04 вересня 2023 року м. ДніпроСправа № 160/11111/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши в письмову провадженні клопотання адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду у справі №160/11111/23 за позовною заявою Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, -
23 травня 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Національної академії внутрішніх справ (далі - позивач, НАВС) до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача 59805,72 грн заборгованість, пов'язану з утриманням у навчальному закладі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року справу № 160/11111/23 передано на розгляд за підсудністю до Луганського окружного адміністративного суду.
Справа надійшла до Луганського окружного адміністративного суду 20 червня 2023 року.
Ухвалою від 10 липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21 липня 2023 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначено, що наказом від 28.08.2019 № 1257о/с дек відповідача звільнено зі служби в поліції за власним бажанням до відпрацювання трирічного терміну після закінчення навчання, про що позивачу було достеменно відомо, оскільки ще 29.10.2019 відповідач отримала від позивача повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі.
Натомість із позовом до суду загальної юрисдикції позивача звернувся наприкінці 2021 року, тобто через два поки з моменту звільнення відповідача, тим самим позивачем було пропущено строк на звернення до суду, при цьому жодного обґрунтованого клопотання щодо неможливості в межах строку звернутись до суду позивачем необґрунтовано.
Представник позивача вважає, що Національній академія внутрішніх справ з самого початку було відомо про необхідність звернутись із позовом до відповідача саме до адміністративного суду.
На думку представника позивача, звертаючись до суду загальної юрисдикції позивачем вже було пропущено строк на звернення до суду. Тобто позивач пропустивши строк на звернення до адміністративного суду завідомо звернувся до суду загальної юрисдикції.
Просив позовну заяву по справі № 160/11111/23 за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі - залишити без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Суд зауважує, що посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, відхиляються з таких підстав.
Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.
Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень.
Згідно з позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів, зокрема, у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, регулюються Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З позовної заяви вбачається, що предметом спору є стягнення витрат, пов'язаних з утриманням курсанта в закладі вищої освіти, тобто даний спір стосується публічної служби.
Таким чином, для цих правовідносин визначений місячний строк звернення до суду.
05.11.2021 позивач - НАВС, в межах строку позовної давності (три роки) та відповідно до статей 526, 610, 611, 623 ЦК України звернувся до місцевого загального суду (Кремінського районного суду Луганської області) з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, із урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних від суми заборгованості.
15.11.2021 Кремінським районним судом Луганської області винесено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі № 414/2613/21.
06.03.2022 Верховний Суд розпорядженням № 1/0/9-22, у зв'язку з повномасштабним збройним вторгненням російської федерації в Україну, змінив територіальну підсудність судових справ Кремінського районного суду Луганської області на Межівський районний суд Дніпропетровської області.
Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою Національної академії внутрішніх справ про відновлення втраченого судового провадження по справі № 414/2613/21 за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних і інфляційної складової від суми заборгованості.
Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі № 181/111/23 позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних і інфляційної складової від суми заборгованості.
23 березня 2023 року заочним рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області у справі № 181/111/23 позовні вимоги Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних і інфляційної складової від суми заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто із ОСОБА_1 , на користь Національної академії внутрішніх справ грошові кошти в сумі 71021,50 грн, з яких: 59805,72 грн - заборгованість пов'язана з утриманням у навчальному закладі; 7642,18 грн - інфляційне збільшення боргу та 3573,60 грн - 3 % річних від несплаченої заборгованості.
11 квітня 2023 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних і інфляційної складової від суми заборгованості.
Ухвалою Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року у справі № 181/111/23 клопотання представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича про закриття провадження у справі - задоволено. Провадження у справі за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання, трьох відсотків річних і інфляційної складової від суми заборгованості, - закрито, у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, первинне звернення позивача НАВС із розглядуваним позовом в порядку ЦПК України здійснено в межах строку позовної давності та усталеної судової практики.
Після отримання ухвали Межівського районного суду Дніпропетровської області від 03 травня 2023 року у справі № 181/111/23 НАВС протягом 12 (дванадцяти) днів (17.05.2023 позовну заяву подано до поштового відділення, отримано судом 23 травня 2023 року) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за навчання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року матеріали адміністративної справи № 160/11111/23 за позовною заявою Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 передано на розгляд Луганському окружному адміністративному суду за територіальною підсудністю.
Справа № 160/11111/23 надійшла до Луганського окружного адміністративного суду надійшла 20 червня 2023 року.
Разом із позовною заявою представником Національної академії внутрішніх справ, у відповідності до частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, було подано суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26 червня 2023 року адміністративний позов Національної академії внутрішніх справ залишено без руху, запропоновано позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду належним чином засвідчені докази на підтвердження зареєстрованого та фактичного місця перебування відповідача; докази в обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду; належного ордеру на підтвердження повноважень адвоката Романенка О.Є. на представлення інтересів Національної академії внутрішніх справ в Луганському окружному адміністративному суді.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 червня 2023 року продовжено Національній академії внутрішніх справ строк для усунення недоліків на 5 (п'ять) календарних днів з дати отримання даної ухвали, запропоновано позивачу протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду доказів в обґрунтування заяви про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, заява про поновлення процесуального строку від 27.06.2023.
На виконання ухвали суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду із позовом визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено законом з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998р., заява № 28090/95, п.45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Окрім цього, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п.1 ст.32 Конвенції), наголошує, що застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п.51 рішення від 22.10.1996р. за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п.570 рішення від 20.09.2011р. за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000р., п.33).
Суд зазначає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з цим позовом, однак ним надано суду належні обґрунтування та докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку.
Згідно з ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено Національній академії внутрішніх справ строк звернення до адміністративного суду з даним позовом на підставі положень статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а вказані представником позивача обставини, які зазначені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду, достатніми для поновлення строку та відкриття провадження у справі № 160/11111/23.
Як наслідок, ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 судом вже вирішено питання процесуального строку, а наведені відповідачем доводи на підтвердження заявленого клопотання про залишення позову без розгляду не містять посилань на нові обставини, які не були відомі до прийняття судом даної ухвали.
На підставі вищевикладеного, враховуючи вчинені дії позивача, та те що поважність причин пропуску строку звернення до суду встановлено судом, заявлене відповідачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
З огляду на встановлене, суд вважає за необхідне довести до відома відповідача, що статтею 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неприпустимість зловживання процесуальними правами, згідно частини 1 якої, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання адвоката Рогозіна Олексія Вікторовича в інтересах ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду у справі № 160/11111/23 за позовною заявою Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_2 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Захарова