08 вересня 2010 року < Текст > Справа № 2а-6548/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Міроновій К.В., за участю представника позивача - Єрмоленко І.Г., представника відповідача - Ніколаєвої Г.Є., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Приватного підприємства «Берила»
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя
про визнання нечинною та скасування Вимоги про сплату боргу від 30.06.2010 р. №Ю-850
Приватне підприємство «Берила» звернулося із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя з вимогою про визнання нечинною та скасування Вимоги про сплату боргу від 30.06.2010 р. № Ю-850, в якому позивач зазначив, що за наслідками планової документальної перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя складено Акт № 53 від 30.06.2010 р., яким встановлено порушення ПП «Берила» вимог ст. 19, ч. 6 п. 2 ст. 17, п.1-3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та винесено Вимогу про сплату боргу у розмірі 43088,74 грн. Позивач вважає дії УПФ у Жовтневому районі м. Запоріжжя при нарахуванні не передбачених чинним законодавством страхових зборів незаконними, оскільки ПП «Берила» сплачує єдиний податок і не є платником збору на обов'язкове пенсійне страхування. Тому просить суд Вимогу від 30.06.2010 р. № Ю-850 визнати нечинною та скасувати, як таку, що винесена з порушення норм діючого законодавства.
Представник позивача у судовому засіданні на позові наполягає, просить суд визнати нечинною та скасувати Вимогу від 30.06.2010 р. №Ю-850 про сплату боргу у розмірі 43088,74 грн.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що ПП «Берила» зареєстроване в УПФ в Жовтневому районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків та згідно вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинно сплачувати страхові внески. Відповідно до п. 8.2 Інструкції від 19.12.2003 р. № 21-1 органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки у випадках, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків. При проведенні органами Пенсійного фонду 30.06.2010 р. документальної перевірки ПП «Берила» встановлено не нарахування страхових внесків на фонд заробітної плати найманих працівників з січня 2006 р. по грудень 2007 р. на загальну суму 43088,74 грн., в результаті чого Управлінням Пенсійного фонду винесено та направлено на адресу відповідача Вимогу про сплату боргу. Таким чином, дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо донарахування страхових внесків та направлення вимоги ПП «Берила» є правомірними та такими, що не суперечать діючому законодавству. Тому просить суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Розглянувши та дослідивши матеріли справи, вислухавши думку представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, ПП «Берила» 14.10.2005 р. зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя як платник страхових внесків за № 08/01-4544.
Відповідно до с. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - за текстом Закон № 1058) встановлено, що платниками страхових внесків до Пенсійного фонду є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п. 1 ст. 14 вказаного Закону, страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі п. 6 ч. 2 ст. 17 цього Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно п.6 ст.19 Закону № 1058 страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій працездатності. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно п.п. «а» п. 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки у випадках, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків.
30.06.2010 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя проведено планову документальну перевірку ПП «Берила» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за результатами якої складено Акт №53 від 30.06.2010 р., яким встановлено порушення вимог п. 1 ст.19 ч. 6 п. 2 ст. 17, п.1-3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: не нарахування страхових внесків на фонд заробітної плати найманих працівників з січня 2006р. по грудень 2007 р. на загальну суму - 43088,74 грн., в тому числі за 12 місяців 2006 р - 9964,24 грн., за 12 місяців 2007 р. - 33124,50 грн.
Судом встановлено, що 30.06.2010 р. ПП «Берила» направлена Вимога № Ю-850 про сплату боргу зі сплати страхових внесків у розмірі 43088,74 грн.
Посилання позивача на те, що ПП «Берила» є платником єдиного податку, який здійснює свою господарську діяльність відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.1998р. №727/98, а тому не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, не може бути прийнято судом до уваги, з наступних підстав.
Згідно ст.18 Закону № 1058 встановлено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», де, як і в Законі № 1058 не визначено такої пільги як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, які перейшли на спрощену систему оподаткування.
Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не встановлені пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування осіб, які працюють у суб'єктів підприємницької діяльності - платників єдиного податку, не залежить від статусу платника податку.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 11 КАС України (розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості) та ч. 1 ст. 71 КАС України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення) суд дійшов висновку, що заявлені Приватним підприємством «Берила» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя вимоги про визнання нечинною та скасування Вимоги про сплату боргу від 30.06.2010 р. №Ю-850 є не обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України; ст. 14,15,17,19,20,106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 р; п. 8.2 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України», затвердженою Постановою правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, суд -
В задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «Берила» до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання нечинною та скасування Вимоги про сплату боргу від 30.06.2010 р. № Ю-850 - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О.Нестеренко
Постанову виготовлено у повному обсязі 13.09.2010 р.