справа № 208/3669/23
№ провадження 1-кп/208/390/23
Іменем України
04 вересня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку покладених обов'язків, передбачених ст.. 194 КПК України, в межах кримінального провадження № 12017040160001177 внесеного 01.06.2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, відносно обвинуваченого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянин України, неодружений, не працевлаштований, має професійно-технічну освіту, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:
11.03.2016 Заводським районним судом міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України, суд -
встановив:
В провадженні Заводського районного суду місті Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.07.2023 року, продовжено міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , залишити без змін - у вигляді тримання під вартою, продовжив строк його тримання під вартою на 60 днів, тобто до 07 вересня 2023 року, із визначенням розміру застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що 214720 (двісті чотирнадцять сімсот двадцять) гривень 00 копійок, після внесення якої ОСОБА_4 , підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
Також, зазначеною ухвалою, на ОСОБА_4 , строком на 2 (два) місяці, у разі внесення застави, покладено обов'язки передбачені п.п.1-3, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до прокурора та суду, в межах даного кримінального провадження; 2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та суду; 3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
17.07.2023 року внесено заставу у зазначеному розмірі, в зв'язку із чим ОСОБА_4 був звільнений з під-варти.
04.09.2023 року прокурором Кам'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про продовження строку покладених обов'язків, передбачених ст.. 194 КПК України, в межах кримінального провадження № 12017040160001177 внесеного 01.06.2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, відносно обвинуваченого: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на наявність ризиків, які враховані судом при постановлені ухвали від 11.07.2023 року, та з метою забезпечення процесуальної поведінки обвинуваченого, в обґрунтування чого прокурор заявив про врахування характеризуючих даних на особу, незнятої та непогашеної в передбаченому законом порядку судимості обвинуваченого за попереднім вироком суду, а також наявності іншого кримінального провадження в Заводському районному суді м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, яке ще не розглянуто по суті.
Адвокат ОСОБА_5 заявив про те, що один з обов'язків покладених на ОСОБА_4 як то здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, не є можливим для реалізації, так як обвинувачений з метою виконання такого обов'язку безпосередньо звертався до органу ДМС у Заводському районі, проте йому було відмовлено у прийнятті його закордонного паспорту як громадянина України, з посиланням на відсутність порядку який би станом на 2023 рік передбачав можливим таке збереження. А тому, сторона захисту заявляє про скасування покладеного обов'язку на ОСОБА_4 передбаченого п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. В іншій частині клопотання прокурора, сторона захисту не має заперечень.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію наголошену захисником.
Заслухав учасників процесу, дослідив підстави та обґрунтування заявлених клопотань, з врахуванням досліджених матеріалів кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Так, ОСОБА_4 є обвинуваченим, в межах кримінального провадження № 12017040160001177 внесеному 01.06.2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ч. 2 ст. 186 КК України передбачено кримінальну відповідальність за грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб, - карається позбавленням волі на строк від чотирьох до шести років.
А тому, згідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 186 КК України, є тяжким злочином.
Судом враховується, що згідно до Ухвали Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.07.2023 року відносно ОСОБА_4 було продовжено обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави, та у разі внесення такої покладення на нього обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
На виконання зазначеної ухвали, 17.07.2023 року ОСОБА_4 внесено заставу у зв'язку із чим останній звільнений з під-варти, що підтверджено квитанцією про внесення застави та підтвердженням ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
Таким чином, згідно до аб. 1-2 ч. 4 ст. 202 КПК України, підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
У відповідності до аб. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, визначено, що з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На підставі зазначеного, судом враховується, що сутність обов'язків, які покладаються на обвинуваченого, на підставі ст. 194 КПК України, полягає в їх додатковій природі по відношенню до застосованого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. В даному випадку таким запобіжним заходом є застава, яка почала діяти щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з моменту її внесення 17.07.2023, та фактично спливає 14.09.2023 року.
Таким чином, на час розгляду даного клопотання встановлено, що фактично з врахуванням внесення застави обвинувачений ОСОБА_4 , є обвинуваченим в межах кримінального провадження № 12017040160001177 внесеному 01.06.2017 року, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, із покладеними на нього обов'язками визначеними п.п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
На підставі ч. 1, 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов'язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов'язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
З огляду на приписи ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов'язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто при вирішенні цього питання суд керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу.
Так, загальні підстави і порядок застосування та продовження запобіжного заходу визначені у ст. 194, 199 КПК України, конструкції яких передбачають такі критерії дослідження судом обставин (фактів):
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу;
3) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованої підозри суд зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини.
З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
На підставі зазначеного, з врахуванням тяжкості кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , даних що його характеризують, як то відсутність осіб на утриманні, перебування останнього у міжнародному розшуку, наявність непогашеної та не знятої в передбаченому законом порядку судимості за попереднім вироком суду, наявність відносно обвинуваченого іншого кримінального провадження, де він також має статус обвинуваченого за скоєння злочину майнової спрямованості, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо необхідності продовження строку покладених на обвинуваченого обов'язку з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки, враховуючи що ухвалою суду від 11.07.2023 року покладені були обов'язки строком на 2 (два) місяці.
В той же час, в контексті дослідження обґрунтованості підозри суд вважає за необхідне відреагувати на клопотання захисника ОСОБА_5 , який заявляє на відсутність підстав для реалізації механізму для виконання обов'язку визначеного п. 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, на підтвердження чого крім пояснень обвинуваченого ОСОБА_4 , просив врахувати отриману на адвокатський запит відповідь Заводського відділу у місті Кам'янському ГУ Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 31.08.2023 року, згідно до якої зазначено, що відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 360, та іншими нормативними законодавчими нормами не врегульоване питання зберігання паспортів громадян України в порядку КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 194, ч. 4 ст. 202 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Клопотання захисника ОСОБА_5 , діючого на захист обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , як обвинуваченому в межах кримінального провадження № 12017040160001177 внесеного 01.06.2017 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань, у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, строком на два місяці, терміном по 31 жовтня 2023 рік, включно, обов'язки покладені на нього ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.07.2023 року, а саме:
1) прибувати за викликом до прокурора та суду, в межах даного кримінального провадження;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора та суду;
3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Визначений обов'язок, покладений на обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 11.07.2023 року, як то обов'язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, - скасувати.
Ухвала може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 04.09.2023 року.
Суддя ОСОБА_1