Справа № 212/3897/23
2/212/1732/23
04 вересня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином,
01 червня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просила стягнути з відповідача на її користь 100 000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2023 року, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 155, ч. 2 ст. 301 КК України. Позивач ОСОБА_1 була потерпілою у даному кримінальному провадженні. У зв'язку із вчиненням відповідачем кримінального правопорушення, від якого потерпіла позивач, остання зазнала моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях через те, що на момент вчинення злочину потерпіла досягла лише чотирнадцятирічного віку, не досягла статевої зрілості. Зазначила, що після вчинення відносно неї злочину вона тривалий час знаходилась у стресовому стані, з нею мало хто спілкувався, люди пліткували про її особисте життя, що негативно вплинуло на її психологічний стан. Крім того, участь в процесі досудового розслідування і судового розгляду, постійне повторення того, що сталося, допит свідків створили додаткове моральне навантаження на неї. Внаслідок вчиненого проти неї злочину відчуває сором, тривогу, страх, відчай, що сприяє виникненню у неї комплексів, низької самооцінки, через критику і обговорення її життя з боку друзів та знайомих, інших членів суспільства. Враховуючи характер та обсяг душевних страждань, яких зазнала позивач, вона оцінює завдану моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 червня 2023 року відкрито провадження та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву 15 днів з дня вручення копії ухвали.
Відповідач, отримавши 27 липня 2023 року ухвалу суду про відкриття провадження та копію позовної заяви з доданими матеріалами, не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Вивчивши письмові матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.
Вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 15 березня 2023 року встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 відносно потерпілої неповнолітньої ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155 КК України за ознаками: природні та неприродні статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, вчинені повнолітньою особою та ч. 2 ст. 301 КК України за ознаками: виготовлення, зберігання з метою розповсюдження, розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру.
Вказаним вироком, який набрав законної сили 14 квітня 2023 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 155, ч. 1 ст. 301 КК та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням на строк 1 рік (а.с. 6-11).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної шкоди.
Статтею 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Право кожної фізичної особи на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів, гарантоване статтями 32, 56, 62 Конституції України.
Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
За ч. 2 ст. 23 ЦК моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.
Згідно до ч. 2, 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступень зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
На думку суду, позивачу, яка на час вчинення щодо неї злочинів не досягла статевої зрілості, не досягла повноліття, була піддана сексуальному впливу з боку відповідача, а також психологічному впливу у зв'язку із поширенням порнографічної продукції, було спричинено моральну шкоду внаслідок протиправних дій відповідача, позивач зазнала душевних страждань, оскільки було принижено її честь та гідність.
Отже, визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер та ступінь діяння, особи, яка заподіяла шкоду, моральні страждання позивача та інші наслідки даних обставин, зокрема негативні наслідки для репутації позивача, втручання у її особисте життя, та виходячи з засад розумності та справедливості, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у заявленому позивачем розмірі 100 000 грн., тим самим задовольнивши позов повністю.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі цього позову, то на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 82, 141, 178, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено та підписано 04 вересня 2023 року.
Суддя: О. В. Колочко