04 вересня 2023 року Справа № 160/7856/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 від 14.02.2023 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 23785,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 05.12.2006 до 09.07.2019 позивач була зареєстрована та перебувала на обліку в податковому органі як фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування. Однак підприємницьку діяльність вона не здійснювала та не отримувала доходів від неї. З 14.03.2012 позивач працевлаштована та єдиний соціальний внесок за неї сплачував роботодавець. 14.02.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі даних інформаційної системи податкового органу складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58, відповідно до якої заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 23785,08 грн. Позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною, такою, що прийнята без урахування усіх фактичних обставин, які мають значення, та порушує права позивача. 08.03.2023 позивач направила до Державної податкової служби України скаргу, в якій просила скасувати вказану вимогу про сплату боргу (недоїмки). 03.04.2023 вона отримала рішення Державної податкової служби України про розгляд скарги № 6761/6/99-00-06-02-01-06 від 20.03.2023, відповідно до якого вимогу було залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення. Вищенаведене стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою від 19.04.2023 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.04.2023 у встановлений судом строк в порядку усунення недоліків до суду надійшло подане представником позивача - адвокатом Резніченко Л.І. клопотання з доданими до нього документами.
Ухвалою від 01.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; витребувано у відповідача докази: копію інтегрованої картки платника зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування стосовно позивача за весь період її ведення; пояснення із підтверджуючими доказами, чи подавалась позивачем податкова звітність; розрахунок суми боргу до оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) із зазначенням періодів та підстав нарахування; усі наявні документи, на підставі яких була сформована оскаржувана у цій справі вимога; пояснення із підтверджуючими доказами, на якій системі оподаткування перебувала позивач.
15.05.2023 до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з доданими до нього документами. У відзиві відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що за даними інформаційно-комунікаційної системи податкового органу «Податковий блок» (далі - ІКС «Податковий блок») ОСОБА_1 як фізична особа-підприємець перебувала на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Нікопольска ДПІ (м. Нікополь) з 07.12.2006 до 09.07.2019, обліковувалася на загальній системі оподаткування та відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» була платником єдиного внеску. З метою контролю за сплатою єдиного внеску фізичними особами-підприємцями Державною податковою службою України впроваджено автоматичне нарахування сум єдиного внеску, які щоквартально відображуються в інтегрованій картці платника (ІКП) за кодом бюджетної класифікації 71040000. Загальна сума нарахувань в ІКП ОСОБА_1 за кодом 71040000 становить 23785,08 грн (період нарахування 2017 рік - ІІ квартал 2019 року). Згідно з даними підсистеми «Обробка ПЗ та платежів» ІКС «Податковий блок» за період 2017-2019 рр. ОСОБА_1 не подавала звітність з єдиного внеску. У зв'язку з наявністю у позивача заборгованості з єдиного внеску Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було сформовано на надіслано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 від 14.02.2023 на суму 23785,08 грн, яку вручено їй 02.03.2023.
У відповіді на відзив позивач підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.
У запереченнях, які надійшли до суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області просило відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, наведені у відзиві.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що відповідно до наданої разом з відзивом копії витягу з інформаційної системи податкового органу, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 05.12.2006 була зареєстрована як фізична особа-підприємець. 09.07.2019 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , стан платника податків - припинено, але не знято з обліку.
14.02.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої загальна сума боргу зі сплати єдиного внеску становить 23785,08 грн.
До відзиву було додано, зокрема, копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення на підтвердження направлення позивачу зазначеної вимоги та її вручення 02.03.2023.
Згідно з наданою відповідачем разом з відзивом інформацією про нарахування єдиного внеску ОСОБА_1 було нараховано такі суми податку: 09.02.2018 - 8448 грн (за 2017 рік); 19.04.2018 - 2457,18 грн (за І квартал 2018 року); 19.07.2018 - 2457,18 грн (за ІІ квартал 2018 року); 19.10.2018 - 2457,18 грн (за ІІІ квартал 2018 року); 21.01.2019 - 2457,18 грн (за ІV квартал 2018 року); 19.04.2019 - 2754,18 грн (за І квартал 2019 року); 19.07.2019 - 2754,18 грн (за ІІ квартал 2019 року), усього в сумі 23785,08 грн.
ОСОБА_1 подала до Державної податкової служби України скаргу від 08.03.2023, в якій просила скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 від 14.02.2023.
Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 6761/6/99-00-06-02-01-06 від 20.03.2023 вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 від 14.02.2023 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи, 14.03.2012 ОСОБА_1 прийнято на посаду керуючим Другим відділенням ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» в м. Нікополь (наказ № 50-к від 14.03.2012).
Згідно з Індивідуальними відомостями про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5, форма ОК-7) у період з березня 2012 року до грудня 2022 року за ОСОБА_1 як за найманого працівника єдиний соціальний внесок сплачувався роботодавцем - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» (код ЄДРПОУ 14361575).
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464-VI).
Підпунктом 1 частини другої статті 6 Закону 2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 зазначеного Закону єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI).
Відповідно до абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону № 2464-VI).
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Відповідно до підпункту 6 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Частинами 3 та 4 ст. 25 Закону № 2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції № 449 до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:
- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;
- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):
- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);
- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Пунктом 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
З аналізу наведених вище положень слідує, що у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.
Нарахування заборгованості позивача зі сплати єдиного внеску за період з 09.02.2018 до 19.07.2019 (2017 рік - ІІ квартал 2019 року) в сумі 23785,08 грн здійснено на підставі облікових даних інформаційної системи податкового органу.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 була офіційно працевлаштована 14.03.2012 та у період, за який нараховано вказану заборгованість, єдиний внесок за позивача сплачував роботодавець.
Верховний Суд за результатами розгляду касаційної скарги в адміністративній справі № 440/2149/19, 04.12.2019 сформулював правовий висновок, відповідно до якого, особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДПС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
Як встановлено судом, оскаржуваною вимогою позивачеві визначено суми зобов'язань зі сплати єдиного внеску у період реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, за який він мав обов'язок сплачувати єдиний внесок.
Однак у період, за який контролюючим органом донараховано недоїмку, ОСОБА_1 була офіційно працевлаштована, що підтверджується матеріалами справи.
Отже, позивач у зазначений період була найманим працівником, тобто застрахованою особою, за яку єдиний внесок сплачує її роботодавець.
Суд зауважує, що сплата позивачем єдиного внеску ще й як фізичною особою-підприємцем не призведе до покращення її становища у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, оскільки у такому разі вона не набуде права на отримання додаткових видів соціального забезпечення чи збільшення їх розміру у разі настання страхового випадку. Натомість, покладення на позивача обов'язку зі сплати єдиного внеску у такому випадку буде надмірним тягарем та фактично подвійним нарахуванням єдиного соціального внеску.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що складена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області стосовно позивача вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 від 14.02.2023 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є протиправною та підлягає скасуванню.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням висновків Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Позивачем за подання до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у сумі 1073,60 грн, що підтверджується квитанцією № 47784268-1 від 11.04.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України зазначені судові витрати підлягають стягненню на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2548-58 від 14.02.2023.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1073,60 грн (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.
Повний текст рішення складено 04.09.2023.
Суддя В.В. Рянська