Справа №760/23143/18
2-др/760/97/23
28 серпня 2023 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Щепановій І.І.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
В провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2019 було прийнято відмову від позову та закрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
24.03.2021 представником ТОВ «Новобудова» було подано заяву про виправлення описки в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2019 шляхом зазначення в резолютивній частині ухвали зазначивши про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» судових витрат, пов'язаних із зверненням до суду із позовом у загальному розмірі 1 762,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про виправлення описки було відмовлено.
04.07.2023 представником ТОВ «Новобудова» було подано заяву про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг шляхом стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.
28.07.2023 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду дану заяву було передано для розгляду судді Букіній О.М. Фактично дану заяву було передано судді відповідно до реєстру передачі судових справ суддям 01.08.2023.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розгляд даної справи було проведено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Щодо виклику у судове засідання сторін або інших учасників справи суд зазначає наступне.
У науково-практичному коментарі до статті 270 ЦПК України (Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / за загальною редакцією Гулька Б.І. , Василини Н.В. , Кота О.О. - Київ: ВД «Дакор», 2021. - 1028 с.) вказано:
«частина третя коментованої статті встановлює вимогу про ухвалення додаткового рішення тим складом суду, що ухвалив основне рішення, та встановлює, що таке ухвалення має здійснюватися в тому ж порядку, що й основне рішення, тобто відповідати вимогам статей 264, 265 та 268 ЦПК України з урахуванням особливостей коментованої статті.
Частина четверта коментованої статті містить правила про повідомлення (виклик) сторін та інших учасників справи до судового засідання, у якому здійснюється розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення суду та наслідки неявки учасників справи в таке судове засідання. Можемо констатувати, що ці правила видаються дещо неузгодженими між собою з наступних підстав. Формулювання правила про повідомлення (виклик) учасників справи, що міститься в першому реченні частини четвертої коментованої статті, дає підстави дійти висновку про необов'язковість такого повідомлення, адже встановлює таке правило: у разі необхідності суд може викликати сторони та інших учасників справи до відповідного судового засідання. Отже, якщо суд не вбачає необхідності у виклику (повідомленні) сторін про судове засідання, у якому здійснюватиметься розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення виклик не здійснюється. Разом з тим правило про наслідки неявки учасників цивільної справи до відповідного судового засідання, сформульовані у другому реченні частини четвертої коментованої статті, встановлює що не перешкоджає розгляду справи неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Ця норма сформульована тотожно до норм, що встановлюють наслідки неявки в судові засідання, повідомлення учасників цивільної справи про як, є обов'язковим (наприклад, частина четверта статті 440 ЦПК України, частина друга статті 457 ЦПК України). Водночас системне тлумачення обох правил, передбачених частиною четвертою коментованої статті, дає підстави для висновку, що виклик (повідомлення) учасників справи в судове засідання, у якому розглядається заява про ухвалення додаткового рішення, не є обов'язковим, а їх неявка незалежно від їх повідомлення не перешкоджає розгляду відповідної заяви».
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що усталеною є практика Касаційного цивільного суду щодо застосування частини четвертої статті 270 ЦПК України. Наприклад:
(1) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 березня 2020 року у справі № 756/5330/17 (провадження № 61-40303св18) зазначено, що: «доводи касаційної скарги про неповідомлення відповідача про судове засідання від 13 квітня 2018 року суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви»;
(2) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 755/1139/18 (провадження № 61-3584св20) вказано, що: «аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що додаткова постанова апеляційного суду підлягає обов'язковому скасуванню на підставі пункту 5 частини першої статті 411 ЦПК України колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до частини четвертої статті 270 ЦПК України суд під час ухвалення додаткового рішення у разі необхідності може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання»;
(3) у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2021 року у справі № 645/396/20 (провадження №61-11502св21) вказано, що: «доводи касаційної скарги про те, що судом першої інстанції не повідомлено Харківську міську раду про дату, час та місце судового засідання, на якому розглядалося питання про ухвалення додаткового судового рішення є безпідставними, оскільки виклик сторін в судове засідання для вирішення питання про ухвалення додаткового рішення є правом суду, а не обов'язком. Зазначене передбачено частиною четвертою статті 270 ЦПК України, зокрема, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання».
Отже, практика Касаційного цивільного суду щодо застосування частини четвертої статті 270 ЦПК України та необов'язковості повідомлення судом учасників справи при вирішенні питання про ухвалення додаткового рішення є усталеною та послідовною. Вказівка у частині третій статті 270 ЦПК України про те, що «додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення» стосується саме порядку ухвалення рішення, передбаченого статями: 264 ЦПК України (питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду); 265 ЦПК України (зміст рішення суду), 268 ЦПК України (проголошення судового рішення), і не регулює питання повідомлення судом учасників справи.
З урахуванням викладеного вище суд вважає за можливе провести розгляд поданої заяви про ухвалення додаткового рішення без виклику у судове засідання сторін або інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та подану заяву суд приходить до наступного висновку.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2019 було прийнято відмову від позову та закрито провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
24.03.2021 представником ТОВ «Новобудова» було подано заяву про виправлення описки в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2019 шляхом зазначення в резолютивній частині ухвали зазначивши про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Новобудова» судових витрат, пов'язаних із зверненням до суду із позовом у загальному розмірі 1 762,00 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» про виправлення описки було відмовлено.
Проте, під час розгляду заяви про виправлення описки судом було встановлено, що в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва 24.05.2019 не було вирішено питання про розподіл судових витрат.
Так, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Як було встановлено в ухвалі Солом'янського районного суду м. Києва від 24.05.2019, відповідачем погашено заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у повному обсязі після пред'явлення позивачем позову до суду, а тому із відповідача на користь позивача підлягали стягненню 1 762,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору.
При цьому, що при ухвалою суду від 24.05.2019 не було стягнуто із відповідача на користь позивача судові витрати, а тому приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача 1 762,00 грн. витрат понесених на сплату судового збору.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (адреса: 01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 32917247) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 762,00 грн.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 04.09.2023.
Суддя: О.М. Букіна