04 вересня 2023 року № 320/5225/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, третя особа: 14 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 14 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - третя особа, пожежно-рятувальна частина), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 418 від 16.05.2022 про притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення на молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніста 14 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з системним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві № 451 від 23.05.2022 про кадрові питання в частині звільнення зі служби та виключення з кадрів ДСНС України молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніста 14 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, у запас Збройних Сил України за пунктами 11, 12, 56, 173 та підпунктом 6 пункту 176 (у зв'язку з системним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу;
поновити ОСОБА_1 , молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніста 14 державна пожежно-рятувальна частина Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та поновити дію контракту про проходження служби цивільного захисту від 02.11.2021 № 684/21, укладеного між ОСОБА_1 та начальником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;
стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.05.2022 по дату винесення рішення суду;
стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що оскаржувані накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відсутність позивачки на роботі була обумовлена неможливістю з 25.02.2022 прибути до основного місця проходження служби та необхідністю евакуації, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та запровадженням в Україні воєнного стану, про що вона повідомляла керівництво. При цьому зазначив, що військова агресія Російської Федерації проти України та запровадження в Україні воєнного стан є форс-мажорними обставинами, що засвідчено Торгово-промисловою палатою України в листі від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, тож позивачка була відсутня на службі з 25.02.2022 з поважних причин.
Ухвалою суду від 27.06.2022 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої визначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позов, в якому наголосив, що при прийнятті спірних наказів та звільненні позивачки, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, тож підстави для їх скасування відсутні. Натомість зазначив, що позивачка порушила умови контракту, присяги та вимог законодавства, яким врегульовано питання проходження служби цивільного захисту, не з'являлась на службу без поважних причин понад як два місяці та не виконувала посадових обов'язків під час дії воєнного стану, коли підрозділи цивільного захисту були переведені в посилений режим несення служби та від дій кожного працівника залежала безпека громадян України.
Ухвалою від 14.07.2022 суд ухвалив перейти до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
За клопотанням сторін, після декількох судових засідань, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Позивачка з 30.03.2001 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Наказом т.в.о. начальника Головного управління МНС України в місті Києві від 07.02.2011 № 18 ОСОБА_1 була призначена радіотелефоністом 14 державної пожежної частини Подільського районного управління ГУ МНС України м. Києві з 07.02.2011.
Між Державною службою України з надзвичайних ситуацій та ОСОБА_1 , молодшим сержантом служби цивільного захисту, радіотелефоністом 14 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у м. Києві, 02.11.2021 укладено контракт про проходження служби цивільного захисту № 684/21, строком на три роки, за умовами якого позивачка взяла на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.
За приписами пункту 5 зазначеного контракту, його може бути припинено (достроково) з ініціативи ДСНС, а особа рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом, звільняється зі служби, зокрема, у зв'язку з із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Наказом ГУ ДСНС у м. Києві від 24.02.2022 № 199, апарат та підпорядковані підрозділи ГУ ДСНС у м. Києві було переведено на посилений режим несення гарнізонної служби з 24.02.2022 до особливого розпорядження.
Наказом ГУ ДСНС у м. Києві. від 31.03.2022 № 259 «Про проведення службового розслідування», відповідно до рапорту полковника служби цивільного захисту ОСОБА_2 , молодший сержант служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніст 14 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у м. Києві, з 06.03.2022 не прибуває на добові чергування до 14-ДПРЧ ГУ ДС № НС у м. Києві, з метою з'ясування причин та обставин невиходів на службу та відповідно до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах і підрозділах цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 05.05.2015 № 151, призначено проведення службового розслідування та складання за його результатами висновку.
Зі змісту висновку службового розслідування за фактом не виходу на службу молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніста 14 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у м. Києві, затвердженого начальником ГУ ДСНС у м. Києві 15.05.2022 вбачається таке.
24.02.2022 позивачку було повідомлено про необхідність прибути 25.02.2022 до основного місця проходження служби на добове чергування. 03.03.2022 позивачка у телефонній розмові повідомила, що не може виїхати з м. Вишгорода Київської області, оскільки місто обстрілюють та відсутнє транспортне сполучення, щоб дістатися до основного місця служби та немає з ким лишити двох неповнолітніх дітей, на що отримала вказівку звернутися до найближчого підрозділу цивільного захисту для тимчасового проходження служби за місцем проживання.
04.03.2022 позивачка через Вайбер повідомила майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 про те, що дістатися до пожежно-рятувального підрозділу, який знаходиться у м. Вишневому Київської області вона не може, оскільки по місту чутно вибухи.
06.03.2022 підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_4 , начальник 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві, зателефонував позивачці з метою з'ясування місце її перебування. З телефонної розмови було з'ясовано, що її разом з дітьми евакуювали автобусом з м. Вишгорода до залізничного вокзалу м. Києва та, що вона збирається виїжджати з м. Києва потягом, куди саме вона не повідомила та дозволу від керівництва підрозділу не отримала.
09.03.2022 позивачка через Вайбер повідомила майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 про те, що вона перебуває у м. Івано-Франківськ і звернулась до найближчого підрозділу цивільного захисту, щоб тимчасово проходити службу там.
З 16.03.2022 щоденно на мобільний телефон позивачки здійснювалися дзвінки з метою уточнення її місцезнаходження, в яких вона повідомляла, що знаходиться у м. Івано-Франківськ.
29.03.2022 капітан служби цивільного захисту ОСОБА_5 , провідний фахівець відділу реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків Подільського РУ ГУ ДСНС, через чат у Вайбері повідомив про необхідність надати підтверджуючі документи про проходження служби в іншому підрозділі, на що позивачка надала лише фото рапорту.
04.04.2022 підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_4 зателефонував позивачці та повідомив її про те, що їй необхідно прибути до основного місця проходження служби для виконання службових обов'язків та надати підтверджуючі документи про тимчасове проходження служби (виконання службових обов'язків) в Івано-Франківській області.
У період з 05.04.2022 по 10.04.2022 позивачка не прибувала до місця служби, у зв'язку з чим їй було здійснено дзвінок на мобільний телефон майором служби цивільного захисту ОСОБА_3 для отримання інформації про її місцезнаходження. Під час розмови позивачка повідомила, що вона перебуває у м. Івано-Франківськ та приїжджати до м. Києва ще не планує.
11.04.2022 підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_6 , начальник сектору планування заходів та контролю Подільського РУ ГУ, зателефонувала позивачці та повідомила, що так як вона не отримала згоду на виконання обов'язків поза основним місцем проходження служби, то має невідкладно прибути до 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві, для виконання своїх посадових обов'язків. Під час розмови позивачка повідомила, що найближчим часом збирається виїжджати з м. Івано-Франківськ для прибуття до м. Києва.
В період з 12 по 15 квітня 2022 року позивачка до основного місця проходження служби не прибула, тому підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_6 15.04.2022 зателефонувала до неї. У розмові позивачка повідомила, що приїжджати не збирається тому, що боїться за життя своїх дітей.
26.04.2022 до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області направлено лист № 7101-1502/27 від 26.04.2022 з проханням надати підтверджуючі документи стосовно проходження служби з 09.03.2022 позивачкою у ГУ ДСНС в Івано-Франківській області.
29.04.2022 після телефонної розмови з позивачкою вона на Вайбер майора служби цивільного захисту ОСОБА_3 прислала фото пояснень.
03.05.2022 майор служби цивільного захисту ОСОБА_3 отримала відповідь ГУ ДСНС в Івано-Франківській області із зазначенням, що 09.03.2022 позивачка прибула до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, проте до виконання службових обов'язків не залучалась.
До матеріалів службового розслідування додається скан-копії листів з книги служби 14-ДПРЧ з 24 лютого по 16 травня 2022 року в підтвердження відсутності на службі в 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві позивачки.
В ході службового розслідування доведено, що позивачка не прибувала на службу до основного місця проходження служби, а саме 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві та не виконувала службові обов'язки в ГУ ДСНС в Івано-Франківській області.
Таким чином зроблено висновок, що позивачка скоїла грубий дисциплінарний проступок, а саме невиходи на службу без поважних причин (прогули), чим порушила вимоги пункту 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593, статті 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI та пункту 1 контракту про проходження служби цивільного захисту.
На підставі наведених висновків запропоновано, зокрема, за допущений грубий дисциплінарний проступок, а саме невиходи на службу без поважних причин (прогули), позивачку притягнути до дисциплінарної відповідальності.
Викладені у висновку обставини документально підтверджені рапортами ОСОБА_7 (том 1, а.с. 134, 137, 139, 144), ОСОБА_8 (том 1, а.с. 135, 146), скринами листування у месенджері Вайбер (том 1, а.с. 138, 140-143), листом ГУ ДСНС у м. Києві від 26.04.2022 №7101-1502/027 (том 1, а.с. 145), листом ГУ ДСНС в Івано-Франківській області від 27.04.2022 № 5402-2291/5411, книгою служби 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві (том 1, а.с. 148-233), свідченнями в судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 29.04.2022 (том 1, а.с. 103), 25.02.2022 вона не вийшла на добове чергування, оскільки з початку війни 24.02.2022 на території України було відсутнє транспортне сполучення між Вишгородом та Києвом, а також не було можливості лишити двох неповнолітніх дітей, про повідомляла керівника ОСОБА_4 по телефону. 04.03.2022 вона уточнювала інформацію у кадрової служби ГУ ДСНС у м. Києві щодо можливості взяття на облік до найближчої пожежної частини та постійно перебувала на зв'язку. 06.03.2022 проводилась евакуація з м. Вишгорода до залізничного вокзалу м. Києва, звідки вона евакуювалась з дітьми потягом до м. Івано-Франківськ. 09.03.2022 вона звернулась до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області з рапортом приступити до виконання завдань, про що повідомила за місцем служби. 13.03.2022 нею був написаний рапорт на начальника ГУ ДСНС у м. Києві на тимчасовий дозвіл проходити службу в 1 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області.
Відповідно до тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 про взяття на облік внутрішньопереміщеної особи, що тимчасово проживає на території від 15.03.2022, виданого Івано-Франківською територіальною громадою, підтверджено місце проживання позивачки: АДРЕСА_2 (том 1, а.с. 95).
Згідно з довідкою від 04.04.2022 № 14 ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, позивачка дійсно прибула до 1 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області 09.03.2022 (том 1, а.с. 98).
Наказом ГУ ДСНС у м. Києві від 16.05.2022 № 418 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» (том 1, а.с. 33-34), відповідно до висновку за матеріалами службового розслідування стосовно молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніста 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві, встановлено, що причиною невиходів на службу стала її особиста недисциплінованість та безвідповідальне ставлення до виконання службових обов'язків, керуючись статтями 9, 58, 68 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009 № 1068-IV, пунктом 7 розділу І та пунктами 2, 3 розділу ХVI Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги, при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом МВС України від 20.07.2018 № 623, за допущений грубий дисциплінарний проступок, а саме невиходи на службу без поважних причин (прогули), на позивачку накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу служби цивільного захисту. З наказом ГУ ДСНС у м. Києві від 16.05.2022 № 418 позивачка ознайомлена під підпис 30.05.2022.
На підставі наказу від 16.05.2022 № 418, наказом ГУ ДСНС у м. Києві від 23.05.2022 №451 «Про кадрові питання» (том 1, а.с. 35), молодшого сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 , радіотелефоніста 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві, відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, звільнено зі служби та виключено з кадрів ДСНС України у запас Збройних Сил України за пунктами 11, 12, 26, 173 та підпунктом 6 пункту 176 (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу), з постановкою на військовий облік з 23.05.2022.
Відповідно до атестаційного листа від 19.05.2022 (том 1, а.с.40) вбачається, що за період проходження служби в підрозділах цивільного захисту з жовтня 2021 року по травень 2022 року, позивачка зарекомендувала себе задовільно. Знає обов'язки радіотелефоніста, засоби зв'язку та правила роботи на них. Вивчила район виїзду частини, розташування особливо важливих об'єктів та об'єктів з нічним перебуванням людей на них. Проте з 06.03.2022 припинила виходити на добові чергування до основного місця проходження служби у зв'язку з виїздом до Івано-Франківської області, де вона відповідно до листа-відповіді від ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, до виконання службових обов'язків за період перебування в м. Івано-Франківськ не залучалась, разом з тим, повернутися до основного місця проходження служби бажання не мала, за що наказом ГУ ДСНС у м. Києві від 16.05.2022 № 418 о/с притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту. Згідно з висновком безпосереднього керівника та старшого керівника - позивачка займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню із служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу. Зі змістом атестаційного листа позивачка ознайомлена під підпис, зазначивши, що з рішенням не згодна.
В матеріалах справи наявний рапорт від 09.03.2022 позивачки (том 1, а.с. 49) адресований начальнику ГУ ДСНС у м. Києві про надання дозволу на тимчасове проходження служби в 1 державному пожежно-рятувальному загоні ГУ ДСНС України в Івано-Франківській області, у зв'язку з неможливістю добратися до основного місця служби через бойові дії і відсутністю транспортного сполучення. На підтвердження направлення зазначеного рапорту адресатові на електронну пошту kiyv@mns.gov.ua, позивачка надала роздруківки скрінів з власної електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.с. 50-51). Разом з тим суд зазначає, що подані скріни не підтверджують обставини направлення відповідного електронного листа, а лише свідчать про заповнення реквізитів для його відправлення. Доказів безпосереднього відправлення та доставлення відповідного листа з прикріпленим рапортом на відповідну електронну пошту позивачка суду не надала.
Окрім того, позивачка надала копію експрес-накладної № 59000803045073 від 23.03.2022 про направлення на ім'я приватної особи ОСОБА_5 відправлення «Документ» (том 1, а.с. 94). Доказів отримання адресатом вказаного відправлення позивачка суду не надала, як і не надала доказів направлення відповідного рапорту безпосередньому керівникові за місцем проходження нею служби.
Також позивачка подала вибіркові скріни листування з месенджера Вайбер з абонентами « ОСОБА_10 », « ОСОБА_11 », «ОСОБА_13», « ОСОБА_12 », в якості доказу поважності причин відсутності її на службі та повідомлення керівництві про такі причини. Водночас, з наданих скринів неможливо встановити хронологію та дійсність подій, які таким чином намагалась обґрунтувати позивачка (том 1, а.с. 52-93). Натомість з переписки вбачається, що позивачку неодноразово попереджали, що її відсутність на службі без поважних причин, оскільки не оформлена належним чином, є прогулом та передбачає відповідальність.
Більше того, опитаний в ході судового розгляду справи в якості свідка безпосередній керівник позивачки, підполковник служби цивільного захисту ОСОБА_4 , начальник 14-ДПРЧ ГУ ДСНС у м. Києві, повідомив суд, що позивачка спочатку не повідомляла його про намір виїхати в іншу місцевість; потім повідомила, що виїхала і що збирається працювати, але документального підтвердження не надала. Також вказав, що майже усі жінки виходили на службу, навіть ті, які мали дітей, або ж реалізовували своє право на відпустку. Тим, хто бажав не виходити на службу рекомендували належне оформлення відпусток. Проте зауважив, що позивачка жодних рапортів йому не надавала і на пропозицію піти у відпустку відмовила.
Також, опитана в ході судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_3 , майор служби цивільного захисту повідомила, що рекомендувала позивачці з'явитися до іншого підрозділу цивільного захисту для проходження служби тимчасово за місцем перебування, спочатку Вишгородського, потім до Івано-Франківського. Окрім того підтвердила, що позивачка скидала їй на месенджер рапорт, який не був завізований та не підписаний до виконання. Також зазначила, що працівники служби цивільного захисту прибували на службу навіть з інших областей.
Відповідно до листа ГУ ДСНС в Івано-Франківській області від 11.05.2023 № 54 01-4118/54 11, на запит суду, позивачка не направлялась ГУ ДСНС у м. Києві для подальшого проходження служби чи у відрядження до ГУ ДСНС в Івано-Франківській області, у зв'язку з чим підстав для її залучення до виконання службових обов'язків були відсутні. Також повідомило, що ГУ ДСНС в Івано-Франківській області до ГУ ДСНС у м. Києві запити не направлялися.
Разом з тим, вважаючи протиправними накази відповідача № 418 від 16.05.2022 та № 451 від 23.05.2022, позивачка звернулась з даним позовом до суду про їх скасування та застосування наслідків такого скасування (поновлення на службі та виплату середньомісячного заробітку і матеріальної шкоди).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з наведених обставин справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої, шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє і на даний час.
Статтею 3 Указу Президента від 24.02.2022 № 64/2022 визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI (далі - Кодекс).
Відповідно до статті 4 Кодексу, цивільний захист - це функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 5 Кодексу, залежно від характеру походження подій, що можуть зумовити виникнення надзвичайних ситуацій на території України, визначаються такі види надзвичайних ситуацій, окрім іншого, воєнні.
Забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту здійснюється єдиною державною системою цивільного захисту, яка складається з функціональних і територіальних підсистем та їх ланок (частина перша статті 8 Кодексу).
Відповідно до частини першої, третьої статті 11 Кодексу, єдина державна система залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, функціонує у режимах: 1) повсякденного функціонування; 2) підвищеної готовності; 3) надзвичайної ситуації; 4) надзвичайного стану.
В особливий період єдина державна система цивільного захисту функціонує відповідно до цього Кодексу та з урахуванням особливостей, що визначаються згідно з вимогами законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також інших нормативно-правових актів.
За приписами пункту 5 частини першої статті 22 Кодексу, до сил цивільного захисту належить, зокрема, пожежно-рятувальні підрозділи (частини).
Частиною другою статті 22 Кодексу визначено, що основними завданнями сил цивільного захисту є:
1) проведення робіт та вжиття заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
2) проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;
3) гасіння пожеж;
4) ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій в умовах екстремальних температур, задимленості, загазованості, загрози вибухів, обвалів, зсувів, затоплень, радіоактивного, хімічного забруднення та біологічного зараження, інших небезпечних проявів;
5) проведення піротехнічних робіт, пов'язаних із знешкодженням вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після воєн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються у терористичних цілях), крім територій, які надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, військових навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань;
6) проведення вибухових робіт для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
7) проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалих;
8) надання екстреної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до закладів охорони здоров'я;
9) здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, призначених для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання гуманітарної допомоги постраждалим внаслідок таких ситуацій;
10) надання допомоги іноземним державам щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
11) проведення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання та окремих територій, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу, до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.
Служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період (частина перша статті 101 Кодексу).
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 Кодексу).
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом (частина третя статті 101 Кодексу).
Згідно з пунктом 1 частини першої, пункту 1 частини третьої статті 103 Кодексу, щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Контракт щодо проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і молодшого начальницького складу.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 106 Кодексу контракт припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового чи начальницького складу.
За приписами статті 108 Кодексу, громадяни України, які вперше приймаються на службу цивільного захисту, особисто складають та скріплюють власноручним підписом Присягу такого змісту: «Я, громадянин України (прізвище, ім'я та по батькові), вступаючи на службу цивільного захисту, складаю Присягу та урочисто клянуся завжди залишатися відданим Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, бути чесним, сумлінним і дисциплінованим.
Присягаю з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та всіляко сприяти зміцненню авторитету служби цивільного захисту.
Клянуся мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.
Якщо я порушу цю Присягу, готовий нести відповідальність згідно із законами України».
Матеріалами справи підтверджено, що позивачка проходила службу за контрактом в органах ГУ ДСНС України у м. Києві, тож мала виконувати зобов'язання за присягою служби цивільного захисту, неухильно дотримуватися умов контракту та порядку проходження служби цивільного захисту.
У свою чергу, порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначається Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 593 (далі - Положення).
Служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період (пункт 2 Положення).
Особи рядового і начальницького складу належать до персоналу (кадрів) ДСНС. Статус особи рядового і начальницького складу підтверджується службовим посвідченням, форма та порядок видачі якого встановлюються ДСНС (пункт 4 Положення).
Пунктом 13 Положення встановлено, що особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що виконують обов'язки служби цивільного захисту:
1) на території органу і підрозділу цивільного захисту або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) під час прямування на службу або із служби, службових поїздок, повернення до місця служби;
3) під час перебування поза місцем розташування органу і підрозділу цивільного захисту, якщо під час такого перебування вони виконують свої обов'язки або направлені за наказом відповідного керівника (начальника).
Особи рядового і начальницького складу користуються правами і виконують службові обов'язки відповідно до законодавства та цього Положення (пункт 28 Положення).
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачкою обов'язків служби цивільного захисту починаючи з 24.02.2022 і до дня звільнення у порядку, визначеному наведеним пунктом Положення, за основним місцем служби чи інших підрозділах цивільного захисту.
За приписами пункту 20 Положення, у разі встановлення режимів підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, гасіння пожеж, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій особи рядового і начальницького складу несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
Особи рядового і начальницького складу в разі тимчасової непрацездатності звільняються від виконання службових обов'язків на час такої непрацездатності.
Внутрішній розпорядок, в якому визначено вимоги до організації служби, та розпорядок дня в органах і підрозділах цивільного захисту встановлюються їх керівниками (начальниками) з урахуванням особливостей діяльності таких органів і підрозділів.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази перебування позивачки у період з 24.02.2022 і до дня звільнення у відпустці та/або тимчасовій непрацездатності, оформлених належним чином.
Натомість матеріалами справи підтверджені обставини відсутності позивачки за місцем несення служби починаючи з 24.02.2022 і до дня її звільнення, чого вона особисто не заперечує.
Згідно з пунктами 24, 30 Положення, особа рядового і начальницького складу має право на проведення службового розслідування за її вимогою з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо порушення нею законодавства, службової дисципліни, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності.
Особи рядового і начальницького складу мають право на письмові звернення - пропозиції, заяви та скарги або звернення особисто до посадових осіб, органів і до суду в разі:
прийняття незаконних рішень чи вчинення дій (бездіяльності) щодо них керівниками (начальниками) або іншими особами рядового і начальницького складу, порушення їх прав, законних інтересів та свобод;
незаконного покладення на них обов'язків або незаконного притягнення до відповідальності;
виникнення інших питань, пов'язаних із службовою діяльністю.
Судом встановлено, що наведеними правами позивачка не скористалась.
Згідно з пунктом 31 Положення, особи рядового і начальницького складу зобов'язані, окрім іншого:
чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України;
добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки;
проходити службу цивільного захисту в тих органах і підрозділах цивільного захисту і в тих місцях, де це викликано інтересами служби;
виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету;
сприяти підтриманню порядку і дисципліни;
звертатись із службових питань до свого безпосереднього керівника (начальника) і з його дозволу - до старшого прямого керівника (начальника), з особистих питань - до свого безпосереднього керівника (начальника), а у разі, коли він нездатний їх вирішити, - до старшого прямого керівника (начальника);
доповідати своєму безпосередньому керівникові (начальникові) про події та обставини, що стосуються виконання службових обов'язків, а також про зроблені їм іншими керівниками (начальниками) зауваження;
своєчасно подавати відомості про себе, що мають значення для проходження служби цивільного захисту (зміна місця проживання, здобуття освіти, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності тощо);
повідомляти безпосередньому керівникові (начальникові) про місце свого перебування під час відпустки та у разі відсутності на службі з інших поважних причин (перебування на лікарняному тощо).
Відповідно до підпункту 6 пункту 176 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу.
Контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2-4, 6 і 8-11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення (пункт 182 Положення).
Судом встановлено, що за контрактом від 02.11.2021 № 684/21, позивачка взяла на себе зобов'язання додержуватися Конституції та законів України, сумлінно виконувати вимоги Присяги служби цивільного захисту, статутів, наказів чи розпорядження керівників (начальників), свої службові обов'язки, підвищувати свою професійну майстерність, досягати позитивних результатів з фізичної підготовки.
Разом з тим, позивачка починаючи з 24.02.2022 і до її звільнення, на службу не виходила та службових обов'язків не виконувала, чого особисто не заперечувала, натомість поважність причин такої поведінки суду не довела.
У свою чергу, сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначає Дисциплінарний статут служби цивільного захисту, затверджений Законом України від 05.03.2009 № 1068-VI (далі - Статут).
Дія Статуту поширюється на всіх осіб рядового і начальницького складу, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до пункту 1 Статуту, службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Пунктом 3 Статуту визначено, що службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби, зокрема: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету.
За приписами пункту 5 Статуту належний рівень службової дисципліни в органах і підрозділах цивільного захисту досягається шляхом, окрім іншого: виховання високих професійних і морально-психологічних якостей в осіб рядового і начальницького складу на національно-історичних традиціях, засадах патріотизму, свідомого ставлення до виконання службових обов'язків, вірності Присязі; встановлення особистої відповідальності кожної особи рядового і начальницького складу за додержання вимог Присяги, цього Статуту, інших нормативно-правових актів, виконання службових обов'язків і наказів начальників.
Порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушення (пункт 6 Статуту).
За зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, матеріальну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом (пункт 7 Статуту).
Порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту (пункт 8 Статуту).
Пунктом 57 Статуту визначено, що дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни.
Відповідно до пункту 58 Статуту, грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме, зокрема, невихід на службу без поважних причин.
Згідно з пунктом 68 Статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт (пункт 81 Статуту).
Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди (пункт 83 Статуту).
Службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей строк може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (пункт 84 Статуту).
Дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше ніж протягом 30 днів від дня, коли про правопорушення стало відомо начальнику, а у разі проведення за фактом вчинення правопорушення службового розслідування - від дня закінчення службового розслідування, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці порушника дисципліни (пункт 86 Статуту).
Про накладення дисциплінарного стягнення на порушника може видаватися наказ, зміст якого доводиться до відома особи рядового або начальницького складу, яку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, під її підпис. У разі звільнення зі служби особі рядового або начальницького складу видається витяг з наказу. У разі відмови особи рядового чи начальницького складу від ознайомлення з наказом під її підпис безпосередній начальник складає про це акт (пункт 100 Статуту).
Системний аналіз наведених норм у взаємозв'язку зі встановленими судом обставинами справи, свідчить про дотримання відповідачем наведених положень Статуту.
Натомість, як вже неодноразово зазначено, матеріалами справи підтверджено обставини відсутності позивачки на службі починаючи з 24.02.2022 і до її звільнення, що нею не заперечується. Проте, таку свою відсутність позивачка вважає поважною зважаючи на введення в країні воєнного стану та необхідністю евакуації.
Разом з тим, як вже встановлено судом та законодавчо закріплено, служба цивільного захисту є державною службою особливого характеру, яка забезпечує пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, вживає заходів до запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідації їх наслідків у мирний час та в особливий період. Також і присяга служби цивільного захисту, зокрема, передбачає клятву мужньо і рішуче захищати життя та здоров'я громадян, майно України, її навколишнє природне середовище від надзвичайних ситуацій.
Таким чином, вступаючи на службу цивільного захисту, позивачка мала усвідомлювати свою відповідальність перед країною та громадянами, а також мала бути готовою до стійкого перенесення всіх труднощів та обмежень, пов'язаних із службою.
Водночас, суд вбачає, що позивачка всупереч узятих на себе за контрактом зобов'язань, самовільно не вийшла на службу та не здійснювала виконання службових обов'язків, а також і не вжила жодних необхідних заходів для належного оформлення своєї відсутності за місцем служби у відповідний період, зокрема, письмовим рапортом про виїзд, листком непрацездатності та рапортом про вибуття у відпустку.
Натомість, в ході службового розслідування, документально підтверджені обставини відсутності позивачки на службі без поважних причин.
Таким чином, матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачкою дисциплінарного правопорушення у розумінні Статуту.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12.01.2012 у справі «Горовенки та Бугара проти України» зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд зазначив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17.06.2008 у справі «Абдулла Їлмаз проти Туреччини»).
У взаємозв'язку з вищенаведеним та виходячи зі змісту присяги працівника службу цивільного захисту вбачається, що в основі поведінки працівника служби цивільного захисту закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник служби цивільного захисту бере на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
При цьому, застосування дисциплінарного стягненні у вигляді звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Отже підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарне правопорушення, сутність якого полягає у порушенні службової дисципліни.
Як вже встановлено судом, матеріалами справи підтверджуються обставини вчинення позивачкою дисциплінарного правопорушення у розумінні Статуту, що виразився у самовільному залишенні служби в умовах воєнного стану та невиході на службу без поважних причин починаючи з 24.02.2022 і до дня її звільнення, тож така поведінка позивачки безумовно підриває авторитет служби цивільного захисту, сприяє формуванню негативної думки у населення про службу цивільного захисту та дискредитації звання працівника відповідної служби, що, відповідно, свідчить про особисту недисциплінованість позивачки та недотримання нею вимог законодавства, а також присяги працівника служби цивільного захисту, умов контракту та посадових обов'язків.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що відповідач правомірно та обґрунтовано застосував до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.