Справа № 932/5672/23
Провадження №1-кс/932/3195/23
01 вересня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, пенсіонера, на утриманні дітей не маючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КПК України, -
До суду надійшло вищевказане клопотання, яке розподілено в моє провадження. Слідчий на обґрунтування своїх доводів покликається на те, що у провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12023041030002355 від 16.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КПК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , близько 15:30 год. 16.06.2023 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (2,11%), чим заздалегідь позбавив себе можливості об?ективно оцінювати дорожню обстановку і координувати свої дії, керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ S 350L» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, належить його дружині, ОСОБА_7 , здійснював рух по проїзній частині вул. Доблесній з боку вул. В. Діївська в напрямку вул. Т. Гладченко в Новокодацькому районі міста Дніпра, перевозячи, в якості пасажира на передньому пасажирському сидінні сина, ОСОБА_8 .
Під час руху о 15:30 год. 16.06.2023 по проїзній частині вул. Доблесній у Новокодацькому районі міста Дніпра, водій ОСОБА_4 , у районі буд. 115, проявляючи злочинну самовпевненість, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, не маючи будь-яких перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували його порушувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України, не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, допустив виїзд на смугу зустрічного руху де скоїв зіткнення з електросамокатом «Kungoo Kihn M4Pro» під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в зустрічному напрямку. Після зіткнення водій ОСОБА_4 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди. Своїми діями водій ОСОБА_4 , грубо порушив вимоги п.п.2.9 а), 10.1 Правил дорожнього руху України (далі Правил) відповідно до якого: п. 2.9 а) «Керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин».2 п. 10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» невиконання яких, знаходиться в причинному зв?язку з наслідками, що настали.
Порушення п.п. 2.9а), 10.1 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_4 знаходиться в причинному зв?язку з настанням ДТП.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водієві електросамокату «Kungoo Kihn M4Pro» ОСОБА_9 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шийки 5-ї п'ясної кістки та проксимальної фаланги 5-го пальця лівої кисті, двох синців передньо-зовнішній поверхні правого передпліччя у верхній третині; дев'яти саден - по задній поверхні правого променево-пяного суглобу по ліктьовому краю, по тильній поверхні правої кисті в проекції тіла головки 2-ї п'ясної кістки, голівок 3-ї та 4-і п'ясних кісток, по тильній поверхні лівої кисті в проекції голівок 2-ї та 3-ї п'ясних кісток та проксимальної фаланги 2-гопальця, по задній поверхні лівого суглобу; забою та гемартрозу (кров в порожнині суглобу) лівого колінного суглобу, які згідно висновків судово-медичних експертиз за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995.
Отже, ОСОБА_4 являючись особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, порушив вимоги п.п. 2.9), 10.1 Правил дорожнього руху України, унаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесне ушкодження, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянин України, не працюючий, маючого виту освіту, не одруженого, неповнолітніх дітей та осіб похилого віку на утриманні не маючого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий обґрунтовано підозрюється у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, що є не тяжким злочином, за яке законом передбачено покарання позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
30.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Як зазначено у клопотанні, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження. Під час досудового розслідування також встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи особу підозрюваного, його схильність до вчинення злочинів, вагомість наявних доказів та доведеність ризиків, сторона обвинувачення вважає доцільним застосувати до ОСОБА_4 .
В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити.
Підозрюваний визнав підозру, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання.
Вислухавши пояснення сторони обвинувачення та сторони захисту, перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до таких висновків.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставами для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами. Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З наданих матеріалів встановлено, що у провадженні СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріли досудового розслідування у кримінальному провадженні № № 12023041030002355 від 16.06.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КПК України.
Причетним до скоєння даного кримінального правопорушення є гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 16.06.2023 року, приблизно о 15:30 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння (2,11%), керуючи технічно справним автомобілем «MERCEDES BENZ S 350L» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по проїзній частині вул. Доблесній з боку вул. В. Діївська в напрямку вул. Т. Гладченко в Новокодацькому районі міста Дніпра, де не обрав безпечну швидкість руху та не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух свого транспортного засобу та безпечно керувати ним, допустив виїзд на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з електросамокатом «Kungoo Kihn M4Pro» під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в зустрічному напрямку. Після зіткнення водій ОСОБА_4 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.
Унаслідок ДТП водій електросамокату «Kungoo Kihn M4Pro» ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України.
30.08.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме протоколом огляду місця події, протоколом допиту потерпілого, протоколом впізнання особи за фотознімками, протоколом огляду, протоколом огляду транспортного засобу, протоколами допиту свідків, протоколом слідчого експерименту, висновком судово-автотехнічної експертизи, висновком судово-медичного експерта та іншими доказами.
Підозру визнає також особа, яка підозрюється у вчиненні злочину.
Тому з урахуванням досліджених матеріалів, приходжу до висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286-1 КПК України.
Аналізуючи ризики, на які посилається прокурор, слід відмітити, що на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено кримінальне покарання виключно у вигляді позбавлення волі. Тому підозрюваний може переховуватись від слідства й суду. Відтак, цей ризик є доведеним.
Що стосується ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то цей ризик не доведений, оскільки ґрунтується лише на припущеннях. Так, свідки вже допитані, а експерти надали свої висновки, тому вплив на них не призведе до зміни доказів, а відтак не матиме вирішального значення для кримінального провадження. Тому вважаю цей ризик не доведеним.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, також не доведений, оскільки стороною обвинувачення взагалі не розкрито зміст цього ризику, та які дії гіпотетично може вчинити підозрюваний, щоб перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та доведеність лише ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, його вік та стан здоров'я, перебування на пенсії, наявність соціальних зв'язків у місці проживання, відсутність судимостей, вважаю, що підстав для застосування виняткового запобіжного заходу немає.
В даному випадку, враховуючи обставини кримінального провадження та особу підозрюваного, його репутацію та тяжкість інкримінованого злочину, єдиним достатнім запобіжним заходом може бути особисте зобов'язання.
Прокурором не доведено, що виключно тримання під вартою може запобігти усім ризикам та забезпечити поведінку підозрюваного. Тим більше, що такий запобіжний захід як тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка скоїла злочин, за який передбачено покарання до трьох років позбавлення волі.
Таким чином, приходжу до висновку про відмову у задоволенні клопотання слідчого, та застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Керуючись ст. ст. 179, 181, 184, 193, 194, 196, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
-не відлучатися з м. Дніпро без дозволу слідчого, прокурора;
-не спілкуватися зі свідками по даному кримінальному провадженню, окрім випадків проведення спільних слідчих дій;
Роз'яснити підозрюваному та повідомити письмово під розпис, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш тяжкий запобіжний захід, а також на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти на слідчого, а якщо справа перебуватиме в провадженні суду - на прокурора.
Ухвала діє до 28.10.2023.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ігор КОНДРАШОВ