04 вересня 2023 року Справа №160/14236/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років; - скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 050130001934 від 01.08.2022 року та рішення про відмову у призначенні пенсії № 050130001934 від 24.08.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.07.2022 року та зарахувати до спеціального стажу періоди роботи з 15.02.1993 року по 01.03.2003 року та з 30.04.2013 року по теперішній час за професією «черговий по залізничній станції» на станції Авдіївка;
- призначити пенсію за вислугу років з 17.01.2019 року на підставі п.а статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Законів України від 02.03.2015 року №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №911-VІІІ. Ухвалою суду від 19.09.2022 року позов було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22.09.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 21.11.2022 року було залучено в якості співвідповідача у справі №160/14236/22 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у відмові ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років; скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 050130001934 від 01.08.2022 року та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії № 050130001934 від 24.08.2022 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 25.07.2022 року, зарахувавши до спеціального стажу періоди роботи з 15.02.1993 року по 01.03.2003 року та з 30.04.2013 року по теперішній час за професією «черговий по залізничній станції» на станції Авдіївка та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду; у задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено; стягнено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 198,48 грн. (сто дев'яносто вісім гривень 48 копійок); стягнено на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань (29000, м.Хмельницький, вул. Г.Чекірди, буд.10, код ЄДРПОУ 21318350) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 198,48 грн. (сто дев'яносто вісім гривень 48 копійок). Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року.
За наслідками апеляційного розгляду Третім апеляційним адміністративним судом винесена ухвала від 21.06.2023 року, якою апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року в адміністративній справі №160/14236/22 - повернути апелянту.
Судове рішення набрало законної сили 21.06.2023 року та 27.07.2023 року по адміністративній справі були направлені виконавчі листи на адресу позивача, які позивачем були отримані 05.08.2023 року згідно підпису в рекомендованому поштовому повідомленні.
14.08.2023 року позивач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02 2023 року у справі № 160/814236/22, з урахуванням зазначених позивачем підстав.
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у призначенні пенсії № 050130001934 від 31.07.2023 р.;
В обґрунтування своєї заяви представник позивача зазначив, що на теперішній час рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/14236/22 від 13.02.2023 року не виконано.
Суд, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи позивача, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналіз вищевикладеного вказує, що наведені процесуальні приписи не є імперативними, передбачають диспозитивну поведінку суду щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Цей принцип знайшов подальше закріплення і у нормах КАС України, зокрема, у ст. 14 КАС України, в якій зазначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2003 від 03.01.2003 року, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості та забезпечує ефективне поновлення в правах, яке неможливе без виконання судового рішення в різних видах судочинства.
Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Крім того, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що у рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, у п. 40 зазначається, що, зокрема, право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.
Разом з тим, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду у цій справі в порядку виконання приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону, підлягають примусовому виконанню.
При цьому, у розділі Х цього Закону визначений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Зокрема, у ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Тому, позивач наділений правом звернення до органів виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду, а у випадку, якщо заявник не погоджується з бездіяльністю державного виконавця, він не позбавлений права оскаржувати таку бездіяльність в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження».
Суд також зазначає, про те що виходячи зі змісту заяви позивача про встановлення судового контролю слідує, що дана заява містить вимоги нової позовної заяви, а для пред'явлення позову до суду передбачений інший порядок звернення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановленого певного порядку примусового виконання судового рішення відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», та оскарження дій або бездіяльності державного виконавця, а також з огляду на те, що заявником не наведено та не надано суду доказів ухилення відповідачем від виконання судового рішення та вчинення перешкод у його виконанні, а у суду відсутні підстави вважати, що таке рішення не буде виконано, тому, заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені ст. 295 КАС України.
Суддя І.О. Лозицька