Справа № 212/7296/22
2/212/526/23
29 серпня 2023 року м. Кривий Ріг
Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Ведяшкіної Ю.В.,
секретар судового засідання - Івашко А.А.
у цивільній справі № 212/7296/22 за позовом адвоката Зеркіна Артура Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
В судовому засіданні брали участь:
представник позивача - адвокат Зеркін А.С.,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - адвокат Шелест Л.І.
28 грудня 2022 року позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , а 04.04.2023 року з уточненою позовною заявою, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих залиттям квартири, на користь ОСОБА_1 в розмірі 29736,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої залиттям квартири на користь ОСОБА_1 в розмірі 10000,00 грн.; стягнути з ОСОБА_2 судові витрати понесені ОСОБА_1 по оплаті вартості будівельно - технічної експертизи в розмірі 5000,00 грн., по оплаті вартості правової (правничої) допомоги в розмірі 4000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . 06.09.2022 року керуючою компанією - ТОВ «УЮТ-2011» складено Акт, відповідно до якого, квартира АДРЕСА_2 була затоплена мешканцями квартири АДРЕСА_3 . Причина затоплення течія квартирної розводки. При візуальному огляді встановлено: частково видно сліди затікання стелі в кухні, туалеті, ванній, коридорі. У зв'язку із залиттям квартири позивачу була завдана матеріальна шкода, яка відповідно до висновку будівельно - технічної експертизи № 49-22, станом на вересень - жовтень 2022 року становить 29736,00 грн.
Крім того, зазначено, що внаслідок затопленням квартири, позивачу були завдані моральні та фізичні страждання, які настали внаслідок негативних змін у житті позивача які виразились у щоденних думках та спогадах про наслідки психотравмуючої події, страху можливого повторення події, негативних переживаннях та спогадах, потребі в уникненні аналогічних обставин, насторозі, тривозі, емоційних та тілесних реакціях при згадуванні; важкості виконання повсякденних обов'язків, зниженому та нестійкому настрої, порушенні сну, неприємних сновидіннях, емоційній напрузі, дратівливості. Наслідки події також потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу через необхідність вирішувати питання, пов'язані з усуненням наслідків залиття. Приміщення квартири мають сліди від затоплення, які створюють дискомфорт та порушують спокій сім'ї позивача, який не має можливості проживати у вказаній квартирі, але водночас мусить утримувати квартиру, що створює додаткові складності у житті та змінює звичайний життєвий уклад.
Таким чином, позивач вважає, що оскільки внаслідок пошкодження з вини відповідача належної позивачу квартири, останній не може тривалий час користуватися цим майном, що негативно позначається на організації його життя, то враховуючи понесений позивачем обсяг душевних та психічних страждань, позивач вважає належним розміром відшкодування моральної шкоди, який є співмірним понесеним позивачем стражданням - 10000,00 грн.
31.01.2023 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04.04.2023 року за клопотанням представника позивача - адвоката Зеркіна А.С. здійснено заміну первісного відповідача - ОСОБА_3 , належним відповідачем - ОСОБА_2 .
23.05.2023 року на адресу суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 , згідно якого, відповідач позов не визнає, посилаючись на те, що вона з 18.03.2021 року є власником квартири АДРЕСА_3 , але в квартирі ніхто постійно не проживає та не зареєстрований. Вона з сім'єю, з 1983 року, проживають в квартирі АДРЕСА_4 цього ж будинку. Наданий позивачем Акт від 06.09.2022 року вважає недопустимим доказом, оскільки в ньому не вказана дата залиття квартири, не зазначено за яких обставин це відбулось і що стало причиною залиття, та де саме розташована вказані в Акті квартирна розводка, та в якому саме місці труби сталася течія. При складанні зазначеного Акту не була досліджена квартира АДРЕСА_5 , з якої згідно Акту сталося затікання, не був запрошений власник зазначеної квартири, або користувач, не були запрошені сусіди для підтвердження факту затоплення квартири. Крім того, зазначає, що надані позивачем Акт та висновок експерта мають розбіжності у визначених пошкодженнях квартири, так відповідно Акту встановлені часткові сліди затікання стелі в кухні, туалеті, ванній, коридорі; експертом же встановлено пошкодження стін в кухні (сліди плісняви, темні сліди рідини на поверхні стін з гіпсокартону) стеля і підлога без пошкоджень; у вбиральні на стелі встановлені сліди плісняви і руді плями від прояви рідини; у ванній кімнаті та коридорі пошкоджень не встановлено. Ні в Акті, ні у висновку експерта не вказані час затоплення квартири та давність виникнення слідів затікань та слідів плісняви та причина їх виникнення, та не встановлена особа, з вини якої це сталося.
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Зеркін А.С. позов підтримав з наведених в ньому підстав, та зазначив, що саме ОСОБА_2 , як власник квартири, з якої сталося залиття квартири позивача, вважає належним відповідачем.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнала з підстав наведених у відзиві.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Шелест Л.І., позов не визнала з підстав наведених у відзиві.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_6 , яка розташована на сьомому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, що підтверджується копією Договору купівлі - продажу від 23.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Ткаченко Л.Б. та зареєстрованому в реєстрі за № 580 (а.с.7-9).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдино реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, сформованої 22.02.2023 року (а.с.40, 91-93) квартира АДРЕСА_3 , яка розташована на восьмому поверсі дев'ятиповерхового житлового будинку, на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_2 , на підставі Договору дарування від 18.03.2021 року.
Отже, з наведеного вбачається, що квартира належна відповідачу знаходиться поверхом вище по відношенню до квартири, належної на праві власності позивачу, що відповідачем не оспорюється.
06.09.2022 року комісією в складі майстра ТОВ «УЮТ-2011» ОСОБА_4 та слюсаря - сантехніка ОСОБА_5 складено Акт, відповідно до якого, в присутності квартиронаймача кв. АДРЕСА_6 , складено цей акт про те, що « була затоплена квартира АДРЕСА_2 мешканцями квартири АДРЕСА_3 . Причина затоплення течія квартирної розводки. При візуальному огляді встановлено: частково видно сліди затікання стелі в кухні, туалеті, ванной, коридорі.».
17.10.2022 року за заявою ОСОБА_1 , яка надійшла 20.09.2022 року, судовим експертом Бихно М.В. складено висновок експерта з питань будівельно - технічної експертизи № 49-22, на вирішення якого поставлене питання: « яка вартість ремонтно - відновлювальних робіт, проведення яких, необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_6 ?». Відповідно висновку: «вартість ремонтно - відновлювальних робіт, проведення яких необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_6 , визначена станом на вересень - жовтень 2022 року становить: 29736,00 грн.» (а.с.16-26).
Із вказаного висновку експерта вбачається, що експертом 21.09.2022 року проводилось дослідження об'єкту у присутності представника заявника, під час якого при візуальному обстеженні, спостереженні, виявлено: в приміщенні кухні стіни мають сліди плісняви, темні сліди рідини на поверхні стін з гіпсокартону; в приміщенні вбиральні на стелі маються сліди плісняви, руді плями від прояви рідини на поверхні стелі (а.7-8 висновку експерта).
Нормативно-правове обґрунтування.
За змістом положень частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
У частинах першій, другій статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Частиною 1 статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При заявленні вимог про відшкодування матеріальної шкоди факт, взаємозв'язок з залиттям та розмір такої шкоди має бути доведено позивачем достатніми доказами.
Відповідно до п. 2.3.6. Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 76 від 17 травня 2005 року, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Додатком 4 передбачено, що в акті мають описуватися наслідки залиття (що залито, висновки про те, хто заподіяв шкоду, що необхідно зробити, які обсяги робіт, які ушкодження, які речі ушкоджено).
В акті про залиття комісією управителя будинку чи іншої організації, яка забезпечує його утримання, має бути встановлено вичерпний перелік пошкодження водою майна та конструктивних чи опоряджувальних елементів квартири, а також місце витікання води і причину цього, якщо це можливо встановити.
У випадку утруднень чи неможливості визначення причини залиття актом про затоплення остання має бути визначена висновком судового експертно-будівельного дослідження.
У порушення п. 2.3.6 "Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій", відповідно до якого з актом про залиття під підпис ознайомлюються мешканці квартир, доказів підтвердження присутності мешканців квартири, що належить відповідачу на праві власності, суд не вбачає.
За таких підстав, враховуючи, що всупереч встановленим нормам Відповідач не приймав участі при огляді залиття квартири комісією, не був для цього запрошений, не мав можливості зауважити чи заперечити з питань огляду і не отримав під розписку акт про залиття, то розрахунки збитків на підставі такого акту не є достовірними.
Верховний Суд, переглядаючи цивільні справи про стягнення збитків, спричинений залиттям квартири, дійшов висновку, якщо актом про залиття не встановлено знищення чи втрати певного майна, то позовні вимоги про відшкодування їх вартості не підлягають задоволенню - за постановами Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі N 569/14230/15-ц, від 21 лютого 2018 року у справі N 2-1974/11, від 22 травня 2019 року у справі N 640/8205/17, від 18 грудня 2019 року у справі N 711/7670/16-ц відмовлено у відшкодуванні шкоди, завданої залиттям, у зв'язку із тим, що складені акти про залиття не відповідають вимогам, передбаченим Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року N 76 .
Враховуючи викладене, суд вважає, що вищевказані Акт, обстеження квартири позивача від 06.09.2022 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, оскільки в ньому не зазначено дату затоплення квартири позивача, не зазначено місце витікання води, місце знаходження зазначеної в Акті, квартирної розводки, не зазначені конкретні причини залиття квартири, інші необхідні для такого документа реквізити. В матеріалах справи також відсутні докази, які б свідчили про те, що позивачем вживались заходи для повідомлення відповідача про прибуття комісії для складання зазначеного Акту та про відмову відповідача приймати участь у зазначеному дослідженні квартири позивача.
Зважаючи на зазначене, даний акт не може бути належними і допустимими доказами заподіяння відповідачем майнової шкоди.
Враховуючи вказаний висновок суду щодо Акту, суд визнає наданий позивачем висновок № 49-22, складений 17.10.2022 року судовим експертом Бихно М.В., не належним та недопустимим доказом, оскільки зазначене дослідження проводилось тільки з метою встановлення вартості ремонтно - відновлювальних робіт, та не мало на меті встановити причину затоплення, тобто сам по собі у відсутність доказів затікання з квартири відповідача, не має доказової сили.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
На підставі викладеного, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність, достатність доказів, вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, задоволенню не підлягають, оскільки не встановлений факт залиття, не встановлено винність дій відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями відповідача.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, за відсутності підстав для задоволення позову, понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4 - 5, 7 -13, 17, 18, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України суд,-
В задоволенні позову адвоката Зеркіна Артура Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 01.09.2023 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна