Справа № 308/12622/23
1-кп/308/840/23
30 серпня 2023 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000332 від 29.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України -
У провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000332 від 29.04.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
28.08.2023 захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 в порядку ст.201 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_4 перебуває під вартою тривалий час, що може бути прирівняно згідно практики Європейського суду з прав людини до фактичного відбування покарання, що на даній стадії судового процесу є порушенням ст.5 Конвенції про захист прав людини.
Вважає, що обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а саме: крадіжка, вчинена в умовах воєнного стану - відсутня.
Зазначив, що тлумачення ознаки «в умовах воєнного або надзвичайного стану» як такої, що означає «в період дії режиму воєнного або надзвичайного стану» суперечить точному змісту закону і меті, яку ставив законодавець, запроваджуючи такі зміни до КК України. При тлумаченні закону слід враховувати, на досягнення якої мети цей закон був спрямований. Мета обговорюваних змін до статей 185-187, 189 та 191 КК України чітко висловлена у офіційних документах Верховної Ради, пов'язаних із цим законом.
У Пояснювальній записці до законопроекту «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» визначено, що ці зміни вносяться в контексті ситуації, що передбачена статтею 33 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та статтею 34 Додаткового протоколу до неї. Також в обґрунтування необхідності прийняття закону зазначено, що військові дії: «змушу[ють] людей полишати свої домівки та майно. Нерідко такі обставини використовуються зловмисниками з метою фактично безперешкодного заволодіння цим майном шляхом проникнення до квартир, житлових будинків, офісів чи закладів торгівлі. Мають місце й випадки відкритого заволодіння чужим майном, у тому числі із застосуванням насильства».
Посилаючись на поширеність використання злочинцями цих обставин, законодавець обґрунтовує необхідність посилити кримінальну відповідальність за злочини, вчинені з використанням таких умов і обставин, які він назвав у цій пояснювальній записці «мародерством». Також там зазначено, що ці зміни сприятимуть: «підвищенню ефективності засобів кримінально-правового реагування на прояви мародерства з боку військовослужбовців або цивільних осіб, загальній превенції мародерства, тобто запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень цього виду».
У Висновку до цього ж законопроекту Комітет з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України зазначив: «Законопроект покликаний посилити відповідні покарання за привласнення чужого майна на полі бою або використання трагічних обставин, бойових дій для власної наживи шляхом пограбування людей, в тому числі вбитих або поранених».
Комітет підкреслив що саме для досягнення цієї мети законопроектом вносяться зміни та доповнення до статті 185 «Крадіжка», статті 186 «Грабіж», етапі 187 «Розбій», статті 189 «Вимагання», стані 191* «Привласнення, розтрата майна або заподіяння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК, відповідно до яких пропонується кваліфікувати дані діяння в умовах воєнного або надзвичайного стану за частинами 4 відповідних статей.
Також у висновку відображений намір членів Комітету за допомогою цих змін «встановити справедливе покарання для осіб, які використовують безпорадний стан мешканців певних територій під час бойових дій для грабежу та розбою, а також привласнюють чуже майно на полі бою, застосовуючи трагічні обставини для власної наживи».
Захисник вважає, що такий ясно висловлений намір законодавця не дає підстав вважати, що метою цього закону було виключити можливість застосування частин 1-3 статей 185-187, 189, 191 в обставинах, які не мають нічого спільного з використанням безпорадного стану мешканців або інших умов, створених воєнними діями, що полегшують вчинення злочинів в ступені, що значно, відрізняється від обставин звичайного життя.
Також зазначив, що тлумачення ознаки «в умовах воєнного стану або надзвичайного стану» без врахування того, чи були використані такі умови для вчинення злочину, порушує принцип індивідуалізації покарання, визначений частиною 2 статті 61 Конституції України. В обґрунтування вказаного посилається на Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004, 21.07.2021 №3-р(ІІ)/2021, 15.06.2022.
Вважає, що через недоведеність прокурором обґрунтованості підозри за ч.4 ст.185 КК України слід було відмовити в обранні найсуворішого запобіжного заходу.
Окрім того зазначив, що відсутні достатні підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор у клопотанні, оскільки ним не додано доказів на обґрунтування ризиків. Вказав, що обвинувачений не планує переховуватися від суду, він з'являвся на судові засідання та виклики слідства, з'являвся до слідчого судді на обрання йому запобіжного заходу в Ужгородський міськрайонний суд та Закарпатський апеляційний суд. ОСОБА_4 не може та не планує незаконно впливати на потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Прокурор не вказав у своєму клопотанні і не зазначив яким чином ОСОБА_4 може впливати на цих осіб, такий ризик є виключно припущенням прокурора без жодних доказів. Обвинувачений також не планує вчинення іншого злочину. Вважає, що застосування цілодобового домашнього арешту із засобами електронного контролю виключають навіть теоретичні припущення прокурора по цьому ризику.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.07.2023 ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23.09.2023.
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
За змістом ч. 4 ст. 201 КПК України, клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна запобіжного заходу передбачає появу після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а встановлює наявність нових обставин, які можуть впливати на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв'язку з плином часу досудового розслідування від дня постановлення відповідної ухвали. Такий висновок підтверджується і приписами ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Посилаючись на не обґрунтованість підозри та відсутність ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу, доводи захисника фактично зводяться до незгоди з кваліфікацією дій обвинуваченого та із судовим рішенням щодо застосування запобіжного заходу. При цьому захисник не навів нових обставин, які виникли після постановлення судом ухвали про обрання запобіжного заходу, що спростовували б обставини, покладені в основу висновку суду про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Водночас, відсутність встановлених раніше ризиків кримінального провадження не аргументована в тій мірі, щоб це могло бути підставою для відповідного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу.
Так, сторона захисту не надає нових даних про обставини, які б могли вплинути на раніше зроблені висновки судом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та зміни підозрюваному запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 184, 201, 309 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071170000332 від 29.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 1 вересня 2023 року об 11 год. 55 хв.
Головуючий суддя ОСОБА_1