04 вересня 2023 року Справа № 160/12024/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції" (далі - відповідач, ДЗ "Криворізька академія патрульної поліції"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" (далі - третя особа), в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Державного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» по встановленню в березні місяці 2023 року премії ОСОБА_1 старшому лейтенанту поліції викладачу ЦТФП, премії зі зменшеним відсотком, такої яка нижча за рекомендовано-граничний розмір премії за посадою, яку займає ОСОБА_1 , а саме невиплаті 6500 гривень та є нерівною оплатою за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації шляхом вчинення мобінгу (цькування);
- зобов'язати Державний заклад професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» донарахувати та виплатити ОСОБА_1 , старшому лейтенанту поліції викладачу ЦТФП премію за березень 2023 року в рекомендовано-граничному розмірі премії, за посадою, яку займає ОСОБА_1 у розмірі 6500 гривень.
В обґрунтування адміністративного позову позивач, зазначає, що роботодавцем безпідставно та умисно занижено відсоток премії позивача, що призвело до неотримання премії у розмірі визначеному законом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
26.07.2023 року відповідачем надано до суду відзив, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що розмір премії не є законодавчо встановленим та є стимулюючим заходом, що визначається керівником підприємства в межах наявного фінансування та за результатами роботи працівника.
16.08.2023 року від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що спір, що виник у даній справі, пов'язаний з порушенням роботодавцем у відношенні позивача вимог законодавства про працю, а саме встановленню в березні місяці 2023 року премії ОСОБА_1 старшому лейтенанту поліції викладачу ЦТФП, премії зі зменшеним відсотком, такої яка нижча за рекомендовано-граничний розмір премії за посадою, яку займає ОСОБА_1 , а саме невиплаті 6500 гривень та є нерівною оплатою за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації шляхом вчинення мобінгу (цькування).
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що ОСОБА_1 старший лейтенант поліції проходить службу на посаді викладача ЦТФП у Державному закладі професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції».
Відповідно до довідки про нараховані доходи, у тому числі грошове забезпечення, а також відрахування з доходів (з зазначенням розмірів та підстав таких відрахувань) викладача Криворізької академії патрульної поліції ОСОБА_1 за спірний період позивачу встановлено премію в сумі 11 364,47 грн, % премії- 156,482.
Так, позивач зазначає, що в березні місяці 2023 року йому було встановлено розмір премії нижчий за рекомендовано граничний за посадою, що він займає.
Позивач вважає, що таке заниження відсотку премії обумовлене поганим відношенням керівництва навчального закладу, в якому працює позивач та порушує його права на оплату праці.
Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова № 988) встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з п. 2 Постанови № 988 виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Пунктом 4 Постанови № 988 надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення, зокрема: здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби; надавати поліцейським матеріальну допомогу для оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 (далі - Порядок № 260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять:
1) посадовий оклад;
2) оклад за спеціальним званням;
3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер);
4) премії;
5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно пункту 7 розділу 1 Порядку № 260 грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
В силу пункту 12 розділу ІІ Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.
Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.
Зі змісту Положень випливає, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань з урахуванням специфіки і показників преміювання та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.
Таким чином нормами законодавства визначено сукупність підстав, що впливають на встановлення розміру премій поліцейському.
Крім того, встановлення премій є правом керівника, а не його обов'язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Аналогічні правові висновки щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії містяться, зокрема, у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного від 02.10.2019 року у справі №808/1629/18, від 11.07.2019 у справі №819/1613/16.
Відповідно до довідки (копія є в матеріалах справи) про нараховані доходи, у тому числі грошове забезпечення, а також відрахування з доходів (з зазначенням розмірів та підстав таких відрахувань) викладача Криворізької академії патрульної поліції ОСОБА_1 за спірний період позивачу встановлено премію в сумі 11 364,47 грн., % премії - 156,482.
З сум нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_2 в березні утримані членські профспілкові внески у розмірі 3% за період з 06.01.2023 по 31.03.2023 в сумі 1 626,36 грн.
Суд звертає увагу, що премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, а преміювання працівників відноситься до права керівника, а не до його обов'язку.
Слід зазначити, що премія як складова, в цьому випадку, грошового забезпечення, не є обов'язковою, беззастережною виплатою, яка підлягає нарахуванню і виплаті кожному поліцейському за підсумками місяця, як наприклад, посадовий оклад.
Заохочувальний, стимулюючий характер премії як складової грошового забезпечення передбачає, що керівництво може диференціювати розмір премій поліцейських, зокрема (але не виключно), з урахуванням якості та обсягу виконаних завдань. Тому обґрунтованих підстав вимагати, щоб керівництво преміювало усіх працівників однаково, чи принаймні нарівні з іншим працівником немає, адже розмір премії залежить як від фінансових можливостей органу, так і від результатів продуктивності виконання посадових обов'язків.
Щодо останнього, то чітких критеріїв/нормативів тут бути не може (з огляду на завдання і функції, які покладено на ГУ НП, особливості посадових обов'язків кожного із працівників).
Однак, з огляду на те, що премія пов'язується з результатами службової діяльності, професійними заслугами, то за наявності зауважень чи недоліків в роботі керівник, на думку суду, може зменшити працівникові розмір його премії за підсумками місяця.
Зазначений правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 у справі № 813/4032/17 (провадження № К/9901/60134/18).
Стосовно доводів позивача про вчинення стосовного нього мобінгу з боку Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції".
11.12.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)», яким доповнено Кодекс законів про працю України статтею 2-2, де визначено наступне мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов'язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.
Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є:
- створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозли вого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
- безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
- нерівність можливостей для навчання та кар'єрного росту;
- нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
- безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
- необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.
Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов'язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці з порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).
Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.
Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.
Позивач в позові вважає проявом мобінгу (цькуванням) встановлення йому в березні 2023 премії зі зменшеним відсотком, такої яка нижча за рекомендовано- граничний розмір премії за посадою, яку займає позивач, тобто відсутня основна умова мобінгу - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця.
Доказів систематичних (повторюваних) тривалих умисних дій або бездіяльності роботодавця позивачем не надано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Державного закладу професійної (професійно- технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» по встановленню в березні місяці 2023 року премії ОСОБА_1 старшому лейтенанту поліції викладачу ЦТФП, премії зі зменшеним відсотком, такої яка нижча за рекомендовано-граничний розмір премії за посадою, яку займає ОСОБА_1 , а саме невиплаті 6500 гривень та є нерівною оплатою за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації шляхом вчинення мобінгу (цькування) є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Не можуть бути і задоволені судом позовні вимоги в частині зобов'язання Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання «Криворізька академія патрульної поліції» до нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , старшому лейтенанту поліції викладачу ЦТФП премію за березень 2023 року в рекомендовано-граничному розмірі премії, за посадою, яку займає ОСОБА_1 у розмірі 6500 гривень, виходячи із того, що вказані позовні вимоги є похідними.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень, на підставі та у спосіб встановлений чинним законодавством, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Інші доводи учасників справи не є юридично значимими та не впливають на висновки суду.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім того, що згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову та звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Державного закладу професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання "Криворізька академія патрульної поліції", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Первинна професійна спілка "Правозахисники країни" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 04.09.2023 року.
Суддя О.М. Неклеса