вимог суд вбачає, що позивач просить зобов'язати відповідача повернути йому статус безробітного у період з 01.06.2021 по 12.09.2021 та виплатити за вказаний період допомогу по безробіттю.
У позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 03.05.2023 звернувся до адвоката з метою отримання правничої допомоги. При цьому, позивач зазначив, що він звернувся з заявою до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості про виплату допомоги по безробіттю. Разом з тим, відповідь на заяву позивача не була надана. Представником позивача 29.06.2023 надіслано відповідачу адвокатський запит, а відповідь надана 03.07.2023 за №882. Тому, саме цієї дати особа дізналась про порушення своїх прав, а саме, що позивача не поновлено в статусі безробітного та не виплачено відповідну допомогу по безробіттю.
Дослідивши доводи представника позивача щодо, які викладені у позовній заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (п. 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп, абз. 7 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11 - рп/2012).
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частинами першою та другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі 826/5240/18.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17.
Матеріалами справи встановлено, що позовну заяву стосовно повернення статусу безробітного ОСОБА_1 у період з 01.06.2021 по 12.09.2021 та виплати за вказаний період допомоги по безробіттю представник позивача подав до суду 30.08.2023, що підтверджуються штампом вхідної кореспонденції Сумського окружного адміністративного суду.
Стосовно посилання в позові представника позивача стосовно того, що позивач з 03.07.2023 дізнався про порушення своїх прав, а тому строк звернення до суду не пропущено, суд зазначає, що за зазначеною датою датовано відповідь на звернення представника позивача.
Отже, оскільки спірні правовідносини стосовно виплати суми допомоги виникли у період з 01.06.2021 по 12.09.2021, порушення права позивача на отримання допомоги по безробіттю з 01.06.2021 по 12.09.2021 виникло з червня 2021 по вересень 2021 року. При цьому відповідна виплата допомоги є щомісячною виплатою. Таким чином стосовно вимоги щодо стягнення таких сум граничний шестимісячний строк звернення становить 01.04.2022 (з вересня 2019р.).
Стосовно посилання представника позивача на обставини в адміністративному позові щодо пропуску позивачем строку звернення до суду (в в.т. щодо перебування позивача з 24.02.2022 на військові службі та перебування в травні 2023 року у відпустці), слід зазначити, що такі обставини судом можуть бути досліджені під час розгляду відповідної заяви про поновлення строку звернення до суду , із наданням до такої заяви підтверджуючих доказів.
Позивач з даною позовною заявою позивач звернувся 30.08.2023, заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даними позовними вимогами та доказів поважності причин пропуску такого строку з квітня 2022 р. позивачем суду не надано, а тому позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської філії Сумського обласного центру зайнятості про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.М. Гелета