Провадження № 1-кп/760/2431/23
Справа № 760/9482/23
31.08.2023 м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні Солом'янського районного суду міста Києва кримінал12023100090000168 від 21.01.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києві, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітніх дітей, працевлаштованого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
12.01.2023 громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 року загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12.01.2023 ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію та згідно з рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №5/122 визнаний придатним до військової служби. Відстрочок від призову по загальній мобілізації, згідно положень чинного законодавства України немає.
12.01.2023 об 13 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року, відмовився отримувати бойову повістку про прибуття 14 січня 2023 року до пункту відправки в команду № НОМЕР_1 ЗВП, відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
14.01.2023 о 07 год. 30 хв. ОСОБА_4 діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, не маючи передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки, без поважних причин, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69-2022, ігноруючи підставу бойової повістки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2, тим самим не відправився в команду №242 ЗВП чим умисно, протиправно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022: Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дії воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 06.02.2023 № 58/2023 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 336 КК України, а саме, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Під час проведення підготовчого судового засідання прокурор та обвинувачений звернулись до суду із клопотанням затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26.04.2023 р. на стадії досудового розслідування на наступних умовах:
про визнання винуватості
м. Київ 26.04.2023
« 1. Прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 в межах даного кримінального провадження до Солом'янського районного суду міста Києва направляється обвинувальний акт, згідно якого:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, одружений, який має на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб або осіб похилого віку чи осіб з інвалідністю немає, працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, обвинувачується в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, передбаченого ст.336 КК України, за наступних обставин:
Відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 24.02.2022 № 64/2022 : Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому дії воєнного стану в Україні Указами Президента України неодноразово було продовжено, останній раз відповідно до Указу Президента України ОСОБА_6 від 06.02.2023 № 58/2023 продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 року оголошено загальну мобілізацію та призов на військову службу у Збройні Сили України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
12.01.2023 громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з оголошенням Указом Президента України № 69-2022 від 24.02.2022 року загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, був взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12.01.2023 ОСОБА_4 пройшов військово-лікарську комісію та згідно з рішенням ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 №5/122 визнаний придатним до військової служби. Відстрочок від призову по загальній мобілізації, згідно положень чинного законодавства України немає.
12.01.2023 об 13 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками вищевказаного центру про призов на військову службу під час загальної мобілізації, а також про наслідки відмови бути призваним та проходити військову службу під час мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24.02.2022 року, відмовився отримувати бойову повістку про прибуття 14 січня 2023 року до пункту відправки в команду № НОМЕР_1 ЗВП, відповідно до Указу Президента України №64-2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану на території України», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
14.01.2023 о 07 год. 30 хв. ОСОБА_4 діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, не маючи передбачених ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» підстав для відстрочки, без поважних причин, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.ст.1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69-2022, ігноруючи підставу бойової повістки не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2, тим самим не відправився в команду №242 ЗВП чим умисно, протиправно, ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
2.Підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення та щиро розкаявся, що згідно ст.66 КК України, може бути визнано обставиною, що пом'якшує покарання.
В свою чергу, обставин, що обтяжують покарання підозрюваного відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Потерпілі від кримінального правопорушення відсутні.
Враховуючи що ОСОБА_4 раніше не судимий знижує суспільну небезпечність вчиненого діяння та дає підстави для застосування ст. 75 КК України.
За місцем проживання обвинувачений характеризується посередньо.
Майнова шкода за результатами вчинення кримінального правопорушення не завдана.
Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення не набуло суспільного резонансу.
Враховуючи вищевикладене, обмеження, які виключають укладання угоди про визнання винуватості відсутні. Укладення даної угоди відповідає суспільному інтересу у забезпеченні швидшого правосуддя, скорочення строків розгляду кримінального провадження та зменшення навантаження на суд.
3.Сторони погоджуються:
-призначити ОСОБА_4 покарання за ст.336 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;
-на підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням;
-на підставі ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обв'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
4.Підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 та 424 КПК України, а для підозрюваного чи обвинуваченого - також його відмова від здійснення прав, передбачених абз.1, 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.
5. Підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено, що відповідно до вимог ст.476 КПК України:
У разі невиконання угоди визнання винуватості прокурор відповідно має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, розглядається в судовому засіданні за участю сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для судового розгляду.
Суд своєю ухвалою скасовує вирок, яким затверджена угода, якщо особа, яка звернулася з відповідним клопотанням, доведе, що засуджений не виконав умови угоди. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для завершення досудового розслідування в загальному порядку, якщо угода була ініційована на стадії досудового розслідування.
Ухвала про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом. »
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України. Пояснив, що 26.04.2023 року між ним та прокурором було укладено угоду про визнання винуватості, яку він підписав добровільно за власною волею у присутності захисника. Обвинувачений пояснив, що із узгодженим видом та мірою покарання згодний, цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 2 ст. 473, ч. 4 ст. 474 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, які йому були роз'яснені судом в ході підготовчого судового засідання, просить затвердити угоду та призначити йому узгоджене сторонами покарання за ст. 336 КК України із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України. Обвинувачений суду показав, що дійсно, 12.01.2023 р. він пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби, та відмовився отримувати бойову повістку про прибуття 14.01.2023 р. до пункту відправки в команду № 242 ЗВП, та відповідно не прибув 14.01.2023 р. о 07 год. 30 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2, без наявності поважних на те причин. Свою поведінку пояснив тим, що між армією та сім'єю, обрав сім'ю. Щиро розкаюється у вчиненому, свою поведінку вважає недопустимою.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та постановити вирок за результатами проведення підготовчого судового засідання.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд виконав вимоги ч. ч. 4, 6 ст. 474 КПК України.
Заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090000168 від 21.01.2023, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена 26 квітня 2023 року між прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , підлягає затвердженню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Згідно з ч. 1 ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обов'язки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), умови часткового звільнення підозрюваного, обвинуваченого від цивільної відповідальності у вигляді відшкодування державі збитків внаслідок вчинення ним кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, умови застосування спеціальної конфіскації, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акта з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди.
Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу у розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Таким чином, оскільки ст. 336 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років, дане кримінальне правопорушення віднесено до нетяжких злочинів, що надає можливість суду вирішувати питання про затвердження угоди про визнання винуватості.
Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 , підписана 26.04.2023, не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, відповідає інтересам сторін, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 погоджується на призначення йому узгодженого покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлені.
При призначенні покарання, судом враховано особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, кримінальне правопорушення вчинено ним вперше, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , обставину, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, умови укладеної між сторонами Угоди про визнання винуватості, беззастережне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання за ст. 336 КК України у межах санкції статті у виді позбавлення волі строком на 4 роки, звільнивши обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України із випробуванням, встановивши 2 роки іспитового строку, та покладенням обов'язків, визначених ст. 76 КК України.
Із врахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для ізоляції обвинуваченого від суспільства та визнає можливим виправлення засудженого без відбування покарання, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, що погодили сторони Угоди про визнання винуватості.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 468, 469, 472, 473, 474, 475, 476 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 26 квітня 2023 року між прокурором Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090000168 від 21.01.2023.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановивши 2 (два) роки іспитового строку.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України впродовж іспитового строку на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покласти наступні обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації за місцем свого проживання;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не обирати.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1