Справа № 203/4805/23
1-кс/0203/4019/2023
02 вересня 2023 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участі прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі клопотання слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Синельникове Дніпропетровської
області, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні двох
малолітніх дітей, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №42022041010000153,-
Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022041010000153, відомості за яким внесено до ЄРДР 13.09.2022 року за ч.5 ст.407 КК України, за фактом самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5
01.09.2023 року останньому було повідомлено про підозру у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення.
В наданому клопотанні слідчого, підтриманого прокурором в суді, поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці в умовах гаупвахти, без визначення розміру застави.
Підозрюваний та його захисник посилаючись на відсутність та недоведеність прокурором ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також на дані про особу підозрюваного та його належну процесуальну поведінку, просили відмовити в задоволенні клопотання. В разі задоволення останнього, просив також визначити мінімальний розмір застави.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.
Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. крім випадків, передбачених частинами 6 та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Перевіряючи доводи клопотання та заперечення сторони захисту, слідчий суддя враховує, що долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, а саме: акт службового розслідування, протоколи допиту свідків, витяги з наказів, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України та дають вагомі підстави вважати про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_5 .
Також слідчий суддя враховує, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обгрунтованої ймовірності здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років, за обставинами якого він тривалий час ухилявся від подальшого проходження військової служби.
Вказані обставини, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та усвідомлення останнім можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі, обізнаність про обставини кримінального правопорушення та особу свідків, відомості про яких містяться в долучених до клопотання протоколах допитів, дають достатні підстави вважати про наявність ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними змісту або обсягу своїх свідчень, які вони будуть надавати під час досудового розслідування та в суді; продовження вчинення кримінальних правопорушень проти встановленого порядку несення військової служби.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від останніх.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, в зв'язку з чим, вважає, що на даному етапі досудового розслідування необхідним запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є тримання під вартою, що забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваного.
При цьому, слідчий суддя також враховує, що відповідно до приписів ч.8 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст.407 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В свою чергу ч.4 ст.183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст.407 КК України.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що автоматична відмова в застосуванні застави є несумісною із вимогами п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.104-105 рішення ЄСПЛ у справі «Piruzyan v. Armenia»).
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 року, суд зазначив, що суму застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримуючий фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.
Частиною 4 ст.182 КПК України встановлено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
З огляду на це, з урахуванням тяжкості та обставин вчиненого кримінального правопорушення, яке інкримінується підозрюваному, наявних ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, майнового та сімейного стану підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням розміру такого прожиткового мінімуму, встановленого законодавством на момент розгляду клопотання, становить 80520 грн.
В разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки, визначені п.п.1-4 ч.5 ст.194 КПК України.
Строк застосованого запобіжного заходу визначити терміном на 60 діб, з моменту затримання в порядку ст.208 КПК України, тобто до 30.10.2023 року включно, в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст.176-178,182,183,184,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на 60 діб, до 30 жовтня 2023 року включно.
Визначити підозрюваному заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 80520 грн.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 30 жовтня 2023 року включно наступні обов'язки:
-прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання, перебування;
-не відлучатись за межі населеного пункту в якому він постійно проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні;
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1