04 вересня 2023 р. Справа № 160/13908/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовної заявою ОСОБА_1 , що діє також в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління-Служба у справах дітей Новокодацької районної у місті Дніпрі ради про визнання дій протиправними та скасування рішення , -
20.06.2023 року ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа, на стороні позивача- Управління-Служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зняття позивачки з її дітьми з реєстраційного обліку місця проживання за адресою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона разом із дітьми - ОСОБА_3 , 2000 року народження, ОСОБА_2 , 2009 року народження, чоловіком ОСОБА_4 та матір'ю ОСОБА_5 проживають та були зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 . Позивач дізналась про те, що відповідачем було здійснено зняття її та її дітей з реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою. Це було здійснено без відома позивача, без згоди позивача та без судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
14.07.2023р. представником відповідача подано до суду відзив на позовну заву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог.
У відповідності вимог п.1 ч.1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Судом на підставі документів доданих до позовної заяви та документів, які надані відповідачем встановлено наступне.
Згідно копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 14.11.2017 року позивач та її діти мали місцем реєстрації: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 20.09.2021 року позивача та його дітей знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Також судом встановлено наступні підстави для зняття позивача та його дітей з реєстрації.
До Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 17.09.2021 звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” за довіреністю №249-Я/1 від 10.09.2021 ОСОБА_6 , з копіями документів, які передбачені пунктом 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 “Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру” (далі-Правила), які діяли на момент звернення. Уповноважений представник Товариства з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” при зверненні надав копію довіреності на представництво інтересів, копію договору іпотеки №11144806000/1 від 23.04.2007, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реалізацію права власності в якому чітко зазначено, що власником житлового приміщення з 25.08.2015 є Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ” та копію договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки від 13.02.2012, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з- обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ”. Представник надав підтверджуючі документи, які свідчили про припинення права власності на житлове приміщення ОСОБА_5 та які підтверджують що новим власником є Товариство з обмеженою відповідальністю “КЕЙ-КОЛЕКТ”.
Отже, зняття з реєстрації місця проживання позивача та членів її сім'ї відбулося на підставі заяви особи, яка вважає себе новим власником житлового приміщення, у якому були зареєстровані позивач та його діти.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктами 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.З зазначених правових приписів вбачається, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви позивача, що також діє від свого імені та в інтересах неповнолітньої особи, вбачається, що спірні правовідносини стосуються права користування майном (права проживання), а саме: квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Позива наголошує на тому, що зняття з реєстрації порушує його правоа саме на проживання у житлі.
Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права на вказану квартиру, вимоги ж до відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, не робить дану справу підсудну саме адміністративним судам.
З огляду на вказане та враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Спірні правовідносини у яких спір виник щодо визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.
Зокрема, у постанові від 16 травня 2018 року (справа № 337/2535/2017, провадження № 14-130цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання незаконною та скасування (зняття) з реєстрації місця проживання стосуються права користування та розпорядження майном, а предметом спірних правовідносин є майнові права на квартиру.
Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого2020 року у справі № 640/109/19.
Якщо особа стверджує пропорушення її прав наслідками, що спричинені бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, яку вона вважає неправомірною, і такі наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав або інтересів цієї особи чи пов'язані з реалізацією нею майнових або особистих немайнових прав чи інтересів, то визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є способом захисту відповідних цивільних прав та інтересів.
З урахуванням суб'єктного складу сторін даний спір підсудний місцевому загальному суду у порядку ЦПК України.
Керуючись ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262? Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі № 160/13908/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , що діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа на стороні позивача - Управління-Служба у справах дітей Новокодацької районної у м. Дніпрі ради про визнання дій протиправними та скасування рішення - закрити.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя С.В. Златін