28.08.2023м. СумиСправа № 920/598/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гордієнко Ж.М.,
Розглянувши заяву представника відповідача - ОСОБА_1 , адвоката Кузнєцова А.С. (вх. № 3114 від 16.08.2023) у справі № 920/598/23:
за позовом Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 9)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Бови Ольги Вікторівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 69605 грн 82 коп.
за участю представників:
від позивача - Тиченко М.П.;
від відповідача - не з'явився;
Ухвалою від 14.08.2023 Господарський суд Сумської області закрив провадження у справі № 920/598/23, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
16.08.2023 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням/заявою (вх. № 3114 від 16.08.2023), згідно якого просить суд розглянути питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з КП «Міськводоканал» Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2887 грн 50 коп.
Ухвалою від 17.08.2023 Господарський суд Сумської області призначив заяву представника відповідача про покладення на КП «Міськводоканал» Сумської міської ради судових витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 3114 від 16.08.2023) до розгляду в судовому засідання на 28.08.2023, 10:30.
28.08.2023 від позивача надійшли письмові заперечення № 4152/22 від 21.08.2023 (вх. № 5372 від 28.08.2023), в яких позивач зазначає, що про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності на момент подачі позовної заяви до суду позивачу відомо не було. Крім того, п. 7. 3 договору від 01.08.2012 № 6569 ОСОБА_1 була зобов'язана повідомити позивача про зміну свого правового статусу (організаційно-правової форми тощо) не пізніше, ніж через 10 днів після припинення підприємницької діяльності. Підприємницьку діяльність Бова О.В. завершила 25.02.2021, однак КП «Міськводоканал» СМР не повідомила. Про даний факт позивачу стало відомо лише після отримання від відповідача відзиву на позовну заяву. Також позивач вказує на те, що сума, зазначена в акті наданих послуг від 16.08.2023 № 2023-31/07-г, складеному між адвокатом Кузнєцовим А.С. та Бовою О.В. в розмірі 2887 грн 50 коп., значно завищена, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні заяви Бови О.В.
У судове засідання 28.08.2023 представник відповідача не з'явився.
Представник позивача у судовому засіданні 28.08.2023 оголосив заперечення на заяву відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши матеріали справи, суд установив:
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, справа «Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited» проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд установив, що послуги з правничої допомоги у справі № 920/598/23 були надані відповідачу адвокатом Кузнєцовим Артемом Сергійовичем. В підтвердження витрат на правничу допомогу в сумі 2887 грн 50 коп. відповідач подав копії наступних документів: договору № 2023-31/07-г про надання правової допомоги від 31.07.2023, квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 16.08.2023, акта наданих послуг № 2023-31/07-г від 16.08.2023, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордеру на надання правничої (правової) допомоги.
Згідно договору про надання правової допомоги, сторони домовились, що вартість послуг за договором складає 1000 грн за годину (п. 4.1 договору). Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі послуг, підписаного сторонами, або направленого у відповідності до п.п. д) п. 3.1 договору, протягом десяти днів після підписання сторонами або належного вручення замовнику.
Згідно акту наданих послуг № 2023-31/07-г від 16.08.2023, підписаного сторонами, в період 31.07.2023 - 16.08.2023 були надані юридичні послуги за договором на загальну суму 2887 грн 50 коп.
За результатами розгляду справи № 920/598/23 Господарський суд Сумської області закрив провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на момент нарахування заборгованості та подання позову відповідач припинив підприємницьку діяльність.
Частиною п'ятою статті 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У даній справі слід керуватись саме п. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено розподіл судових витрат у разі закриття провадження у справі.
Суд установив, що згідно п. 7.3 договору № 6569 від 01.08.2012 на водопостачання та прийом стічних вод, укладеного між КП «Міськводоканал» Сумської міської ради та ФОП Бовою О.В., сторони зобов'язуються письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів тощо) не пізніше ніж через 10 днів після настання таких змін. У разі реорганізації, ліквідації (у т.ч. шляхом банкрутства) підприємства «Споживач» зобов'язаний повідомити «Виробника» за 7 діб до зазначених подій і в цей самий термін здійснити оплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, а «Виробник» зобов'язаний припинити постачання води.
В порушення вказаного пункту, відповідач не повідомила про припинення підприємницької діяльності, тому, відсутні необґрунтовані дії позивача в розумінні ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обов'язок відповідача повідомити КП «Міськводоканал» СМР про припинення підприємницької діяльності передує праву позивача на звернення до суду та обов'язку перевірки статусу відповідача на день звернення до суду.
Крім того, надана відповідачем копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 16.08.2023 не містить підтвердження щодо фактичного понесення витрат на правничу допомогу саме Бовою О.В., оскільки платником зазначено Трофімова Василя Вікторовича.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання договірних зобов'язань відповідачем щодо повідомлення позивача про припинення підприємницької діяльності, що спростовує необґрунтованість дій позивача при зверненні з позовом до Бови О.В., як фізичної особи - підприємця, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання/заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3114 від 16.08.2023).
Керуючись ст. 2, 123, 126, 129, 130, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні клопотання/заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення (вх. № 3114 від 16.08.2023) - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвала підписана суддею 04.09.2023.
Суддя Є.А. Жерьобкіна