202/12720/23
№ 1-кп/202/1072/2023
04 вересня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12023052500000153 від 14 червня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новогродівка, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого,неодруженого,зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
26.01.2022 приблизно о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_6 проходив по вул. Львівська у м. Краматорську Донецької області. Знаходячись біля житлового будинку № 23 по вул. Львівська у м. Краматорську у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на таємне, повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у гараж, що є іншим приміщенням.
14.06.2023 приблизно о 10 годині 20 хвилин, точного часу досудовим слідством не встановлено, ОСОБА_5 знаходився у міському парку, який розташовано по вул. Парковій, м. Новогродівка, Донецької області, де неподалік на лавочці помітив раніше йому незнайому ОСОБА_7 , яка спала, а поряд з нею на лавці знаходилася її жіноча сумка. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення, шляхом таємного викрадання чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони невідомі оточуючим, діючи таємно, умисно, в умовах воєнного стану, знаходячись у вказаному місці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив крадіжку сумки ОСОБА_7 , яка перебувала поруч з нею на лавці, розташованій на відстані 30 метрів від пам'ятника «Жертвам Чорнобиля» та 100 метрів від центрального входу стадіону «Шахтар», який розташований по вул. О. Кошевого, буд. 21. Після цього ОСОБА_5 відійшов від місця вчинення злочину на відстань близько 10 метрів та продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, дістав з викраденої жіночої сумки мобільний телефон марки «HUAWEI P8 lite 2017» моделі PRA-LA1, вартістю 1831 гривень, який належить ОСОБА_7 та поклав його в карман надягнутих на ньому брюк, а жіночу сумку з особистими речами ОСОБА_7 , які для потерпілої матеріальної цінності не представляють, викинув в тій самій парковій зоні. В подальшому ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
В результаті злочинних дій ОСОБА_5 , потерпілій ОСОБА_7 була заподіяна матеріальна шкода в сумі 1831 грн.
ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
26 червня 2023 року між обвинуваченими, захисником ОСОБА_4 та прокурором Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури - ОСОБА_3 укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_5 визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення та зобов'язався беззастережно визнавати обвинувачення у повному обсязі.
В угоді зазначено, що підозрюваному ОСОБА_5 роз'яснено, що відповідно до ст. 473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди для сторін є:
для прокурора і підозрюваного (обвинуваченого) - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України, а саме вирок може бути оскаржений:
в апеляційному порядку:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
в касаційному порядку:
- засудженим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди засудженого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою - сьомою статті 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення засудженому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Сторони погодили покарання ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_5 звільнити.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав у повному обсязі, суду показав, що злочин вчинив за обставин, які викладені в обвинувальному акті.
Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.
Прокурор наполягав на затвердженні угоди та просив призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Захисник обвинуваченого підтримав затвердження угоди.
Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості суд, заслухавши прокурора, захисника та обвинувачених, зазначає, що відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно п.1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Так, злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 та ч. 4 ст. 185 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, що в силу вимог ч. 4 ст. 469 КПК України передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні.
Прокурором отримана згода потерпілої на укладення угоди.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_5 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Укладаючи угоду про визнання винуватості, де ОСОБА_5 беззастережно визнає свою вину і погоджуються на призначення узгодженого покарання відмовляючись таким чином, від права на судовий розгляд своєї справи, під час якого прокурор повинен довести вину особи. Суд, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченими виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, та призначити йому узгоджене сторонами покарання.
Витрати на залучення експертів відсутні.
Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 26 червня 2023 року між обвинуваченим ОСОБА_5 , захисником ОСОБА_4 та прокурором Селидівського відділу Покровської окружної прокуратури - ОСОБА_3 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
У відповідності до ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_5 звільнити, з іспитовим строком на два роки. Покласти на ОСОБА_5 обов'язки передбачені ст. 76 КК України, саме:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Речові докази - мобільний телефон марки «HUAWEI P8 lite 2017» моделі PRA-LA1,який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити останній.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий ОСОБА_1