Справа 752/13484/23
провадження № 2-а/752/230/23
25.08.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Литвиненко Ю.С.
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, -
В провадженні суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 06.07.2023 року, у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В серпні 2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, оскільки, оскаржувана постанова була скасована.
Позивач після відкриття провадження у справі з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Заперечення на клопотання сторони відповідача до суду не подав.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути клопотання сторони відповідача в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а провадження у справі слід закрити за наступних підстав.
Судом встановлено, що в липні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову ДП18 № 742374 від 22.06.2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 36 КУпАП.
Із наданих стороною відповідача документів вбачається, що зазначену постанову було скасовано, про що свідчить копія відповідного рішення про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 04.08.2023 року.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги те, що оскаржувана постанова скасована суб'єктом владних повноважень, а тому суд вважає, що провадження у справі за адміністративним позовом підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, в зв'язку з чим клопотання сторони відповідача підлягає задоволеню.
Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір підлягає поверненню при закритті (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Так, при подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 536,80 грн., що підтверджується квитанцією № 32528798800007241657 від 01.07.2023 року, а тому, з огляду на положення ст. 238 КАС України, суд вважає за доцільне повернути позивачу з державного бюджету сплачений ним судовий збір.
В частині розподілу та стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, варто зазначити, що склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Також, на підтвердження цих обставин, суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17 та від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., позивачем було надано копію договору № 27/06/23-122 від 27.06.2023 року, укладеного між позивачем та адвокатом Олексієнком М.М., додаткову угоду № 1 від 27.06.2023 року, та копію платіжної інструкції від 27.06.2023 року про сплату на користь Олексієнка М.М. коштів в сумі 6000,00 грн.
При цьому, позивачем не надано суду акт приймання-передачі наданих послуг з розрахунком затраченого часу адвокатом, а також не надано ордер на надання правничої (правової) допомоги та докази на підтвердження того, що Олексієнко М.М. є адвокатом та має відповідне свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю.
Відсутність достатніх доказів на підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.
Враховуючи викладене, а також з огляду на те, що стороною позивача не надано достатніх доказів на підтвердження наданої йому правової допомоги адвокатом у даній справі, а відтак у стягненні витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 143, 238, 248, 256 КАС України, суд, -
клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови, - закрити.
Повернути із Державного бюджету України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), - судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., сплачений відповідно до квитанції № 32528798800007241657 від 01.07.2023 року.
У стягненні витрат на правову допомогу відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.П. Чередніченко