01.09.2023 Єдиний унікальний номер 205/3825/23
Провадження № 2/205/1812/23
01 вересня 2023 року місто Дніпро
Суддя Ленінського районного суду міста Дніпропетровська Костромітіна О.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року вищевказаний позов залишено без руху, у зв'язку з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір за подання вищевказного позову у розмірі 6123,58 гривень, та надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання ним копії ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, дану ухвалу суду було тричі направлено на поштову адресу позивача. Відповідно до матеріалів справи, ухвала про залишення позову без руху позивачем не отримана, оскільки направлені конверти повернулися до суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання». При цьому, в матеріалах справи відсутня будь-яка інша адреса та контактні дані, за якими позивачу можливо направляти кореспонденцію. Позивач не зазначила іншої адреси, саме для листування з нею, та не просила направляти поштову кореспонденцію на адресу свого уповноваженого представника.
Отже, фактично направлення ухвали на поштову адресу позивача слід розцінювати, як її належне повідомлення про залишення позовної заяви без руху.
Також, варто зазначити, що дана ухвала Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 18 квітня 2023 року була внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі.
Разом з тим, слід зауважити, що з моменту надходження наведеної позовної заяви до Ленінського районного суду м.Дніпропетровська, позивач ОСОБА_1 жодного разу не цікавилася на якій стадії судового розгляду перебуває зазначена справа.
Станом на 01 вересня 2023 року позивач не усунула недоліки позову, вказані в ухвалі суду від 18 квітня 2023 року.
Відповідно до п. 2, 6 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники справи та їх представники зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії встановлені судом та добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні «Чірікоста і Віола проти Італії», у якому визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Проте, позивач ОСОБА_1 протягом тривалого часу не цікавиться провадженням її справи, не користується належними їй процесуальними правами.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач у встановлений термін в ухвалі про залишення позовної заяви без руху не усунув недоліки, позовна заява вважається не поданою та повертається позивачеві.
Оскільки позивач не усунула недоліки, які зазначені в ухвалі суду про залишення позову без руху, враховуючи вищенаведені норми права, суддя дійшов висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, повернути позивачу.
Копію даної ухвали направити позивачу та повернути позивачу позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О.Костромітіна