Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
01 вересня 2023 року Справа №200/4682/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через свого представника, адвоката Новікову Вікторію Русланівну, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 1 квітня 2019 року відповідно до довідки, яка видана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» від 29 жовтня 2021 року № 33/25-3394, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 фактично не згоден із не здійсненням відповідачем перерахунку призначеної пенсії позивачу за вислугу років на підставі довідки від 29 жовтня 2021 року № 33/25-3401, виданої ДУ «ТМО МВС України по Донецькій області» та направленої на початку листопада 2021 року цією установою Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Отже, про порушення своїх прав (не здійснення перерахунку пенсії на підставі зазначеної довідки) позивач повинен був дізнатись у листопада 2021 року.
Згідно із даними підсистеми Електронний суд із даним позовом позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 25 серпня 2023 року, тобто із пропуском встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку для такого звернення.
При цьому у позовній заяві із посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки звернення до суду продовжуються на період дії карантину.
Суддя вважає за необхідне зауважити, що згідно із ч. 1 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, норми Цивільного процесуального кодексу України не розповсюджуються на порядок здійснення судочинства судами адміністративної юрисдикції.
Крім цього, карантин, встановлений в країні з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, був скасований з 1 липня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
У позові також зазначено, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється і що відповідно до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк його дії.
Згідно із ст. 296 Цивільного кодексу України позовна давність (а ст.ст. 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу стосуються саме позовної давності) - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. При цьому відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Як вже зазначалось, порядок здійснення адміністративного судочинства, в тому числі процесуальні строки звернення до суду із адміністративними позовами до суб'єктів владних повноважень, врегульований КАС України.
Посилання представника позивача на ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є недоречним, так як у вказаній статті мова йде про «скорочення» та «прискорення» строків судочинства.
Щодо посилань представника позивача у позові на висновки Верховного Суду, викладені у постанові № 815/460/18 від 24 листопада 2020 року, відповідно до яких спори пов'язані із перерахунком пенсій, не обчислюються строком позовної давності і що шестимісячний строк звернення до суду не підлягає застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з недоплаченою сумою пенсії, суддя зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а навела висновок про те, що норми, зокрема, ст. 46 Закону № 1058 (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов: 1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом; 2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
В постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд наголосив, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Враховуючи наведене, позивач в особі представника звернувся до суду із даним позовом із порушенням строку, встановленого ст. 122 КАС України.
До позовної заяви не додано заяву про поновлення пропущеного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, позов підлягає залишенню без руху.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функції […].
Згідно із ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: […] визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3); визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (п. 4) […].
Відповідно до ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета с п о р у та їх обґрунтування.
При цьому згідно із ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; а згідно п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, позовні вимоги в адміністративному судочинстві це, перш за все, вимоги про оскарження рішень, дій чи бездіяльності певного суб'єкта владних повноважень (декількох суб'єктів) (відповідачів), у зв'язку із якими виник с п і р; інші ж позовні вимоги (про зобов'язання відповідача вчинити певні дії або утриматись від вчинення певних дій) є похідними позовними вимогами до суб'єкта владних повноважень (який на думку позивача порушив своїм рішенням, дією чи бездіяльністю права позивача) від основних вимог, спрямовані на відновлення порушених оскаржуваними рішеннями, дією чи бездіяльністю прав.
Разом із цим у позовній заяві не заявлено жодної позовної вимоги щодо оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності відповідача - заявлена лише вимога про зобов'язання вчинити певні дії (тобто, похідна вимога).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається […] місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); […] відомі номери засобів зв'язку, […].
Згідно із ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві зазначено «адресу» позивача, але не уточнено - чи є це адреса проживання чи перебування, не надано доказів на підтвердження того, що позивач проживає (перебуває) за зазначеною адресою.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (зі змінами та доповненнями):
• місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік;
• місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;
• документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;
• документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до п. 9 Правил реєстрації місця проживання, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 року, відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Жодного з документів, наведених вище, до позову не додано.
У вступній частині позову зазначено в якості «третіх осіб» Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція України, Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області».
Статтею 49 КАС України передбачено право особи брати участь у справі в якості «третьої особи, які заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору» та «третьої особи, які не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору».
Згідно із ч. 2 цієї статті треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі […] встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У позові не зазначено - яким саме чином рішення у справі може вплинути на права, інтереси або обов'язки Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області».
Крім цього, у позовній заяві всупереч приписам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України не наведено номери зв'язку (номерів телефонів) Національної поліції України та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області».
Враховуючи наведене, позовна заява не відповідачє вимогам КАС України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. […] В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 49, 122, 160, 161, 169, 171, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу / представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, протягом якого суду необхідно надати:
- уточнений адміністративний позов із зазначенням в ньому позовних вимог відповідно до приписів ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (із зазначенням позовних вимог щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності) та із уточненням статусу Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції України, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області», яких позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості третіх осіб, а також із зазначенням підстав такого залучення (зазначити - яким саме чином рішення по справі може вплинути на права, інтереси або обов'язки зазначених осіб); із зазначенням номерів зв'язку (номерів телефонів) Національної поліції України та Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області»;
- заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом із зазначенням підстав, які можуть свідчити про поважність причин його пропуску та наданням доказів на підтвердження зазначеного;
- належний документ на підтвердження зареєстрованої адреси проживання або перебування позивача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна