04 вересня 2023 року Справа № 160/13403/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача - 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, відповідача - 2: Начальника Дніпровського районного управління поліції, полковника поліції Клешні В'ячеслава Валентиновича про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через програму "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до відповідача - 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (далі - відповідач - 1, ГУ НП в Дніпропетровській області), відповідача - 2: Начальника Дніпровського районного управління поліції, полковника поліції Клешні В'ячеслава Валентиновича (далі - відповідач - 2), в якій позивач, мовою оригіналу, просить суд:
- визнати незаконною бездіяльність Начальника Дніпровського районного управління поліції, полковника поліції Клешня В'ячеслав Валентиновича в частині ненадання доступу до публічної інформації ОСОБА_1 згідно с запитом від 02.06.2023 про «Прошу повідомити з якої причини ваші підлеглі порушують частину 3, статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та відмовляться назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення.»
- зобов'язати Начальника Дніпровського районного управління поліції, полковника поліції Клешня В'ячеслав Валентиновича надати доступ до публічної інформації ОСОБА_1 згідно з запитом від 02.06.2023 про «Прошу повідомити з якої причини ваші підлеглі порушують частину 3, статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та відмовляться назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу».
- визнати незаконною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в частині ненадання доступу до публічної інформації ОСОБА_1 згідно с запитом від 02.06.2023 про «Прошу повідомити з якої причини ваші підлеглі порушують частину 3, статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та відмовляться назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу».
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області надати доступ до публічної інформації ОСОБА_1 згідно з запитом від 02.06.2023 про «Прошу повідомити з якої причини ваші підлеглі порушують частину 3, статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та відмовляться назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу».
В обґрунтування адміністративного позову позивач, зазначає, що відповідачем проігноровано його запит та не надано жодної відповіді на поставлені запитання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
11.07.2023 року відповідачем 1 надано до суду відзив, в якому останній просив у задоволенні позову відмовити, зазначив, що будь-якого запиту на офіційну електронну адресу відповідачем 1 не отримувалось, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку позивача.
Ухвала суду від 26.06.2023 року, якою відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача-2 26.06.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Копія позовної заяви та додатками була направлена та доставлена до електронного кабінету відповідача-2 15.06.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 5 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до п. 37 підрозділу 2 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Відповідно до п. 17 підрозділу 1 розділу III Положення "Про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 2 зареєстрований в Електронному кабінеті Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".
Станом на 04.09.2023 року (з урахуванням строку на поштове відправлення), від відповідача-2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.
Пояснень, заяв або клопотань по суті спору від відповідача-2 до суду також не надходило.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Таким чином, відповідач-2 правом на подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) та надання доказів по справі не скористався, з клопотанням про продовження строків на надання відзиву до суду не звертався.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02.06.2023 року о 11:41 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) направив засобами електронного зв'язку до Начальника Дніпровського районного управління поліції, полковника поліції Клешня В'ячеслав Валентиновича запит на доступ до публічної інформації.
В запиті позивач, мовою оригіналу, просив надати наступну інформацію: «Прошу повідомити з якої причини ваші підлеглі порушують частину 3, статті 18 ЗУ «Про Національну поліцію» та відмовляться назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити на її вимогу службове посвідчення.»
Вищезгаданий запит був надісланий на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , яку , як зазначає позивач, він отримав у довіднику розташованому на офіційній веб-сторінці національної поліції України у Дніпропетровській області за посиланням https://dp.npu.gov.ua/pro- politsSiu/struktura/terytorialni-pidrozdily.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідачів у вигляді не надання відповіді на запит, з метою захисту власних прав та інтересів позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статей 5 та 7 Закону України «Про інформацію» №2657-ХІІ від 02.10.1992 р., кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію охороняється законом.
Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати право особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Спеціальним законом, який визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес є Закон України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 р.
За змістом статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом; публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом, отриманим або створеним виключно суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків та володіти яким у подальшому може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб'єктом владних повноважень.
У відповідності до положень статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію (пункт 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Згідно пункту 1 частини 3 статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Положеннями статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Частина 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зобов'язує розпорядника інформації надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
За змістом ч. 1 ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
Відповідно до частини 4 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно із приписами ч.ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» врегульовано, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Згідно матеріалів справи до Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області в період часу з 02.06.2023 по 30.06.2023 звернення гр. ОСОБА_1 , мешканця: АДРЕСА_1 , щодо повідомлення причин можливого порушення поліцейськими Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області Закону України «Про Національну поліцію», в електронному та письмовому вигляді не надходило.
Відповідно до довідки Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП від 10.07.2023 № 26/5637 встановлено, що в лог-файлах відомчого поштового серверу ГУНП в Дніпропетровській області за 02 червня 2023 року відсутня інформація щодо вхідних повідомлень з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну поштову скриньку ІНФОРМАЦІЯ_1
Суд зауважує, що викладена у вищевказаній довідці інформація позивачем не спростована.
Крім того, згідно до пояснень відповідача, що підтверджені матеріалами справи, 07.06.2023 до відділу моніторингу Дніпровського РУП ГУНП за вх. № М-ЗОзі надійшло звернення гр. ОСОБА_1 щодо надання офіційної інформації електронної пошти для звернень громадян, подання заяв, скарг чи повідомлень та номеру телефону канцелярії Дніпровського РУП ГУНП.
Так, звернення ОСОБА_1 від 07.06.2023 за вх. М-ЗОзі було розглянуто та надана відповідь, відповідно до якої, останньому повідомлено про те, що на теперішній час електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 не є актуальною. В службовій діяльності Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області використовується електронна пошта для звернень громадян, подання заяв, скарг чи повідомлень - 01@dp.police.gov.ua.
З огляду на викладене, з врахуванням відсутності доказів отримання відповідачами запиту ОСОБА_1 від 02.06.2023 року, суд не вбачає підстав вважати протиправною бездіяльністю відсутність відповіді на вказаний запит.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Судові витрати розподілу не підлягають, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову та звільненням позивача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 2 ,9, 72-77, 90, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до відповідача - 1: Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, вул. Троїцька, 20-А, м. Дніпро, 49101), відповідача - 2: Начальника Дніпровського районного управління поліції, полковника поліції Клешні В'ячеслава Валентиновича (вул. Троїцька, 2А, м. Дніпро, 49000) про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з перебуванням судді у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 04.09.2023 року.
Суддя О.М. Неклеса