13 травня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6305/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Янюк О.С.,
при секретарі судового засідання Сподіновій А.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 від 18.02.1997);
представника відповідача - Маркова І.О. (довіреність від 06.09.2010 №05/1-418вих10)
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1, м.Запоріжжя
до Прокуратури Запорізької області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії
У серпні 2010 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Прокуратури Запорізької області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати незаконними та такими, що обмежують права позивача дії відповідача щодо відмови у особистому прийомі Прокурора Запорізької області, в тому числі з питань законності відміти пільг при сплаті за житло та комунальні послуги;
зобов'язати відповідача не чинити позивачу перешкод при здійснені конституційного права на усні та письмові звернення до органів державної влади, а саме Прокуратури Запорізької області.
У судовому засіданні позивач позов підтримала та надала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема вказує, що протягом липня 2010 року декілька разів зверталася до відповідача із питання особистого прийому до нового прокурора області щодо розгляду питання стосовно представництва позивача в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя, проте відповідач відмовив їй у особистому прийомі із посиланням на раніше наданий позивачу лист від 12.02.2010 №07/1-03-08. Вважає, що така відмова є незаконною, оскільки предмет звернення з питання особистого прийому не співпадає з предметом звернення, відповідь на яке надана в указаному листі. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити повністю.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмовому запереченні від 10.09.2010. Зокрема вказує, що позивач протягом липня 2010 року декілька разів зверталася до відповідача із різних питань, проте із питання щодо її особистого прийому прокурором Запорізької області стосовно розгляду в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя справ за її участю, позивач звернулась вперше. Крім того, 17.08.2010 був організований особистий прийом позивача з прокурором області щодо розгляду в Жовтневому районному суді м.Запоріжжя цивільних справ, стороною в яких є ОСОБА_1 За результатами такого прийому прийняте рішення про вступ прокурора у судовий розгляд таких справ. Зазначає, що на час розгляду справи судом відсутній предмет спору, оскільки позивач була на особистому прийомі прокурора Запорізької області, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
На підставі ст.160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, судом установлені наступні обставини.
У липні 2010 року позивач звернулася до відповідача щодо особистого прийому прокурором Запорізької області для вирішення питання щодо здійснення представництва її інтересів у Жовтневому районному суді м.Запоріжжя у розгляді цивільних справ, у яких позивач є стороною. Зі слів позивача, їй було відмовлено у такому прийомі.
17.08.2010 ОСОБА_1 була прийнята на особистому прийому прокурором Запорізької області, а 06.09.2010 прийняте рішення про вступ прокурора у судовий розгляд цивільних справ, які знаходяться у провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя, стороною у яких є позивач.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1789) прокурор проводить особистий прийом громадян.
У липні 2010 року позивач звернулась до відповідача зі зверненням щодо особистого прийому прокурором Запорізької області для вирішення питання про здійснення органами прокуратури представництва її інтересів у Жовтневому районному суді м.Запоріжжя.
На особистому прийомі прокурора Запорізької області позивач була 17.08.2010, що підтверджується листом прокуратури Запорізької області від 19.08.2010 №19-47вих. У судовому засіданні позивач не заперечила факт її особистого прийому прокурором Запорізької області.
За результатами особистого прийому позивача прокурором Запорізької області прокуратурою Жовтневого району м.Запоріжжя прийнято рішення щодо вступу прокурора у судовий розгляд цивільних справ, стороною у яких є ОСОБА_1 (лист прокуратури Жовтневого району м.Запоріжжя від 06.09.2010 №122-4527вих10).
Аналізуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а твердження позивача щодо незаконності дій відповідача стосовно відмови у особистому прийомі прокурором Запорізької області такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на час розгляду справи судом та винесення судового рішення позивач була на особистому прийомі прокурора Запорізької області, що останньою не заперечується. Доказів відмови відповідачем у особистому прийомі позивача прокурором Запорізької області суду не надано.
Щодо вимоги позивача у частині зобов'язання відповідача не чинити перешкод при здійсненні конституційного права на усні та письмові звернення до прокуратури Запорізької області, то у цій частині вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не зазначено, у чому саме полягає порушення відповідачем конституційних прав на усні та письмові звернення, і яким чином та у який спосіб суд може поновити порушені права позивача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 ст.2 КАС України).
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій, у зв'язку із чим позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.С.Янюк