Справа № 204/3/23
Провадження № 1-кп/204/2/23
04 вересня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 620220500100001104 від 10.11.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Галузія Маневицького району Волинської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата, раніше не судимого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді гранатометника 1 відділення охорони взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, близько о 18 год. 00 хв. 24.10.2022 перебуваючи у місці розташування батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , що знаходився в АДРЕСА_2 , отримавши законний усний наказ прямого начальника - заступника командира батальйону матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_6 - вибути у підпорядкування командира 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 для виконання бойових завдань за призначенням в районі АДРЕСА_3 з метою стійкого утримання визначених районів оборони, на підставі бойового розпорядження начальника штабу - першого заступника військової командира НОМЕР_1 №1022/ОКП/дск від 24 жовтня 2022 року, відкрито відмовився виконати зазначений усний наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 у присутності захисника ОСОБА_4 в м.Павлоград Дніпропетровської області 24 липня 2023 року, з додержанням наступних вимог.
Згідно з цією угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 402 КК України.
Із змісту угоди вбачається, що ОСОБА_5 зобов'язався під час судового розгляду в повному обсязі беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі пред'явленого обвинувачення.
Також, сторонами угоди визначено та узгоджене покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене за ч.4 ст.402 КК України. Так, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, який є раніше не судимою особою, низки обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, таких як щире каяття обвинуваченого та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, сторони дійшли згоди при призначенні покарання ОСОБА_5 застосувати норми ст.69 КК України, та погоджуються на призначення останньому покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 4 ст. 402 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. Також сторони вважають за можливе з урахуванням всіх обставин кримінального провадження на підставі ст.62 КК України замінити основне покарання ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення у вигляді позбавлення волі строком на один рік на тримання у дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на один рік.
Наслідки укладення та затвердження зазначеної угоди, положення ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст. 389-1 КК України оговорені сторонами.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв'язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та його суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; виконати взяті на себе відповідно угоди про визнання винуватості зобов'язання він в змозі реально; свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а саме дій, які виразились у непокорі, тобто відкритої відмови виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану, визнав та пояснив про скоєння ним кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статей 468-469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним правам інтересам або правам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ним угоди.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, просив затвердити вказану угоду, призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Захисник ОСОБА_4 , вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, в судовому засіданні просив затвердити вказану угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винним, згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 , її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні умисних дій, які виразилися у непокорі, тобто відкритій відмові виконати наказ начальника, вчиненої в умовах воєнного стану, та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 402 КК України.
З урахуванням наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, зокрема щирого каяття обвинуваченого та активного сприяння ним розкриттю злочинну, з урахуванням особи винного, який є раніше не судимим, військовослужбовцем, бажає продовжити проходження військової служби та здійснювати захист Вітчизни, суд доходить висновку, що ОСОБА_5 слід призначити міру покарання, узгоджену сторонами про визнання винуватості із застосуванням положень ст.ст. 62, 69 КК України.
Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 471-475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 липня 2023 року, укладену між прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 .
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 24 липня 2023 року із застосуванням ст.ст. 62, 69 КК України у виді тримання в дисциплінарному батальйоні для військовослужбовців строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід обраний ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з часу приведення вироку до виконання.
У строк відбуття покарання ОСОБА_5 зарахувати строк попереднього ув'язнення, починаючи з часу затримання з 14 листопада 2022 року по день набрання вироком законної сили, виходячи із співвідношення, що один день позбавлення волі відповідає одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1