ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"01" вересня 2023 р. справа № 300/2944/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Гомельчука С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , в інтересах якого діє адвокат Боднарчук Андрій Михайлович до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018 про визнання рішення в частині протиправним та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_2 (далі - представник позивача) звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання рішення в частині протиправним та зобов'язання до вчинення дій.
Адміністративний позов обґрунтований тим, що пенсійний орган відмовив у нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю необхідного спеціального стажу, не зарахувавши до такого стажу, з урахуванням приписів постанови КМУ від 04.11.1993 № 909, період роботи з 14.11.1984 по 01.02.1996 на посаді майстра практичної їзди на тракторі, про що свідчить рішення ГУПФУ в Івано-Франківській області №092550004285 від 03.05.2022. Представник позивача зазначає, що такі професії, як «Інструктор з навчання практичної їзди», «Інструктор виробничого навчання», «Майстер виробничого навчання» належать до підкласу класифікації КП «Інші молодші фахівці в галузі освіти», а тому період роботи з 14.11.1984 по 01.02.1996 на посаді майстра практичної їзди на тракторі має бути зараховано до педагогічного стажу ОСОБА_1 . На переконання представника позивача, рішення №092550004285 від 03.05.2022 в частині відмови щодо незарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу вищевказаного періоду роботи є протиправними, оскільки суперечить правовим нормам.
З урахуванням викладеного, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №092550004285 від 03.05.2022 в частині відмови щодо незарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 по 02.02.1996, який дає право на нарахування та виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років та на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної ізди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 по 02.02.1996;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- стягнути судові витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.
Ухвалою від 12.06.2023 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 28.06.2023. Просив суд в задоволенні позову відмовити з урахуванням тієї обставини, що позивач з 14.11.1984 по 01.02.1996 не працював в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення та виплату грошової допомоги. Перевіркою документів про стаж встановлено, що позивач у вказаний період працював на посаді майстра практичної їзди на тракторі, а не на посаді майстра виробничого навчання Городенківського міжшкільного навчально-виробничого комбінату та Чернятинської середньої школи, як вказано у трудовій книжці позивача. Оскільки Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах та міжшкільних навчальних закладах, не передбачено посаду майстра практичної їзди на тракторі, то у відповідача відсутні підстави для зарахування оспорюваного періоду роботи до спеціального стажу та виплати 10 місячних пенсій за віком. Відтак, вважає, що оскаржуване рішення винесено правомірно. Витрати на правову допомогу вважає завищеними та неспівмірними з реальним обсягом наданих послуг.
У період з 26.06.2023 по 10.07.2023 головуючий суддя у справі перебував у відпустці.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої наявна у справі, вказано, що позивач:
- з 14.11.1984 по 31.08.1987 працював на посаді майстра виробничого навчання їзди на тракторі Городенківського міжшкільного навчально-виробничого комбінату;
- з 31.08.1987 переведений на посаду майстра виробничого навчання їзди на тракторі в Чернятинську середню школу;
- з 01.09.1987 по 01.02.1996 працював на посаді майстра виробничого навчання в Чернятинській середній школі;
- з 02.02.1996 по 01.09.1999 працював на посаді вчителя виробничого навчання в Чернятинській середній школі;
- з 01.09.1999 на посаді вчителя виробничого навчання в Далешівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.
02.05.2022 ОСОБА_1 , при досягненні 60 років, звернувся із заявою до ПФУ щодо призначення пенсії за віком.
Рішенням Тлумацького обєднаного управління ПФУ (статус юридичної особи - припинено), правонаступником якого є відповідач, від 03.05.2022 №092550004285 позивачу призначено пенсію за віком при загальному страховому стажі 41 рік 10 місяців 12 днів з 01.05.2022. У свою чергу, 20.09.2022 прийнято рішення про перерахунок пенсії, після якого загальний стаж роботи склав 42 роки 02 місяці 12 днів, а спеціальний страховий стаж, який визначає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, становив 26 років 03 місяці. Як вбачається з матеріалів справи, до спеціального стажу пенсійним органом не зараховано період роботи позивача на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної ізди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 до 02.02.1996.
Як слідує з архівних довідок відділу "Трудовий архів" Городенківської міської ради Івано-Франківської області від 29.08.2022 № Т-6/12-20, від 06.04.2022 №Т-3/12-20, від 06.04.2022 № Т-4/12-20, що містяться серед матеріалів справи, підтверджено трудовий стаж позивача на посаді майстра практичної їзди на тракторі Городенківського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, Чернятинської загальноосвітньої школи.
Судом встановлено, що 21.07.2022 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного Фонду України щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до п.7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно відповідей, які містяться в матеріалах справи, зокрема від 22.08.2022 №20375-20212/Т-03/8-2800/22 (від Департаменту) та від 19.10.2022 №4166-3954/Т-02/8-0900/22 від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, позивача повідомлено про відмову у виплаті такої грошової допомоги з тих підстав, що посаду майстра практичної їзди на тракторі не внесено до Переліку закладів і установ освіти, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Відповідач, посилаючись на первинні документи, зазначив, що відповідно до наказу №441-к від 14.11.1984 позивача було призначено на посаду майстра практичної їзди на тракторі Городенківського міжшкільного навчального виробничого комбінату з 14.11.1984, наказом № 222-к від 31.08.1997 переведено з посади майстра практичної їзди МНВК на цю ж посаду в Чернятинську середню школу у зв'язку з реорганізацією з 01.09.1987.Відповідно до наказу від 01.02.1996 № 3 ОСОБА_1 призначено на посаду вчителя виробничого навчання порядком узгодженого переводу з посади майстра практичної їзди з 02.02.1996.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача та оскаржуваним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 частини 1 статті 8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058 страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, яке діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058).
Приписами пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати.
Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає права на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.
Згідно із цим Переліком до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи у загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах та міжшкільних навчально-виробничих комбінатах на посаді: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги. тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори. завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; - директори, заступники директорів з навчально-виховної (навчальної, виховної навчально-виробничої) роботи, вчителі, майстри виробничого навчання, практичні психологи, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 № 1436 "Про внесення змін до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" до цього Переліку включено посаду майстра виробничого навчання міжшкільного навчально - виробничого комбінату.
За приписами ст.4, ст.5 Закону України «Про позашкільну освіту» позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.
Структуру позашкільної освіти, зокрема, становлять інші заклади освіти, як центри позашкільної освіти, до числа яких належать: заклади загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, в тому числі школи соціальної реабілітації, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої.
У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про освіту» невід'ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта.
Отже, позашкільна освіта, до якої включено міжшкільні навчально-виробничі комбінати, є складовою системи освіти.
До того ж, як слідує з Переліку посад керівних, інженерно-технічних працівників та інших спеціалістів, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу в установах освіти, що підлягають перейменуванню (Додаток 1 до наказу Міністерства освіти СРСР 30.05.79 № 103) посаду «Інструктора з навчання учнів роботі на тракторах, комбайнах та інших сільськогосподарських машинах» перейменовано на посаду «Майстер виробничого навчання по роботі на сільськогосподарських машинах».
Крім того, професійні назви робіт: «майстер виробничого навчання», «майстер виробничого навчання водінню», «інструктор навчання практичної їзди», «інструктор виробничого навчання» включено до розділу: 33 «Фахівці в галузі освіти», підрозділу: 334 «Інші фахівці в галузі освіти», клас: 3340 «Інші фахівці в галузі освіти» ( Державний класифікатор України. Класифікатор професій ДК 003-95. Додаток А (обов'язковий) "Покажчик професійних назв робіт за кодами професій" (україномовний), чинний на момент виникнення правовідносин).
Отже, посада майстра практичної їзди на тракторі є тотожною посаді майстра виробничого навчання та передбачає професійну діяльність у закладах позашкільної та повної загальної середньої освіти. Відтак, стаж роботи на відповідній посаді належить до зарахування до спеціального стажу працівника освіти.
Що стосується позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №092550004285 від 03.05.2022 в частині відмови щодо незарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 до 02.02.1996, який дає право на нарахування та виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає таке.
Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 у справі №300/4625/22 визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до спеціального стажу позивача періоди роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі в Городенківському міжшкільному навчальному виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної їзди на тракторі в Чернятинській середній школі з 01.09.1987 по 02.02.1996. Окрім того, зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції, згідно із постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.04.2023, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2022 скасовано та прийнято постанову, відповідно до якої в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Апеляційний суд, зокрема, зазначив, що не може обрати спосіб захисту порушеного права, оскільки права позивача порушені під час розгляду заяви про призначення пенсії, а відповідне рішення позивач не оскаржує.
У межах даного спору представник позивача звернувся до суду з метою захисту порушеного права ОСОБА_1 шляхом визнання протиправним та скасування рішення №092550004285 від 03.05.2022 в частині відмови щодо незарахування до спеціального стажу періодів роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи рішення відповідача від 03.05.2022 №092550004285 на відповідність вищенаведеним вимогам, суд доходить висновку, що таке рішення є необгрунтованим, адже прийняте відповідачем без врахування усіх обставин, що мають значення для його ухвалення, а тому підлягає скасуванню.
Як встановлено судом вище, спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 , у тому числі оспорюваний, підтверджений даними трудової книжки, а також довідками від 29.08.2022 № Т-6/12-20, від 06.04.2022 №Т-3/12-20, від 06.04.2022 № Т-4/12-20.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про наявність достатніх підстав для зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної ізди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 до 02.02.1996, що дає право отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій при призначенні пенсії за віком.
Водночас суд зазначає, що рішення відповідача від 03.05.2022 є юридичним вираженням (результатом) дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З аналізу вищенаведених норм законодавства суд вважає, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних посадах, як то працівника освіти та вихід на пенсію з відповідних посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.
Так, умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV та механізм її виплати визначається Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191 (далі - Порядок).
Вимоги п. 5, п. 6 та п. 7 Порядку передбачають, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Відповідно до п. 2 Порядку вбачається, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року, призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Відтак, оскільки на день призначення пенсії за віком позивач досяг пенсійного віку, раніше будь-яких пенсій не отримував та має страховий стаж (стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років) понад 35 років, виходячи з правових висновків суду, а тому при призначенні пенсії за віком мав право на отримання грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Така правова позиція узгоджується із висновком у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі №308/5434/17.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у позивача наявний необхідний спеціальний стаж роботи на посадах, які відносяться до посад працівників освіти, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Також згідно із позицією Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Щодо вимоги про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області витрат на правову допомору у розмірі 3000 грн, суд зазначає таке.
Стаття 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види судових витрат, відповідно до частини 1 якої, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 даного Кодексу до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням частин 6, 7 статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку, за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.
При вирішенні цього питання, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (№11-562ас18) про те, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження надання правової допомоги та понесення позивачем витрат надано:
- договір про надання правової допомоги від 04.05.2023, за яким ОСОБА_1 доручив, а ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором;
- акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.05.2023 за договором від 04.05.2023, яким зафіксовано наступні види послуг: усна консультація з вивченням матеріалів справи (30 хв) - 500,00 гривень; вивчення та аналіз законодавства і судової практики (1 год.) - 1000,00 гривень; складання позовної заяви, підготовка та друк необхідних документів (1 год.) 1000,00 гривень; складання інших процесуальних документів (відзиву, клопотань, зав тащо) (30 хв) - 500,00 гривень;
- квитанція до прибуткового касового ордера від 04.05.2023 № 47.
У відзиві відповідач зазначає, що враховуючи незначну складність категорії справи, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та неспівмірним з реальним обсягом наданих послуг, часом витраченим на надання таких послуг.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховий Суд у своєму рішенні від 01.10.2018 у справі №569/17904/17 зауважив, що на підтвердження здійсненної правової допомоги необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Разом з тим, на думку суду, у даній справі розрахунок правничої допомоги дещо завищений у співвідношенні до складності справи та обсягу наданих позивачу послуг та з урахуванням того, що розгляд справи проводився у письмовому провадженні.
На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що відшкодуванню пдлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірним з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим ним на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.
Отже, з ГУ ПФУ в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 слід стягнути понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь позивача належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2147,20 грн, понесення яких підтверджується квитанцією від 22.05.2023 та платіжною інструкцією від 07.06.2023, які містяться серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №092550004285 від 03.05.2022 в частині відмови щодо незарахування ОСОБА_1 до спеціального стажу період роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 до 02.02.1996, який дає право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років та на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", період роботи на посаді майстра практичної їзди на тракторі у Городенківському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті з 14.11.1984 по 31.08.1987 та на посаді майстра практичної ізди на тракторі у Чернятинській середній школі з 01.09.1987 до 02.02.1996.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, станом на день призначення пенсії, відповідно до п. 7-1 розділу XV "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) гривень 20 (двадцять) копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.