Україна
Донецький окружний адміністративний суд
28 серпня 2023 року Справа№200/2838/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, юридична адреса: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.04.2023 року № 057250005083 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву від 08.04.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу періоди: з 25.12.1990 по 28.12.1995 службу в Радянській Армії, з 06.02.1996 по 26.09.1996 в якості гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті у Малому підприємстві «Шахтостроитель», з 08.05.2015 по 30.06.2016 проходження військової служби в особливий період з зарахуванням періодів проходження служби з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.010.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, 14.07.2021 по 19.08.2021, 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022 до пільгового стажу роботи за Списком №1 з розрахунку один місяць за три місяці.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вважає, що у трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи на посадах, які надають право на отримання пенсії на пільгових умовах, а тому відповідач безпідставно відмовив у зарахуванні таких періодів до пільгового стажу позивача та призначенні пенсії за віком, мотивуючи відмову відсутністю довідки про підтвердження пільгового стажу.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте відповідачем в межах повноважень, та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення.
Вказує на неможливість підтвердити достовірність пільгового характеру роботи позивача, тому немає підстав для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 .
08.04.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.
17.04.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області прийняте рішення № 057250005083 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Як встановлено судом, з 25.12.1990 року по 09.10.1992 року строкова військова служба не зарахована, оскільки до призову на військову служби позивач не працював на посадах, що дають право на пільгову пенсію.
З 10.10.1992 року по 28.12.1995 року документи про періоди проходження військової служби не надані.
З 06.02.1996 року по 26.09.1996 року не зараховано період роботи в якості гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті у Малому підприємстві «Шахтостроитель», оскільки позивачем не надано довідку про пільговий характер роботи.
До страхового стажу не зараховано періоди військової служби в особливий період з 08.05.2015 року по 30.06.2016 року, оскільки відсутні відомості про нарахування грошового забезпечення в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно записів в трудовій книжці НОМЕР_3 ОСОБА_1 працював, зокрема:
- з 25.12.1990 року по 09.10.1992 року - служба в Радянській Армії;
- з 09.12.1992 року - прийнятий учнем гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті на Шахту 1-3 «Новогродівська»;
- з 17.12.1992 року - направлений на навчання з відривом від виробництва в УП «Шахта Росія» за професією гірника з ремонту гірничих виробок;
- з 11.03.1993 року переведений гірником з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті:
- з 07.04.1993 року переведений гірником з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті;
- з 21.07.1994 року - звільнений за ст. 40 КЗпП України;
- з 06.02.1996 року по 26.09.1996 року - на посаді гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті у Малому підприємстві «Шахтостроитель»;
- з 05.05.2015 року - прийнятий на роботу за посадою гірник підземним 2 розряду з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля».
Згідно довідки від 20.07.2022 року № 1328 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудовї книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_1 з 05.05.2015 року по 08.05.2015 року працював на посаді гірника підземного 2 розряду з повним робочим днем у шахті у ВП «Шахта Росія» ДП «Селидіввугілля», з 08.05.2015 року звільнено з роботи на час служби у зв'язку з частковою мобілізацією.
Відповідно до довідки від 23.09.2022 року № 5346 ОСОБА_1 проходить військову службу з 08.05.2015 року по теперішній час в складі діючої армії в період бойових дій та приймає безпосередньо участь в проведенні АТО на території Донецької та Луганської областей з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.010.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, 14.07.2021 по 19.08.2021, 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі - орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов'язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, відповідно до якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно п. а. ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпенчення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
Таким чином, зазначеною нормою встановлено, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується відповідачем в трудовій книжці позивача містяться записи про періоди роботи на посадах, які дають право на отримання пенсії на пільгових умовах.
Тобто, трудова книжка позивача містить записи про його роботу у спірні періоди зі шкідливими та важкими умовами праці, що дає йому право на зарахування цього періоду до пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах на підставі статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки пільговий стаж роботи підтверджений належно оформленим записами у трудовій книжці, суд вважає неправомірною відмову відповідача в зарахуванні вищенаведених періодів роботи до пільгового стажу позивача.
Суд вважає протиправним не зарахування до стажу роботи позивача періоду проходження служби в Радянській Армії, виходячи з наступного.
Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Постановою Ради міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 затверджено Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій.
Відповідно до пункту 109 цього Положення при призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці періоди,строкової служби в Радянській армії прирівнюються за вибором яка звернулася за призначенням пенсії або до роботи, яка передувала даного періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що слідом за періодом строкової служби в армії позивач працював учнем гірника з ремонту гірничих виробок з повним робочим днем у шахті.
Оскільки така робота відноситься до Списку № 1, відтак служба в армії, що передувала цій роботі має зараховуватися до пільгового стажу за Списком № 1.
Щодо розрахунку пільгового стажу роботи, в період проходження військової служби у Збройних Силах України один день служби за три, суд враховує наступне.
Згідно ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною четвертою вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, і зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей "час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України "Про пенсійне забезпечення"передбачено пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлено, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Пунктом 2.3 розділу 2 Положення № 530 передбачено, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
З системного аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постановах від 5 червня 2018 року у справі №348/347/17, від 30 липня 2019 року у справі № 346/1454/17, від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) та від 16.06.2020 року у справі№ 185/7049/16-а.
За таких обставин, на військову службу позивач поступив з посади гірника підземного 2 розряду, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.
Щодо вимоги про зобов'язання повторно розглянути заяву від 08.04.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу вищезазначених періодів, суд враховує наступне.
Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.
У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.
Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.
Обмежуючим фактором для рішень представників влади згідно з визначенням владних дискреційних повноважень є закон і справедливість.
Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих Комітетом Ради 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Відповідно до статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод” та враховує положення “Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень”, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, а саме суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Разом з тим, пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Наведене повністю відповідає змісту ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 4 якої визначене, що у випадку, визначеному п. 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Тобто, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов'язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію.
У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб'єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру.
Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб'єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення.
Аналізуючи даний адміністративний спір суд наголошує, що суб'єкт владних повноважень у спірних взаємовідносинах здійснив реалізацію дискреційних повноважень шляхом відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при розгляді заяви діяв поза межою наданих повноважень та реалізації дискреційних функцій, відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Оскільки, приймаючи рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, суд вважає за необхідне, з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, ухвалити рішення про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.04.2023 року № 057250005083 про відмову в призначенні пенсії, з зобов'язанням повторно розглянути заяву від 08.04.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу періоди: з 25.12.1990 по 28.12.1995 службу в Радянській Армії, з 06.02.1996 по 26.09.1996 в якості гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті у Малому підприємстві «Шахтостроитель», з 08.05.2015 по 30.06.2016 проходження військової служби в особливий період з зарахуванням періодів проходження служби з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.010.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, 14.07.2021 по 19.08.2021, 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022 до пільгового стажу роботи за Списком №1 з розрахунку один місяць за три місяці з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності рішення, яке оскаржується, в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, юридична адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3), Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, юридична адреса: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.04.2023 року № 057250005083 про відмову в призначенні пенсії, зобов'язання повторно розглянути заяву від 08.04.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу періоди: з 25.12.1990 по 28.12.1995 службу в Радянській Армії, з 06.02.1996 по 26.09.1996 в якості гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті у Малому підприємстві «Шахтостроитель», з 08.05.2015 по 30.06.2016 проходження військової служби в особливий період з зарахуванням періодів проходження служби з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.010.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, 14.07.2021 по 19.08.2021, 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022 до пільгового стажу роботи за Списком №1 з розрахунку один місяць за три місяці - задовольнити повністю.
Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 17.04.2023 року № 057250005083 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах - визнати протиправним та скасувати.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.04.2023 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з зарахуванням до пільгового стажу періодів: з 25.12.1990 по 28.12.1995 службу в Радянській Армії, з 06.02.1996 по 26.09.1996 в якості гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду з повним робочим днем у шахті у Малому підприємстві «Шахтостроитель», з 08.05.2015 по 30.06.2016 проходження військової служби в особливий період з зарахуванням періодів проходження служби з 08.05.2015 по 30.10.2015, з 30.09.2016 по 06.07.2017, з 25.10.2017 по 11.02.2018, з 04.04.2018 по 29.04.2018, 10.05.2018 по 12.08.2018, з 13.09.2018 по 30.09.2018, з 04.010.2018 по 05.12.2018, з 08.12.2018 по 20.12.2018, 22.12.2018 по 26.03.2019, з 06.05.2019 по 27.05.2019, з 31.05.2019 по 25.06.2019, з 29.06.2019 по 01.09.2019, з 02.10.2019 по 07.04.2020, з 24.04.2020 по 08.06.2020, з 24.06.2020 по 07.09.2020, з 17.09.2020 по 31.10.2020, з 01.11.2020 по 25.01.2021, з 24.02.2021 по 22.03.2021, з 27.03.2021 по 05.04.2021, з 01.05.2021 по 13.07.2021, 14.07.2021 по 19.08.2021, 22.08.2021 по 15.09.2021, з 10.10.2021 по 23.02.2022 до пільгового стажу роботи за Списком №1 з розрахунку один місяць за три місяці з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області (ЄДРПОУ 13322403, юридична адреса: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) (за рахунок бюджетних асигнувань) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко