04 вересня 2023 року Справа № 160/10900/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач-2) (з урахуванням уточненої позовної заяви від 29.05.2023 року), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 19.04.2023 року №968040135258 про відмову в перерахуванні пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії - перехід на пенсію по втраті годувальника ОСОБА_1 згідно заяви від 17.04.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на момент смерті чоловіка була пенсіонером, перебувала на його утриманні, а у зв'язку з його смертю втратила основне джерело засобу до існування, оскільки пенсія померлого годувальника була більшого розміру та призначена на пільгових умовах за Списком № 1. Звернувшись з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про призначення пенсії за втратою годувальника позивач отримала рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову від 19.04.2023р. № 968040135258, оскільки відсутнє документальне підтвердження факту спільного проживання заявниці та померлого годувальника на день смерті. Позивач вважає, що нею було надано всі необхідні докази на підтвердження цього факту та така позиція Пенсійного фонду порушує її право на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим звернулась з цим позовом до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2023 року адміністративний позов залишено без руху через його невідповідність нормам Кодексу адміністративного судочинства України.
29.05.2023 року позивачем виконано вимоги ухвали суду від 24.05.2023 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2023 року відкрито провадження та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами з 19.06.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою відповідачам було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Цією ж ухвалою витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області матеріали, що були на розгляді при прийнятті спірного рішення стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
26.06.2023 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив проти позову, в якому позовні вимоги відповідачем заперечуються в повному обсязі. В обґрунтування свої заперечень зазначає наступне. У розумінні частини 1 статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Відповідно до підпункту 1 частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV, непрацездатними членами сім'ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Згідно з частиною 3 статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт (пункт 2.11 Розділ 2 Порядку). У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. За документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, а також рішення суду (пункт 2.16 Розділ 2 Порядку). Для підтвердження інформації про місце проживання особа може надавати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні (пункт 2.22 Розділ 2 Порядку). Проте, до заяви на перерахунок пенсії позивачем не надано документів щодо підтвердження факту спільного проживання з годувальником на день смерті, які визначені Порядком. Наведені обставини стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Відповідач вважає, що рішення прийнято в межах повноважень та у визначений законодавством спосіб та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
03.08.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшла до суду заява про продовження строку на подання відзиву проти позову.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області задоволено та було продовжено строк на подання відзиву проти позову.
22.08.2023 року від відповідача-2 до суду разом із витребуваними ухвалою доказами надійшов відзив на позову заяву, в якому позовні вимоги відповідачем заперечуються в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що 17.04.2023 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії у разі втрати годувальника згідно Закону №1058.За результатами розгляду заяви від 17.04.2023 та наданих до неї документів було винесено рішення №968040135258 від 19.04.2023 про відмову у перерахунку пенсії у разі втрати годувальника згідно Закону №1058. Відповідно до п. 2.11 Порядку №22-1 передбачено, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл. селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл. селищ, міст. Згідно документів доданих до вказаної заяви неможливо встановити факт спільного проживання та перебування на утриманні на дату смерті годувальника, тому визначити право на проведення перерахунку пенсії, а саме перехід на пенсію по втраті годувальника згідно Закону №1058 немає правових підстав. Таким чином, прийнято законне та обгрунтоване рішення про відмову у перерахунку пенсії у разі втрати годувальника згідно Закону №1058.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 24.02.2010 року та отримує пенсію за віком.
З свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 вступила у шлюб 01.07.1978р. з ОСОБА_2 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 виданого Управлінням Пенсійного фонду України в АНД районі м. Дніпропетровська ОСОБА_2 отримував пенсію за віком за Списком № 1.
27 березня 2023 року видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
17.04.2023 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію за втратою годувальника через смерть свого чоловіка.
19.04.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 “Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 року за №359/35961 винесено рішення №968040135258 про відмову в перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника наступного змісту:
«Відмова в перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата призначення пенсії 24.02.2010. Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України за перерахунком 17.04.2023р.Вік заявника на дату звернення - 68 років. Не працює. Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу. Відповідно до «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005р. №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. №1566/11846 (далі-Порядку) до заяви про призначення (перерахунку) пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2,3 пункту 2.1 розділу II та документи згідно п.2.3 розділу II Порядку. Згідно пункту 2.11 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджує такий факт. Заявницею відповідні документи не надано. Враховуючи вищезазначене, відмовити гр. ОСОБА_1 в перерахунку пенсії - перехід на пенсію по втраті годувальника, оскільки документами не підтверджено факт спільного проживання заявниці і годувальника на день смерті».
Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.04.2023р. № 0400-010205-8/51605.
Позивач вважає рішення про відмову в призначенні пенсії за втратою годувальника протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Отже, спір між сторонами виник з підстав протиправності дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 вказаного Закону передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Тобто, законом встановлено право вибору позивача одного з виду пенсій.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти», які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Частиною другою статті 36 Закону №1058-IV зазначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Згідно з абзацом 2 пункту 2 частини третьої статті 36 Закону №1058-IV члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені впідпунктах 2,3пункту 2.1 цього розділу.
Також надаються такі документи:
1) документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків, або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт внесення до цього реєстру інформації про безвісне зникнення особи, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, отримана в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти»;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) документи про місце проживання (реєстрації);
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника);
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Зазначений перелік документів є вичерпним та визначальною умовою для встановлення права на пенсію по втраті годувальника є факт перебування на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що члени сім'ї померлого годувальника, які самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Визначальною обставиною для переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є доведення факту перебування на його утриманні.
У спірному випадку, позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з втратою годувальника з тих підстав, що нею не надано до органу Пенсійного фонду документу про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою, як документу, що підтверджує факт перебування на утриманні померлого годувальника.
З цього приводу суд зауважує, що дійсно оскільки позивач досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України №1058-ІV, і на час смерті її чоловіка ОСОБА_2 (пенсіонера за віком), отримувала пенсію за віком, умовою для переведення позивача на пенсію у зв'язку з втратою годувальника є визнання її такою, що була на утриманні померлого годувальника.
За правилами пункту 2.11 Порядку №22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку
На підтвердження факту спільного проживання позивачем було надано:
- копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 відповідно до якого укладено шлюб між позивачем та ОСОБА_2 01.07.1978р.;
- довідка № 1747 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб про те, що до складу сім'ї/зареєстрованих входять: ОСОБА_3 (онука) ОСОБА_1 (Уповноважений власник співвласник), ОСОБА_2 (зареєстровано 22.04.2002р. знято з реєстрації 27.03.2023р.), ОСОБА_4 (донька співвласник зареєстровано 05.05.2003р.);
- довідка надана правлінням садового товариства «Луч», в тому, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживали разом та вели спільне господарство на території садового товариства «Луч» на ділянці № 3 з 2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що надані документи було також передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом з заявою.
Проте, в оскаржуваному рішенні не було надано їм оцінку, а також вказано, що документально не було підтверджено факт спільного проживання заявниці і годувальника на день смерті, натомість як довідкою № 1747 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб підтверджено протилежне.
Отже, враховуючи надані позивачем докази на підтвердження факту проживання однією сім'єю, отримання нею пенсії за віком та враховуючи надані докази до матеріалів справи у їх сукупності, суд доходить висновку щодо протиправності прийнятого рішення про відмову перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 968040135258 від 19.04.2023 року з підстав, які у ньому викладені.
Щодо визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має здійснюватися призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 44 Закону № 1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1.1 Порядку 22-1 в редакції, що діяла на час звернення позивачки до органу Пенсійного фонду, заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та “Про захист персональних даних”. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 “Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України”, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В цьому випадку заява позивача розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, за результатом якої прийнято рішення від 19.04.2023 року № 968040135258, яке є предметом розгляду в цій справі.
Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в цьому випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для зобов'язання вчинення певних дій з призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що рішення про відмову у призначенні пенсії від 19.04.2023 року №968040135258 прийнято відповідачем без повного з'ясування усіх обставин справи та дослідження не в повному обсязі документів наданих позивачем при зверненні з заявою про призначення пенсії, у зв'язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд вважає, що відповідач приймаючи оскаржуване рішення, не врахував усіх обставин та положень законодавства, що мають істотне значення для призначення пенсії позивачу, як наслідок, допустив неналежний розгляд поданої ним заяви і документів та, відповідно, прийняв необґрунтоване рішення про відмову позивачу в призначенні пенсії
З урахуванням надання позивачем при зверненні до Пенсійного фонду всіх належних документів для призначення пенсії по втраті годувальника, зокрема наявності документів які підтверджують факт спільного проживання заявниці і годувальника на день смерті, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію у зв'язку з втратою годувальника з моменту звернення 17.04.2023 року.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1073,60 грн., що документально підтверджується квитанцією №3782-2178-4891-7639 від 19.05.2023 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у період з 21.08.2023 року по 01.09.2023 року у відпустці, текст рішення суду складений першого робочого дня - 04.09.2023 року.
Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 14.03.2023 № 045550018453 про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 , пенсію у зв'язку з втратою годувальника з моменту звернення 17.04.2023.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, буд. 7, код ЄДРПОУ 13322403) сплачений судовий збір у сумі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець