Справа № 401/1703/20 Провадження № 1-кп/401/311/23
04 вересня 2023 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
потерпілої - ОСОБА_4
представника потерпілої - ОСОБА_5
представника позивача АТ «СК «Країна» - ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - ОСОБА_7
обвинуваченого - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12020120270000957 від 18 червня 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, українця, громадянина України, який має середню-спеціальну освіту, працюючого механіком в ТОВ «Світавтолегіон», одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, -
Досудовим розслідуванням та під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_8 18 червня 2020 року близько 16 годин 40 хвилин, точного часу вчинення злочину встановити не вдалося, зупинив автомобіль марки «AUDI A 6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить йому на праві приватної власності, за межами проїзної частини дороги по вулиці Михайла Грушевського біля будинку № 33 міста Світловодськ Кіровоградської області, покриття якої має уклон.
При цьому, ОСОБА_8 діючи із злочинною самовпевненістю, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, достовірно знаючи про несправний стан стоянкової гальмової системи автомобіля марки «AUDI A6» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим допустив порушення вимог п.п. 31.1., 31.4., 31.4.1. «а» і «д» ПДР України, згідно яких (п. 31.1) технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації; (п.31.4.) забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідностей таким вимогам:
31.4.1. Гальмові системи:
а) змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника;
д) стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан:
- транспортних засобів з повним навантаженням - на уклоні не менше 16%;
- легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані - на уклоні не менше ніж 23 %;
- вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані - на уклоні не менше 31 %, достовірно знаючи про наявність несправної стоянкової гальмівної системи у вигляді від'єднаного тросу приводу від задніх гальмівних механізмів, не поставив автомобіль на ручне гальмо, чим грубо порушив вимоги п. п. 15.7, 15.12 Правил дорожнього руху України, згідно яких:
п. 15.7 «На спусках і підйомах, де спосіб поставлення не регламентується засобами регулювання руху, транспортні засоби необхідно ставити під кутом до краю проїзної частини так, щоб не створювати перешкод іншим учасникам дорожнього руху і виключити можливість для самовільного руху цих засобів. На таких ділянках допускається ставити транспортний засіб уздовж краю проїзної частини, повернувши керовані колеса таким чином, щоб виключалась можливість самовільного руху транспортного засобу»;
п. 15.12. «Водій не повинен залишати транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб допустити його самовільного руху, проникнення до нього і (або) незаконного заволодіння ним».
В результаті невиконання вищевказаних норм, залишений ОСОБА_8 автомобіль самовільно поїхав та скоїв наїзд на громадянку ОСОБА_4 , яка в цей час рухалася по пішохідному тротуару біля будинку АДРЕСА_2 .
У результаті порушення ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому лонної і сидалещної кісток зліва з невеликим зміщенням, закритий перлом в/3 малогомілкової кістки з права з незначним зміщенням, садна та синців на стегнах, правій гомілці та стопі. Отримані потерпілою ОСОБА_4 тілесні ушкодження, згідно висновку судової медичної експертизи № 101 від 10.07.2020 року відносяться до категорії середніх, які потягли за собою тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Вироком Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 січня 2023 року обвинуваченого ОСОБА_8 було визнано винним за ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_8 від відбування основного покарання та визначено іспитовий строк тривалістю 1 рік.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 31 травня 2023 року вищевказаний вирок суду скасовано.
Ухвалою головуючого судді ОСОБА_1 від 19 червня 2023 року прийнято до розгляду вказане кримінальне провадження та призначено судовий розгляд.
09 серпня 2023 року в судовому засіданні захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності. Мотивуючи тим, що ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення 18 червня 2020 року, а на час розгляду даного кримінального провадження минув трирічний строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності за ч.1 ст.286 КК. Крім того, просив зняти арешт з автомобіля та квартири обвинуваченого та закрити кримінальне провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав заявлене клопотання повністю. Пояснив, що наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності за строками давності та закриття кримінального провадження йому відомі.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти вказаного клопотання, оскільки є підстави для застосування ст.49 КК України.
Потерпіла та її представник, адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти вказаного клопотання сторони захисту, мотивуючи тим, що обвинувачений вину свою не визнав, завдану потерпілій шкоду не відшкодував, постійно затягував розгляд справи та вирок попереднього складу суду скасовано не з вини потерпілої.
Представник страхової компанії АТ «СК Країна» ОСОБА_6 відніс вказане клопотання на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
- три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 284 КПК України та ч.1 ст.285 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно до ст.12 КК України нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Згідно до ч.1 ст.286 КК України порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження - карається штрафом від трьох до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Таким чином, дане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжких злочинів.
Досудовим слідством було встановлено, що подія кримінального правопорушення відбулась 18 червня 2020 року. Вказана дата жодна із сторін процесу не оспорює, а отже трирічний строк сплинув 18 червня 2023 року.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 та ст.106 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.2 ст.49 КК); не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Згідно з ч.2 ст.49 КК України перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений в розшук не оголошувався, нових кримінальних правопорушень не вчинив, таким чином даних про переривання або зупинення перебігу давності кримінальне провадження не містить.
Закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, пов'язує переривання або зупинення строків давності з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.032015 року № 5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст.49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника ( нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недоотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід не нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).
Таким чином, суд вважає, що докази, які б об'єктивно вказували на навмисне переховування обвинуваченого та затягування ним судового розгляду справи, відсутні.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує (ч.8 ст.284 КПК України).
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачений ОСОБА_8 не заперечує проти закриття провадження з відповідних підстав, його захисником подане відповідне клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, яке повністю підтримано обвинуваченим в судовому засіданні.
З'ясувавши позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження підлягає до задоволення.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності буде порушенням прав обвинувачених, що є недопустимим.
Як наслідок, заявлені цивільні позови прокурором про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди та страхової компанії АТ «СК Країна» про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілої, не підлягають розгляду по суті відповідно до ст.128 КПК України та підлягають залишенню без розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З урахуванням вищевикладеного, клопотання захисника в частині скасування арешту автомобіля та квартири також підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів за проведення судових експертиз.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 284, 285, 314, 369, 372 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України, суд, -
Клопотання захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Звільнити від кримінальної відповідальності ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строку давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Цивільні позови прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину; потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди та АТ «СК Країна» про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілої - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачам їх право пред'явити вказані цивільні позови в порядку цивільного судочинства.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових інженерно-транспортних експертиз у загальній сумі - 2451 грн. 70 коп.
Речовий доказ - транспортний засіб марки «AUDI A 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 синього кольору, який зберігається на території ВП №1 (м.Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ вул. Віталія Куцевича, 8 - повернути власнику ОСОБА_8 .
Скасувати арешт накладений на транспортний засіб марки «AUDI A 6», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на підставі ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 червня 2020 року.
Скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_3 , на підставі ухвали слідчого судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22 липня 2020 року.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом 7 днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1