Справа № 711/4738/23
Номер провадження 3/711/1771/23
04 вересня 2023 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м.Черкаси Олійник В.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції (протокол серії ААД № 040334), про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
В провадженні Придніпровського районного суду м.Черкаси знаходяться адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що 10.07.2023 року о 20.29 год. в м.Черкаси, по вул.Гоголя, 474, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Forest д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager AKВH 0522. Тест № 1131. Результат 2,18 %о. Чим порушив п.2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, шляхом СМС-повідомлення, в судове засідання повторно не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.
Приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності, не порушив його право на захист.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
ОСОБА_1 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було повідомлено про направлення матеріалів відносно нього на розгляд до Придніпровського районного суду м.Черкаси.
Таким чином, суд виконав свій обов'язок, щодо повідомлення ОСОБА_1 про судовий розгляд справи відносно нього. В свою чергу, ОСОБА_1 достеменно знаючи про те, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, не вжив заходів, щоб дізнатись про стан відомого його судового провадження.
Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд може провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Згідно зі статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Недотримання строків розгляду справ про адміністративне правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.
Зазначене дає підстави і зобов'язує суддю розглянути справу без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не з'являється в судове засідання.
Дослідивши письмові матеріали справи та відео з камер працівників поліції, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до статей 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст.14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року (Далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України - водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Враховуючи викладене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення в повному обсязі підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:
-протоколом про адміністративне правопорушення ААД № 040334 від 10.07.2023 року;
-чеком роздруківкою приладу Аlkotest Drager 6810, результат тесту № 1131 алкогольне сп'яніння 2,18 %о;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
-рапортом поліцейського, згідно якого 10.07.2023 року під час виконання службових обов'язків, близько 20.09 год. на службовий планшет отримали виклик «Порушення ПДР», а саме, що за адресою: м.Черкаси, бул.Шевченка, 385, знаходиться водій авто Forest д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Прибувши за вказаною адресою та в ході патрулювання за адресою: м.Черкаси, вул.Гоголя 474, було виявлено та зупинено вищевказаний автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , в ході спілкування у якого були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Водій спочатку виявляв бажання пройти освідування на приладі Drager, але в подальшому відмовився та погодився пройти у лікаря нарколога в КЗ «ЧОНД». Прибувши до КЗ «ЧОНД» гр. ОСОБА_1 виявив повторне бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на приладі Drager. Результат огляду - 2,18 проміле. На водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, а також протокол за ч.1 ст.126 КУпАП за відсутність поліса страхування. Посвідчення водія не вилучалось;
-відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, в ході перегляду якого встановлено, що саме ОСОБА_1 10.07.2023 року о 20.29 год. перебував за кермом автомобіля Subaru Forest д.н.з. НОМЕР_1 , який бьув зупинений працівниками поліції за порушення ПДР. В ході спілкування з водієм, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, про що повідомлено останньому. За його згодою проведено освідування за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат якого показав 2,18 проміле. Відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне праворушення.
Надані докази, не викликають у суду сумнівів, оскільки вони є логічними, послідовними та узгоджуються з матеріалами справи.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи, той факт, що правопорушник вжив алкогольні напої, після чого керував транспортним засобом, чим грубо порушив правила дорожнього руху України, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, так як застосування до нього цього стягнення буде достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, із позбавленням права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією статті та не відноситься до альтернативного покарання та є обов'язковим.
На підставі ст.40-1 КУпАП на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 40-1, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір»,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 536,8 грн.
Відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: В. М. Олійник