СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1626/23
ун. № 759/129/23
04 вересня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін заяву відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У січні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
05.07.2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про надання строку на примирення, в якій він зазначив, що через військові дії дружина разом із дитиною та тещею були змушені виїхати закордон. Враховуючи такі обставини та важку напружену ситуацію у сімейному житті, були певні розбіжності у поглядах на подальше життя, однак він хоче щоб дитина зростала у повноцінній сім'ї, внаслідок чого просить суд надати їм з дружиною строк для примирення 6 місяців. Вказав, що буде намагатись прикласти всіх зусиль, щоб зберегти сім'ю.
12 липня 2023 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва змінено порядок розгляду справа на спрощене позовне провадження з викликом сторін.
07 серпня 2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли заперечення на заяву про надання строку для примирення подружжя. У поданій заяві представник позивача наголосила, що позивач наполягає на тому, що строк для примирення їй не потрібен та примирення між нею та відповідачем неможливе. Спільне життя між позивачем та відповідачем не склалось, фактичні шлюбні відносини на даний час припинені, наміру проживати разом із відповідачем позивач не має, оскільки спільне життя є неможливим, а збереження сім'ї суперечитиме її інтересам.
У судове засідання представник позивача та позивач не з'явились, у поданих запереченнях просили судовий розгляд справи проводити без їх участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом направлення поштового відправлення рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на його зареєстроване місце проживання.
Згідно наявної у матеріалах справи довідки про причини повернення / досилання конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Крім того, відповідач обізнаний про судовий розгляд справи, оскільки він отримував копію позовної заяви з додатками та подав заяву про надання строку на примирення.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви відповідача за відсутності учасників справи, що не з'явились у судове засідання.
Проаналізувавши матеріали справи, вислухавши думку сторін, суд дійшов наступного.
Згідно із положеннями ч. 7 ст. 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Статтею 111 Сімейного кодексу України передбачено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року за №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Слід зазначити, що передбачене ч. 1 ст. 111 СК України право вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду. При цьому, судам слід використовувати надану законом можливість для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
В конкретній справі суд враховує, що справа перебуває у провадженні суду тривалий час, примирення між сторонами так і не відбулось. Крім того, представником позивача було зазначено, що позивач наполягає на розірвання шлюбу і до примирення не прагне.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи, що законом визначено право, а не обов'язок суду зупинити провадження у справі і призначити подружжю строк для примирення, незгоду сторони позивача із наданням строку для примирення, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви відповідача.
Керуючись ст. 240, 258-261 ЦПК України, ст. 111 СК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про надання строку для примирення у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Суддя Н.О.Горбенко