про залишення заяви без руху
28 серпня 2023 року м. Кропивницький Справа № 398/792/23
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Казанчук Г.П., розглядаючи заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу до заінтересованої особи - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Швець Сергій Володимирович, звернулась до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою, в якій просить встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу у період з 27.09.2016 року по 23.04.2022 року.
Ухвалою від 30.05.2023 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області закрив провадження у цивільній справі №398/792/23 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Кропивницький апеляційний суд постановою від 26.07.2023 року у справі №398/792/23 (провадження №22-ц/4809/960/23) залишив без змін ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30.05.2023 року.
В подальшому, Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 16.08.2023 року цивільну справу №398/792/23 (провадження №22-з/4809/69/23) за заявою ОСОБА_1 передав для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Вказана цивільна справа №398/792/23 (провадження №22-з/4809/69/23) надійшла до Кіровоградського окружного адміністративного суду 21.08.2023 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судового справи між суддя від 21.08.2023 року передано головуючій судді Казанчук Г.П.
Досліджуючи матеріали справи суддя зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Відповідно до пунктів 1, 2, 8 та 9 частини першої статті 4 КАС України,
1) адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
2) публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;
9) відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суддя зазначає, що згідно статті 168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Позовна заява повинна відповідати вимогам встановленими статтями 160, 161 КАС України.
Так, згідно статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, згідно частин 1, 3, 4-6 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
В порушення вказаних норм позивачка звернулась до суду із заявою, а не з позовною заявою, більш того в цій заяві відсутній суб'єктивний склад відповідачів та сам публічно-правовий спір.
Таким чином, ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат - Швець Сергій Володимирович, для усунення вказаних недоліків, необхідно звернутись до суду саме з позовною заявою, оформленою відповідно до вимог статей 5, 160 та 161 КАС України. Також позивачці необхідно додати всі необхідні документи, які передбачені статтею 161 КАС України.
Зокрема, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачка звертаючись до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області із заявою, в якій просила встановити факт її проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу сплатила судовий збір за ставкою передбаченою для звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Оскільки Кропивницький апеляційний суд ухвалою від 16.08.2023 року цивільну справу №398/792/23 (провадження №22-з/4809/69/23) передав для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду, то позивачці необхідно сплатити судовий збір за ставками, що встановлені для звернення до суду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2023 р. складає 2684,00 грн. (1073,60 грн.) та за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною собою - 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Таким, враховуючи вказані норми, за звернення до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному відповідно до заявлених позовних вимог та з урахуванням вже попередньо сплаченого судового збору.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 4, 5, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу до заінтересованої особи - ОСОБА_2 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК