621/2903/23
2/621/781/23
іменем України
04 вересня 2023 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судового засідання - Пєтряєва А. Є.
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
розглянувши за відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 28.03.1987 Комсомольською селищною радою Готвальдівського району Харківської області, актовий запис № 33.
На обґрунтування позову зазначено, що з 28.03.1987 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Після державної реєстрації шлюбу позивач змінила дошлюбне прізвище (російською мовою) " ОСОБА_4 " на прізвище чоловіка (російською мовою) " ОСОБА_5 " (відомості в свідоцтво про шлюб внесені російською мовою). Наразі в паспорті позивача зазначене її прізвище " ОСОБА_6 ", а в паспорті відповідача його прізвище зазначене " ОСОБА_5 ". Невідповідність прізвища позивача з прізвищем чоловіка - відповідача за цим позовом виникла внаслідок невірної транслітерації прізвища з російської мови українською. Шлюб був зареєстрований в 1987 році, коли в акти реєстрації цивільного стану вносились відомості російською мовою. На цей час згідно Постанови КМУ від 10.11.2020 № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану", написання прізвищ, імен та імен по батькові здійснюється виключно українською мовою в кожній із граф. Російськомовне написання більше не використовується. Під час зареєстрованого шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на цей час є повнолітнім.
З лютого 2022 року сторони разом не живуть, не підтримують шлюбно-сімейних стосунків, не мають спільного бюджету. Позивач хворіє, але відповідач не надає їй ніякої допомоги. Також відповідач не дбає про матеріальне забезпечення сім'ї. Перебування у формальному шлюбі, з урахуванням відсутності любові та шлюбно-сімейних стосунків, суперечить інтересам позивача та не відповідає моральним засадам суспільства.
Після розірвання шлюбу позивач бажає залишити собі шлюбне прізвище " ОСОБА_6 ".
Спору щодо поділу спільного майна подружжя сторони не мають.
При розірванні шлюбу просила прізвище не змінювати.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.08.2023 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 04.09.2023.
31.08.2023 позивач ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила розглянути справу за її та її представника відсутності, підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
31.08.2023 відповідач ОСОБА_3 , подав заяву, в якій позов про розірвання шлюбу визнав, просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зі змінами, внесеними Протоколом № 11, стаття 5, кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Згідно частини 1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
У відповідністю зі статтею 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Даними копії свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_1 , паспорта Серія НОМЕР_2 підтверджується, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 28.03.1987, мають повнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 5-8, 10, 13).
Згідно паспорта Серія НОМЕР_2 позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а. с. 8).
Згідно довідки Згідно довідки Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/941 від 31.07.2023 відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 17).
Згідно довідки КНП "Слобожанська лікарня" Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області від 02.08.2023 позивач ОСОБА_1 хворіє та внаслідок хвороби має порушення органів опори та руху (а. с. 19).
Частиною 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З позовної заяви слідує, що після фактичного припинення сторонами шлюбних стосунків подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача. Відповідачем зазначені обставини не заперечувалися.
За змістом встановлених судом обставин, фактично сторони припинили шлюбні стосунки, подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача.
Спору про поділ майна між сторонами у цій справі немає.
Відповідач ОСОБА_3 визнав позов до початку розгляду справи по суті, це не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і відповідно до частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.
Оскільки позивач не вимагала відшкодування судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалося.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , зареєстрований 28.03.1987 Комсомольською селищною радою Готвальдівського району Харківської області, актовий запис № 33, - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача та відповідача залишити без змін.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складений 04.09.2023.
Головуючий: В. В. Овдієнко