21 серпня 2010 року м. Запоріжжя Справа № 2а-5322/10/0870
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ”, м. Запоріжжя,
до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Бриль А.В.
за участі представників сторін:
від позивача - Касьян О.П. (довіреність № 74юр від 25.05.2010)
Фофанов Я.Л. (довіреність № 75юр від 25.05.2010)
від відповідача - Вовк Д.В. (довіреність № б/н від 19.02.2010)
Відкрите акціонерне товариство “Мотор Січ” звернулось до суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 14.01.2010 № 0000220802/0 та похідних від нього №0000220802/1, №0000220802/2, №0000220802/3, якими підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 363938,00 грн.
Ухвалою суду від 22.07.2010 відкрито провадження в адміністративній справі №2а-5322/10/0870 та призначено до судового розгляду на 10.08.2010. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 21.08.2010.
Відповідно до ст.160 КАС України, 21.08.2010 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
Представники позивача підтримали позовні вимоги і просять задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначають, що обґрунтовуючи зроблені під час перевірки висновки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84", відповідач посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством. Однак, отримане за ВДМ № 001670 та № 090622 майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту, а не з метою "обстеження та поновлення", як зазначає Відповідач. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту. Тобто, ВАТ "Мотор Січ" набув право власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.
Пп. 7.2.7 Закону про ПДВ передбачено, що документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. У зв'язку з забороною на надання відстрочок сплати податкових зобов'язань, підприємство сплачує митним органам ПДВ, пов'язаний з імпортом, грошовими коштами, що зазначено у наданих суду ВМД. Таким чином, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту.
Стосовно повернення з ремонту верстату, слід зазначити, що ввезення обладнання (якому передувало його вивезення) є необхідною умовою здійснення модернізації та ремонту, отже - придбанням результатів робіт. Таким чином, ПДВ сплачений митному органу у цьому випадку пов'язаний з придбанням саме результатів робіт з модернізації та ремонту, оскільки без вивозу та ввезення самого обладнання не можлива реалізація самого договору на ремонт обладнання. У зв'язку з чим, підприємство при поверненні майна та за умови сплати ПДВ митному органу має право відображати податковий кредит відповідно до пп. 7.3.6 Закону про ПДВ.
Відповідач проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Зокрема зазначив, що перевіркою встановлено, що при формуванні податкового кредиту підприємством враховано податок на додану вартість згідно вантажно-митних декларацій на підставі яких підприємством ввезено на митну територію України частини до авіадвигунів, які вийшли з ладу та шліфувальний верстат мод."ЛШ-233", серійний № 47266 з капітального ремонту, який є власністю ВАТ «Мотор Січ» за характером угоди 84.
Актом перевірки зроблено висновок, що в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України про ПДВ підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2009р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, у розмірі 363 937,75 грн.
Відповідно до п.п 7.2.7. пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ -у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону «податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».
Згідно «Порядку ведення відомчих класифікаторів з питань митної статистики, які використовуються в процесі оформлення митних декларацій» (зі змінами та доповненнями), затвердженим Наказом Державної Митної служби України від 12.12.07 № 1048, характер угоди 84 означає, як « інше» і не передбачає розрахунки за товар.
Отже, згідно наведеної норми Закону право на податковий кредит підприємство отримує при придбанні товарів або послуг.
Ввезення непридатних запчастин здійснено з метою обстеження та поновлення, а ввезення обладнання - після капітального ремонту та модернізації, але не з метою придбання, тобто, розрахунки за запчастини та обладнання не здійснювались.
Таким, чином підприємством порушено п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, що призвело до завищення суми податкового кредиту за жовтень 2009р. та безпідставного завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень у розмірі 363 938 гривень.
Зважаючи на викладене, відповідач вказує на обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень, та просить у позові відмовити у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Таким чином, звернення до суду є обґрунтованим у разі порушення рішенням суб'єкта владних повноважень прав та свобод юридичних осіб.
Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, На підставі пункту 9 частини 6, частини 13 статті 11-1 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні", підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР „Про податок на додану вартість" фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Мотор Січ» з питання правильності обчислення від'ємного значення ПДВ за жовтень 2009 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні 2009 року у сумі 22 161 810 гривень.
За наслідками перевірки складено акт від 25.12.2009 року № 364/08-02/14307794 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Мотор Січ» код ЄДРПОУ 14307794 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з напрямом відшкодування на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2009 по 31.10.2009 року» (далі за текстом - акт перевірки).
Перевіркою, встановлено, зокрема, що при формуванні податкового кредиту підприємством враховано податок на додану вартість згідно вантажно-митних декларацій на підставі яких підприємством ввезено на митну територію України частини до авіадвигунів, які вийшли з ладу та шліфувальний верстат мод."ЛШ-233", серійний № 47266 з капітального ремонту, який є власністю ВАТ «Мотор Січ» за характером угоди 84.
Актом перевірки зроблено висновок, що в порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України про ПДВ підприємством завищено суму податкового кредиту за жовтень 2009р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, у розмірі 363 937,75 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, заступником начальника СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі Багмет Н.Т., 14.01.2010 прийнято рішення за № 0000220802/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 363 938,00 гривень.
Згідно матеріалів справи та пояснень представників сторін, зменшення задекларованого в жовтні 2009р. бюджетного відшкодування обумовлено порушеннями пп.7.4.1, 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якого, на думку податкового органу, припустилось підприємство позивача включивши до складу податкового кредиту ПДВ, сплачений митним органам при ввезенні матеріальних цінностей із зазначенням у вантажно-митних деклараціях характеру угоди "84".
Суму бюджетного відшкодування зменшено за вантажно-митними деклараціями: №112000004/9/001670 на суму 2719,59 грн., № 112000004/9/090622 на суму 37921,57 грн., №112000004/9/001506 на суму 323296,59 грн.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, згідно ВМД № 001670 ввезено частину до двигуна ТВЗ-117 - насос-регулятор НРЗ-ВМА-Т, який було виведено з ладу в процесі експлуатації виробу. Двигун, складовою частиною якого є зазначений виріб було продано Позивачем ФГУП "Кумертаусское авиационное производственное предприятие" за контрактом 1323/658-Е07-168ІRU643 для укомплектування гелікоптерів для ВАТ "КАМОВ", від якого й отримано насос-регулятор. ВАТ "Мотор Січ", як виробник авіаційного двигуна, згідно умов укладеного контракту несе гарантійні зобов'язання щодо усунення недоліків під час експлуатації виробу. Відповідно до рекламаційного акту № 08-36-10 від 06.08.2008р. (п. 18) підприємством було здійснено заміну некондиційного агрегату. Таким чином, ввезенню виробу передувало його вивезення за межі митної території України в складі авіаційного двигуна та вивезення ремонтопридатного агрегату, що є експортною операцією, що оподатковується за нульовою ставкою відповідно до п.6.2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно ВМД № 090622 було ввезено на митну територію України запасні частини зняті в процесі ремонту авіаційних двигунів ТВЗ-117В, що належать Уряду Республіки Судан, з яким укладено контракт МЕ/003/2006 на капітальний ремонт зазначених двигунів. Виробником двигунів є ВАТ "Мотор Січ", таким чином зазначені у ВМД запасні частини були вивезені у складі авіаційних двигунів, проданих за експортними контрактами. Окрім того, за умовами додатку 4 до контракту МЕ/003/2006 ВАТ "Мотор Січ" поставляє до місця розташування покупця запасні частини для ремонту техніки, замінені деталі та вузли підлягають передачі представникам ВАТ "Мотор Січ". Тобто, ввезенню деталей та вузлів передує їх вивезення в режимі "експорт", що оподатковується за нульовою ставкою відповідно до п. 6.2 Закону України "Про податок на додану вартість".
Згідно ВМД № 001506 здійснювалось повернення шліфувального верстату, який належить ВАТ "Мотор Січ" та раніше був вивезений (знов таки у режимі "експорт" зі ставкою оподаткування 0%) з метою модернізації та ремонту за контрактом з компанією «Ingenieurburo Ferster Gmbh» №1323/658-І08-177-DЕ 276 від 15.08.2008р. Відповідно до умов контракту ремонт та модернізація обладнання здійснюється на платній основі та її вартість складає 928 000 євро.
Митне оформлення ввезених матеріальних цінностей було здійснено підприємством відповідно до ст. 70-86 Митного Кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" та інструкції про її заповнення.
Так, відповідно до статті 70 Митного Кодексу України, метою митного оформлення є підтвердження відомостей, отриманих при митному контролі товарі та транспортних засобів, що переміщуються через кордон України, та оформлення результатів такого контролю. Декларування здійснюється шляхом заявлення у встановленій формі відомостей про товари, мету їх переміщення, та інших відомостей необхідних для здійснення їх митного контролю. Такі відомості зазначаються у відповідних графах вантажно-митної декларації.
Так, відповідно до встановленої форми декларації в графі 1 зазначається тип такої декларації, який відповідає митному режиму, в який оформлюється товар. В даному випадку ІМ 40 - режим імпорту. В графі 24 зазначається характер (тип) угоди, перелік яких встановлено Наказом Державної митної служби України від 12.12.2007р. № 1048. Тип угоди відповідає змісту правочину, на виконання якого здійснюється поставка матеріальних цінностей та відображає спосіб розрахунків за поставлений товар. Характер угоди "84" означає відсутність розрахунків з постачальником у зв'язку з або поверненням раніше вивезених матеріальних цінностей, або з заміною одних матеріальних цінностей на інші.
Як встановлено судом, обґрунтовуючи висновки перевірки щодо неправомірності віднесення до складу податкового кредиту ПДВ, сплаченого митному органу при імпорті з характером угоди "84", СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі посилається на відсутність факту придбання майна у зв'язку з відсутністю грошових розрахунків між відправниками такого майна та підприємством.
Однак, діюча редакція Закону України "Про податок на додану вартість" не містить визначення терміну "придбання", як не містить його будь-який інший нормативно-правовий акт. Проте правова природа відносин власності передбачає, що придбання цього права може бути пов'язано як з купівлею-продажем речі, так і з іншими формами набуття цього права.
Отримане за ВДМ № 001670 та № 090622 майно поставлене підприємству в обмін на раніше експортовані запасні частини, що зняті в результаті здійснення ремонту. Згідно умов контрактів, зняті в процесі ремонту запасні частини переходять у власність ВАТ "Мотор Січ". Таким чином, під час проведення зазначених господарських операцій здійснюється придбання права власності на майно, що ввезене на митну територію України. Саме в контексті набуття певних прав та обов'язків, пов'язаних з відносинами власності, Цивільний кодекс України використовує термін "придбання" (Глава 24 ЦКУ). Отримане у власність майно пов'язано з виробничим процесом та використовується у подальшій господарській діяльності, у зв'язку з чим, ПДВ, сплачений митному органу під час його розмитнення повинен включатись до складу податкового кредиту.
Таким чином, як зазначалось вище ВАТ "Мотор Січ" набув прав власності на ввезене майно, у зв'язку з чим сплатив митному органу податок на додану вартість.
Слід зазначити, що згідно пп.3.1.2 Закону "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення на митну територію України товарів у митному режимі "імпорт" або "реімпорт". В момент розмитнення товару у імпортера виникає обов'язок сплати митним органам ПДВ згідно пп.3.1.2 та пп..7.3.6 Закону України "Про ПДВ" зобов'язання з ПДВ з вартості товару, що оформлюється у митному режимі «імпорт». Відповідно до пп..7.5.2 у момент сплати податку митним органам відповідно до пп..7.3.6 у платника податку виникає право на податковий кредит, яким підприємство й користувалось впродовж перевіряємого періоду.
Стосовно повернення з ремонту верстату, слід зазначити, що ввезення обладнання (якому передувало його вивезення) є необхідною умовою здійснення модернізації та ремонту, отже - придбанням результатів робіт. Таким чином, ПДВ сплачений митному органу у цьому випадку пов'язаний з придбанням саме результатів робіт з модернізації та ремонту, оскільки без вивозу та ввезення самого обладнання не можлива реалізація самого договору на ремонт обладнання. У зв'язку з чим, підприємство при поверненні майна та за умови сплати ПДВ митному органу має право відображати податковий кредит відповідно до пп. 7.3.6 Закону про ПДВ.
Закон "Про податок на додану вартість" формування податкового кредиту пов'язує з надмірною сплатою цього податку, чи то постачальнику, чи то митному органу, а також з обов'язковою умовою використання товару (послуги) у господарській діяльності платника податку, але не з наявністю грошових розрахунків з постачальником.
Господарська діяльність, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійної і суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».
Окрім того, Закон про ПДВ (п.7.4.1) не зазначає, що ПДВ, пов'язаний з придбанням у власність майна повинен сплачуватись безпосередньо постачальнику такого майна, а лише встановлює, що така сплата повинна відбуватись у зв'язку з придбанням товарів (набуттям прав власності) та бути підтвердженою податковими накладними або належним чином вантажно-митними деклараціями. Так пп. 7.2.7 Закону про ПДВ передбачено, що документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, є вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель. У зв'язку з забороною (Закон "Про державний бюджет України на 2010р.") на надання відстрочок сплати податкових зобов'язань (в тому числі й шляхом оформлення податкового векселя), підприємство сплачує митним органам ПДВ, пов'язаний з імпортом, грошовими коштами, що зазначено у наданих суду ВМД.
Таким чином, підприємством дотримано усіх вимог щодо формування податкового кредиту.
Як наведено вище оформлення усіх трьох ВМД здійснювалось у зв'язку з реалізацією підприємством свої господарської компетенції: виконання гарантійних зобов'язань, вартість яких включено до вартості виробу щодо якого надається гарантія, здійснення продажу послуги та купівлі послуги у нерезидента.
Таким чином, підприємством виконані основні умови відображення податкового кредиту: наявний зв'язок отриманих товарів з господарською діяльністю підприємства та існування підтвердження факту сплати податку - належним чином оформлені ВМД.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що висновки в акті перевірки про завищення підприємством позивача суми податкового кредиту за жовтень 2009р., що призвело до завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень, у розмірі 363937,75 грн., суд вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству України, та відповідно, податкові повідомлення-рішення винесеними неправомірно, а, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною ч. 1 ст. 94 КАС України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Отже, обґрунтовані та підтверджені судові витрати слід присудити з Державного бюджету України на користь позивача.
Відповідно до ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень...
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ” до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі № 0000220802/0, та прийняті на його підставі за результатами оскарження податкові повідомлення-рішення № 0000220802/1, № 0000220802/2 № 0000220802/3.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Мотор Січ” (код ЄДРПОУ 14307794) 3,40 грн. (три грн.) 40 коп. судового збору. Видати виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 22.09.2010
Суддя (підпис) О.М. Нечипуренко