Справа № 308/14228/23
про залишення позовної заяви без руху
28 серпня 2023 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Крегул М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання дій з приватизації майна неправомірними, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_2 про визнання дій з приватизації майна неправомірними.
Нормами статей 175 та 177 ЦПК України регламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.
Приписами ч. 1 ст. 187 ЦПК України визначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Так, згідно ч. 4 статті 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2023 року - 2684 гривні.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 грн..
Так, позивачем у порушення вказаних норм долучено квитанцію про сплату судового збору у розмірі тільки 100,00 грн.
Отже, у даному випадку позивачеві слід доплатити необхідну суму судового збору та подати документ, що підтверджує його сплату.
Разом з цим, ст. 43 ЦПК України встановлені права та обов'язки учасників справи.
Частиною 7 цієї статті визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак позивачем такого доказу до позовної заяви долучено не було.
Окрім цього, позивачем не дотримано вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України - позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, позивач у позовній заяві вказує, що згідно договору № 23-05-05-24 від 05.05.2023 року він орендує квартиру в будинку АДРЕСА_1 та сарай, які належать на правах приватної власності ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу № 4562 від 30.10.2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 11924628 від 30.10.2013 року та земельною ділянкою.
«Згідно обмінного ордеру від 02.09.1977 року ОСОБА_4 надано право зайняття в порядку обміну житлового приміщення площею 21,51, яка складається з 1-єі кімнати в ізольованій, загальній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 згідно рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради народних депутатів від 27.08.1977 року. Ордер дійсний протягом 30 днів».
«Згідно типового договору від 29.12.2003 року найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду ОСОБА_4 отримав у безстрокове користування 2 кімнатну квартиру за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 50.50 кв.м».
«Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 18.04.2016 року згідно рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.04.2016 року № 99 за ОСОБА_4 зареєстровано квартира АДРЕСА_3 ».
«Листом міського голови повідомлено, що дозвільних документів на виконання будівельних робіт на квартиру АДРЕСА_3 уповноваженим органом не видавалось».
«Згідно архівного витягу № 146-01-32 від 09.09.2019 року рішенням № 84 виконкому Ужгородської міської ради депутатів трудящихся від 04.02.1954 року за будинком АДРЕСА_1 рахується земельна ділянка площею 2365 кв. м».
«Згідно висновку експерта квартира АДРЕСА_3 фундамент змінено зі стрічкового на бетонний».
Однак жодного з перелічених документів до позовної заяви не долучено.
Також у додатках до позовної заяви позивач вказує, що до такої долучено «паспорт розуванова ст. 26 к2.pdf.».
Натомість із долученої копії сторінки паспорта НОМЕР_1 не можливо встановити кому він належить.
Також позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою не дотримано вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.
Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій з приватизації майна неправомірними залишити без руху.
Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом двох днів з дня вручення копії цієї ухвали, роз'яснивши при цьому, що у разі не усунення у визначений строк недоліків заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду М.М. Крегул