31.08.2023 Єдиний унікальний номер 205/7104/23
Номер провадження 3/205/3462/23
31 серпня 2023 року місто Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
Головуючого судді Костромітіної О.О.,
за участю секретаря Морозової С.Ю.,
розглянувши адміністративні матеріали які надійшли з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючюсого, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КпАП України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 591176 від 08.07.2023 року, 07.07.2023 року близько о 23-20 годин громадянин ОСОБА_1 , знаходячись біля кафе «Берег», за адресою м. Дніпро, вулиця Набережна Заводська 78-Д, в грубій формі відреагував на зауваження поліцейського на прохання поліцейського припинити виражатися нецензурною лайкою в бік поліцейських висловився в грубій формі на адресу поліцейських та не відреагував на зауваження, чим вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейського.
ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КпАП України не визнав та суду пояснив, що він та його друзі знаходилися в кафе «Берег», по вулиці Набережна Заводська 78-Д, де пили пиво. До них військові, не назвавши свого ім'я, посаду, звання, не пред'являючи будь-яких документів почали вимагати у нього документи, які посвідчують особу. Він почав це знімати на відео в телефоні. Поліцейські та військові почали забороняти йому це робити, потім забрали у нього телефон та почали його бити та одягли пластикові кайданки. Після чого затримали його, та доставили у відділення поліції.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Аркелова А. надала суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке підтримала у судовому засіданні. В обґрунтування клопотання посилається на те, що складений відносно ОСОБА_1 протокол складено з грубим порушенням: протокол містить прізвища та ім'я понятих-нерозбірливо, які нібито були присутні під час його складання та не містить підпису таких осіб в протоколі, що не відповідає встановленій формі, а дає підстави стверджувати, що такий протокол складався без свідків. Також зазначає, що за 1 год.05 хв. В ДОП СП ВП № 3ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Беркут М.О. було складено протокол, протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 591176; протокол про адміністративне правопорушення ВАВ № 591251; постанову ГБВ № 240720; відбір пояснення у ОСОБА_1 . Поза розумним сумнівом, за такий проміжок часу, неможливо скласти таку кількість документів та розглянути її. Рапорти військових ідентичні за змістом. Таким чином дії посадових осіб підчас складанні протоколів несли формальний характер так як: містять неправдиві відомості щодо обставини події, який станом на дату складання даного протоколу посвідчує особу ОСОБА_2 ; не містять обґрунтування щодо суті вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП України не зазначено, що місце за не вказаною адресою є громадським; кого саме ОСОБА_1 , ображав нецензурною лайкою, чи якогось працівника поліції конкретно, чи всіх взагалі; спокій яких громадян діями останнього було порушено, в чому виражалася злісна непокора, чи це була відмова від виконання законної вимоги поліцейського, чи ігнорування її виконання; жодним належним та допустимим доказом не підтверджено, що 07.07.2023 року о 00 год.10 хв. ОСОБА_1 був дійсно в стані алкогольного сп'яніння. Враховуючи зазначене, вважає, що з урахуванням процесуальних порушень при складанні протоколу, такі докази є неприпустимими та не можуть підтверджувати обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Посилаючись на ст. 62 Конституції України, рішення Європейського Суду з прав людини «Волошин проти України» п.31, «Серявін та інші проти України» п.58, ст.ст. 245,251,280 КУпАП України, просила суд закрити провадження по справі внаслідок відсутності вини та складу правопорушення в діях ОСОБА_1 .
Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суду пояснили, що дійсно 07.07.203 року о 23-00 годині вони разом с ОСОБА_1 знаходилися в кафе берег по вулиці Набережна Заводська, пили пиво. До них підійшли приблизно 6-10 чоловік у військовій формі. Вони надали документи, та військові стали виписувати їм повістки. ОСОБА_1 почав знімати відео не телефон, на що його повалили на землю та стали його бити. Потім одягли кайданки та викликали патрульну службу. ОСОБА_1 не виражався нецензурною лайкою.
Вислухавши учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Статтею 185 КУпАП встановлено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку - тягне за собою накладення штрафу від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом цього правопорушення виступають суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління. Об'єктивна сторона правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції (або члена громадського формування з охорони громадського порядку чи державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку) при виконанні ним службових обов'язків. Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Таке правопорушення повинно проявлятись у відмові від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівників поліції при виконанні службових обов'язків, або у відмові, вираженій в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок. Вказане тлумачення викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2011 року №10-рп/2011. В п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» №8 від 26.06.1992 року (зі змінами) роз'яснено, що злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, що адміністративна відповідальність за ст.185 КУпАП настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи. Дане правопорушення обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні ним службових обов'язків, оскільки вимога працівника поліції або розпорядження це - акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі, який має бути законодавчо обґрунтований.
Виходячи з наведеного, на наявність складу даного правопорушення в діях особи впливає не лише вимога, яка була поставлена працівниками поліції, але і у зв'язку з чим вона висувалась.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом статей 251, 256 КУпАП вбачається, що обов'язок щодо належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів покладений на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Всупереч вимогам ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 591176 від 08.07.2023 року уповноваженою на те посадовою особою, яка склала поданий протокол, формально викладена суть адміністративного правопорушення, а саме не конкретизована його фабула відповідно до диспозиції ст.185 КУпАП та не викладені встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
ОСОБА_1 в обґрунтування доведеності своєї невинуватості надав суду відео зйомку подій 07.07.2023 року в кафе «Берег», учасником яких від був, яка здійснювалася з його телефону. Судом було досліджено дану відеозйомку та встановлено, що на відеозйомці зафіксовано розмова ОСОБА_1 та його друзів з особами у військовій формі, вимога останніх припинити зйомку з подальшим відбирання телефону у ОСОБА_1 . Будь-яких вимог припинити нецензурну лайку в бік поліцейських, в тому числі і нецензурна лайка ОСОБА_1 відносно поліцейський та будь-кого із присутніх не зафіксовано.
Будь-яких доказів, які б спростували зміст такої відео зйомки робітниками поліції до суду не надано.
Суддя не приймає до уваги рапорти поліцейських та військовослужбовців, оскільки вони не можуть слугувати доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
На підставі ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64). У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП поза розумним сумнівом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.185 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
При цьому суд зауважує, що оскільки до суду надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП України, тому розглядаючи справу в межах такого обвинувачення, суд не аналізує законність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 187 КУпАП України, на аналіз яких посилається в своїх пояснення адвокат Аркелова А.Р.
Враховуючи викладене та керуючись п.1 ст.247, ст.ст.185, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 185 КпАП України, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.О.Костромітіна