Справа № 932/6519/23
Провадження № 2-з/932/32/23
14 серпня 2023 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Яворської Юлії Геннадіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про скасування рішення державного реєстратора речових прав,-
Заявник адвокат Яворська Юлія Геннадіївна звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження нерухомого майна, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту 1289254412101, в тому числі, заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни щодо права власності на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкту 1289254412101 до набрання законної сили рішенням у даній цивільній справі.
Заява обґрунтована тим, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з вимогами до ОСОБА_3 , ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Ричкою Ю.О. про скасування рішень державного реєстратора речових прав та поновлення речових прав позивача на об'єкт нерухомого майна. Правові підстави звернення ОСОБА_1 з вимогами про поновлення свого порушеного речового права, існування реальної загрози відчуження відповідачем-2 вказаного житлового приміщення свідчать про наявність підстав для забезпечення позову в обраний позивачем спосіб, оскільки невжиття саме такого заходу забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення, ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся з позовом до суду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи. За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинні міститися: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз'яснив, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо повзанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Підставами для необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявником зазначено, те, що існує реальна загроза відчуження відповідачем-2 спірного житлового приміщення, а заборона будь-яким особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження спірного нерухомого майна може реально забезпечити виконання рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
При цьому, враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідність суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.
Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна, а лише твердження заявника про потенційну можливість відповідача до форсування певних дій, у разі не забезпечення позовних вимог без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 183/5864/17.
Як вбачається з матеріалів заяви про забезпечення позову, заявник не надав належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду. Дані обставини свідчать про те, що позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Разом з тим, заявником не надано доказів на підтвердження своїх вимог, на підставі яких, суд мав би змогу пересвідчитися, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 149-153 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Яворської Юлії Геннадіївни про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», третя особа на стороні відповідачів: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, про скасування рішення державного реєстратора речових прав, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.
Суддя Ігор КОНДРАШОВ