04 вересня 2023 року Справа № 160/16392/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
10.07.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у призначенні мені, ОСОБА_1 , пенсії, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», викладені в листах Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії 18597-15136/Л-01/8-0400/2325 від 25 квітня 2023 року, 13601-11261/Л-01/8-0400/23 від 04 квітня 2023року, 30542-25686/Л-01/8-0400/23 від 30.06.2023року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати мені, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до пільгового (підземного) стажу роботи, що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період моєї роботи в Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАССА» з 16.03.2017 року по 05.10.2020 рік - електрослесарем підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею та призначити мені, ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію, відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня звернення, тобто з 05 квітня 2023 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що протягом спірного періоду трудової діяльності з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року працював електрослюсарем підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею на ПрАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу». Так, досягнувши пенсійного віку та маючи необхідний страховий стаж, в тому числі в за Списком № 1, позивач 17.03.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Проте, після розгляду його заяви відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії № 13601-11261/Л-01/8-0400/23 від 04.04.2023 року, якою зазначено, що це питання було розглядом судової справи № 160/15038/22 та рішенням суду в цій частині позовних вимог було відмовлено. Не погоджуючись з наданою відмовою та вважаючи, що рішення суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення», позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
07.08.2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив проти позову. Відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив наступне. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії від 07.09.2022 року. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.09.2022 № 046350010957 Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 року у справі № 160/15038/22 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.09.2022 року №046350010957 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового (підземного) стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в ПТУ №72 м. Кіровське з 01.09.1997 року по 02.04.2001 року та період роботи з 23.04.2001 року по 15.03.2017 року - електрослюсарем підземним 4 та 5-го розряду з повним робочим днем під землею на ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.09.2022 року, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 року у справі № 160/15038/22 відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині щодо зарахування до пільгового (підземного) стажу роботи позивача періоду роботи з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року - електрослюсарем підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею на ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з огляду на передчасність таких вимог. З огляду на викладене, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, доводи сторін, що викладені у позові та відзиву проти нього суд виходить з наступного.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 160/15038/22 позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.09.2022 року №046350010957 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового (підземного) стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в ПТУ №72 м. Кіровське з 01.09.1997 року по 02.04.2001 року та період роботи з 23.04.2001 року по 15.03.2017 року - електрослюсарем підземним 4 та 5-го розряду з повним робочим днем під землею на ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 07.09.2022 року, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Одночасно з цим в рішенні суду зазначено: «Натомість в задоволенні позовної вимоги щодо зарахування до пільгового (підземного) стажу роботи позивача як періоду роботи з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року - електрослюсарем підземним 5-го розряду з повним робочим днем під землею на ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» суд відмовляє з огляду на передчасність таких вимог.
Так, як було встановлено судом, трудова книжка (Серія НОМЕР_2 , дата заповнення: 16.03.2017 року), як доказ роботи з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року, яка долучена позивачем до позову, відповідно до розписки - повідомлення до заяви про призначення пенсії від 07.09.2022 року до Головного управління не надавалась, а отже, не була предметом розгляду під час прийняття рішення про призначення або про відмову у призначенні пенсії позивачу.
При цьому, в спірному рішенні від 14.09.2022 року №046350010957 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яке прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, період роботи з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року взагалі не розглядався.
Відтак у даному випадку суд вважає, що позивач має право звернутися до підрозділу Пенсійного фонду за місцем проживання/реєстрації для надання додаткових документів для призначення пенсії.»
З метою призначення пенсії ОСОБА_1 17.03.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 04.04.2023 року надано лист № 13601-11261/Л-01/8-0400/23, якою відмовлено в призначенні пенсії та вказано, що до пільгового стажу зараховано періоди:
01.09.1997 - 02.04.2001 - навчання за фахом;
23.04.2001 - 15.03.2017;
21.09.2020 - 31.12.2021;
01.01.2022 - 06.09.2022.
Після виконання рішення суду пільговий стаж становить - 21 рік 5 місяців 13 днів, при необхідних 25 роках, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.
ОСОБА_1 05.04.2023 року повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про зарахування до пільгового стажу періоду роботи та у відповідь на звернення отримав лист відмову від 25.04.2023р. № 18597-15136/Л-01/8-0400/23, якою повідомлено наступне.
У трудовій книжці НОМЕР_3 відсутній запис про період роботи електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею на ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» з 16.03.2017 по 05.10.2020. Згідно запису № 8 позивач звільнений за згодою сторін з 15.03.2017 року (наказ № 1211 від 15.03.2017) з ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу». Згідно запису № 9 прийнятий електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею з 21.09.2020 року (наказ № 2755 від 18.09.2020) в ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ВСП «Шахтоуправління Павлоградське».
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 по справі № 160/15038/22 в задоволенні позовної вимоги, щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 16.03.2017 по 05.10.2020 електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею на ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу», судом відмовлено.
Встановлено, що трудова книжка (серії НОМЕР_2 від 16.03.2017), як доказ роботи з 16.03.2017 по 05.10.2020, яка долучено до позову, відповідно до розписки - повідомлення до заяви про призначення пенсії від 07.09.2022 року, до Головного управління Пенсійного фонду України не надавалась і не була розглянута під час прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії.
ПАТ «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» (код ЄДРПОУ 05508186) зареєстрована за адресою: Україна, 8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, буд. 1.
Довідка для підтвердження пільгового стажу за період роботи з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року не надавалась.
Згідно даних системи персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутнє нарахування заробітної плати та сплата страхових внесків з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року. Таким чином цей період роботи зарахувати до загального та пільгового стажу немає законних підстав.
Враховуючи зазначене, період роботи з 16.03.2017 по 05.10.2020, можливо бути зарахувати до страхового стажу лише після надання пільгової довідки та наявної сплати страхових внесків за зазначений період в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
16.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про врахування пільгового періоду роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 та надав до розгляду її копію.
30.06.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь № 30542-25686/Л-01/8-0400/23, якою повідомлено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 16.03.2017 по 05.10.2020 в ПАТ «ДТЕК «Шахта Комсомолець Донбасу», оскільки за дані періоди не було надано довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, форма якої передбачена в Додатку 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
За правилами частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, з яким кореспондується обов'язок держави щодо його забезпечення. Реалізація цього обов'язку здійснюється органами державної влади відповідно до їх повноважень.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII«Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон№1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон №1058).
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також:
а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;
в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;
д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;
При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок та умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідні положення містить і стаття 13 Закону «Про пенсійне забезпечення».
Так, згідно із ч.1 ст.13 Закону №1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , дата заповнення 16.03.2017р., що містить наступні записи стосовно спірних періодів роботи:
- ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу»;
- 16.03.2017 прийнятий електрослюсарем підземним п'ятого розряду з повним робочим днем під землею. Наказ № 12к від 16.03.2013р.;
- 05.10.2020 звільнений за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України. Наказ № 2739к від 05.10.2020р.
Крім наявних записів у трудовій книжці позивачем на підтвердження наявного пільгового стажу надано довідку про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 03-2123 від 29.05.2023р. Міністерства вугілля та енергетики Державного унітарного підприємства Донецької народної республіки «Шахта Комсомолець Донбасу», видану в тому, що ОСОБА_1 працював у ДҐП «Шахта Комсомолець Донбасу» з 16.03.2017р по 05.10.2020р. на дільниці по видобутку вугляр № 2 електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, що передбачено Списком 1, розділом 1, підрозділом 1, кодом 1.1а Постанови Ради Міністрів Донецької Народної Республіки від 31 травня 2016р. № 7-25.
Довідку видано на підставі табеля обліку та використання робочого часу, наказ про зарахування на роботу № 12к від 16.03.2017р., наказ про звільнення № 2732/к від 05.10.2020р., особової картки форми Т-2, відомості про зарахування заробітної платні, таб. № 7619.
Атестацію робочого місця за умовами праці підтверджено наказом № 586 від 02.12.2015р., висновку Державної інспекції по питанням дотримання законодавства про працю Донецької Народної Республіки Державної експертизи умов праці від 18.12.2017р. № 06/248 «Про якість атестації робочих місць за умовами праці та правильності застосування списків, відповідно до яких надаються пільгові пенсії за віком в Публічному акціонерному товаристві «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» ( з 28.02.2017р. Державне підприємство «Шахта Комсомолець Донбасу»).
Надана до матеріалів справи довідка кореспондується з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містить уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, тобто складена у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.
Судом встановлено, що згідно з Переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджених Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. №1085-р, м.Хрестівка (м.Кіровське) Горлівського району Донецької області перебуває у переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року у справі №711/10426/16-а, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян, оскільки вказана обставина не може слугувати підставою порушення прав громадян України на пенсійне забезпечення, що відповідає правозастосовній практиці в частині застосування так званих "намібійських винятків" Міжнародного суду ООН.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
За ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Крім того суд зазначає, що відповідач, відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу спірного періоду, послався на необхідність надання позивачем уточнюючої довідки.
Як вже зазначалось судом, на запит позивача було надано довідку № 03-2123 від 29.05.2023р. Міністерства вугілля та енергетики Державного унітарного підприємства Донецької народної республіки «Шахта Комсомолець Донбасу» на підтвердження наявного трудового стажу.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» є м.Добропілля Донецької області, яке знаходиться на території, підконтрольній українській владі.
При цьому витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку пільгової довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 25.09.2018 року у справі №242/65/17, від 24.04.2019 року у справі №242/3391/17 та від 29.04.2020 року у справі №423/1418/17.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що рішення відповідача про відмову позивачу в зарахуванні спірного періоду до пільгового стажу роботи - не відповідають вимогам щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів та є неправомірними, що є підставою для їх скасування.
При цьому суд наголошує на тому, що трудова книжка позивача містить всі записи щодо спірних періодів роботи, а також зазначення про трудову діяльність з повним робочим днем у шахті, що дає право на пільгове призначення пенсії у зв'язку зі шкідливими умовам праці.
Обов'язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58), чинної на момент внесення у трудову книжку позивача записів.
Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до п. 2.6.Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Відповіднодоп.2.27. Інструкції№58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться
порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Пунктом 4.1Інструкції №58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З аналізу наведених норм випливає, що законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.
Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, власне, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Крім того, відповідачем не доведено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 наявні записи містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому зазначені відповідачем недоліки (як-то не зазначена назва підприємства) не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні означеного періоду роботи позивача до стажу роботи, що враховується у призначенні (обрахунку) пенсії.
Відповідачем зворотнього не доведено.
За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 періоду роботи, що зазначений у його трудовій книжці та підтверджуються наданою уточнюючою довідкою.
Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періоду роботи позивача, суд доходить висновку щодо протиправності прийнятих рішень Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13601-11261/Л-01/8-0400/23 від 04.04.2023 року, № 18597-15136/Л-01/8-0400/23 від 25.04.2023року, № 30542-25686/Л-01/8-0400/23 від 30.06.2023 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити призначення пенсії з 05.04.2023 року, суд зазначає наступне.
Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
В той же час, згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
З аналізу наведеного вбачається, що на даний час Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Також суд для найбільш ефективного захисту порушеного права особи може вийти за межі позовних вимог. Виходячи зі змісту позовних вимог та доказів, наданих на підтвердження правової позиції відповідачем, суд доходить висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах буде скасування рішень № 13601-11261/Л-01/8-0400/23 від 04.04.2023 року, № 18597-15136/Л-01/8-0400/23 від 25.04.2023року, № 30542-25686/Л-01/8-0400/23 від 30.06.2023 року, прийнятих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про зобов'язання зарахувати до пільгового стажу періоду роботи позивача в Приватному акціонерному товаристві «ДТҐЕК Шахта Комсомолець Донбаса» з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року.
Згідно із частинами 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 13601-11261/Л-01/8-0400/23 від 04.04.2023 року, № 18597-15136/Л-01/8-0400/23 від 25.04.2023року, № 30542-25686/Л-01/8-0400/23 від 30.06.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 період роботи ОСОБА_1 з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у Приватному акціонерному товаристві «Шахта «Комсомолець Донбасу».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням висновків суду про зарахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоду роботи ОСОБА_1 з 16.03.2017 року по 05.10.2020 року електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем під землею у Приватному акціонерному товаристві «Шахта «Комсомолець Донбасу».
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1073,60грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук