СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/9147/23
пр. № 2/759/3329/23
04 вересня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Глобус» звернулось до Святошинського районного суду м. Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 , вказуючи на те, що 22.04.2021 року між сторонами було укладено Договір про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», шляхом подачі Заяви-анкети на приєднання до вказаного Договору. У заяві-анкеті позичальником зазначено власні персональні дані, погоджені умови кредитування і графік платежів: сума кредиту - 19 474,00 грн., строк кредитування - 24 місяці з 22.04.2021 по 21.04.2023 року, пільговий період - 4 місяці з 22.04.2021 по 22.08.2021 року, комісія за управління кредитом, міс. - 3,00 %, розмір процентної ставки % річних - 0,00001%, схема повернення кредиту - ануїтет, реальна процентна ставка, % річних - 62,98796%.
Позивач зазначив, що відповідачем не здійснено погашення (повернення) грошових коштів відповідно до Графіку платежів та Договору, отже відповідачем грубо та систематично порушено умови Договору. Позивачем відповідно до Тарифів на банківські операції та послуги при обслуговуванні споживчого кредиту для фізичних осіб в рамках програми цільового роздрібного кредитування для фізичних осіб «Кредит на товари» здійснено нарахування: 50 % річних на прострочену суму заборгованості по кредиту у розмірі 8 293,74 грн. - прострочена заборгованість по процентам; та комісії за порушення термінів погашення щомісячного платежу згідно графіку платежів у розмірі 200,00 грн. за кожне порушення строку сплати щомісячного платежу.
Станом на 01.03.2023 року заборгованість відповідача за Договором становила 21 532,79 грн., в тому числі:
1 264,51 грн. - строкова заборгованість по кредиту;
11 382,13 грн. - прострочена заборгованість по кредиту;
592,41 грн. - строкова заборгованість по процентам;
8 293,74 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути із ОСОБА_1 на його користь 21 532,79 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 23 травня 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб АДРЕСА_1 (а.с. 38).
Згідно наявної у матеріалах справи довідки про причини повернення / досилання конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».
Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками на зареєстроване місце проживання відповідача.
Поштовий конверт повторно повернувся до суду без вручення.
Частина 1 статті 131 ЦПК України зобов'язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11 та 17 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу (пункт 99 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
У постановах від 14.08.2020 року та від 13.01.2020 року у справі №910/22873/17 Верховний суд зазначав, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 23 травня 2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 22.04.2021 року між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 була укладена Заява-Анкета №40987804 на приєднання до Договору про надання комплексу банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус», відповідно до умов котрої ОСОБА_1 просив позивача надати йому споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту - 19 474,00 грн., строк - 24 місяці з 22.04.2021 по 21.04.2023 року, пільговий період - 4 місяці з 22.04.2021 по 22.08.2021 року, комісія за управління кредитом, міс. - 3,00 %, розмір процентної ставки % річних - 0,00001%, схема повернення кредиту - ануїтет, реальна процентна ставка, % річних - 62,99%.
Заява-Анкета №40987804 містить, зокрема, графік платежів - Таблицю обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, суд встановив, що 22.04.2021 року між сторонами укладено Заяву-Анкету №40987804 на приєднання до Договору про надання комплексу банківського обслуговування в АТ «КБ «Глобус».
Згідно наданого позивачем детального розрахунку заборгованості по позичальнику ОСОБА_1 , згідно Кредитного договору 40987804 про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 22.04.2021 року, станом на 01 березня 2023 року утворилась заборгованість в сумі 21 532,79 грн., що складається з: 1 264,51 грн. - строкова заборгованість по кредиту; 11 382,13 грн. - прострочена заборгованість по кредиту; 592,41 грн. - строкова заборгованість по процентам; 8 293,74 грн. - прострочена заборгованість по процентам.
З виписки руху по особистому рахунку за період з 22.04.2021 року по 01.03.2023 року вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти у встановленому розмірі - 19 747,00 грн.
Позивач визначив суму заборгованості станом на 01.03.2023 року.
Пунктом 9.7 Договору встановлено, що сторонами погоджено, що банк має право зупинити подальше кредитування клієнта та/або вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання клієнтом зобов'язань за договором, зокрема, непогашення заборгованості за кредитом, несплати процентів за кредитом, комісій, штрафних санкцій (за наявності).
У такому випадку вважається, що строк виконання зобов'язання клієнта перед банком щодо повернення повної заборгованості за кредитом таким, що настав. Клієнт зобов'язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати надіслання банком відповідної вимоги, повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції (за наявності) та інші платежі за цим договором та тарифами, а також відшкодувати збитки, завдані банку.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.01.2023 року за вих. №1-375 позивач направив ОСОБА_1 вимогу про сплату суми заборгованості станом на 30.12.2022 року (а.с. 20, 21).
Відповідач зазначену вимогу не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду із відповідним позовом.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у справі, що розглядається це АТ «КБ «Глобус»).
Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримано кредит у АТ «Комерційний банк «Глобус» та станом на 01.03.2023 він має прострочену заборгованість за кредитом в сумі 21 532,79 грн.
Крім того, позивач просив стягнути ОСОБА_1 нараховані відсотки в розмірі 50% річних на прострочену суму заборгованості в сумі 8 293,74 грн., вказуючи, що нарахування здійснено згідно тарифів на банківські операції та послуги при обслуговуванні споживчого кредиту для фізичних осіб в рамках програми цільового роздрібного кредитування для фізичних осіб «Кредити на товари».
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно Тарифів на банківські операції та послуги при обслуговуванні споживчого кредиту для фізичних осіб в рамках програми цільового роздрібного кредитування для фізичних осіб «Кредит на товари» проценти на прострочену суму заборгованості по кредиту становлять 50% річних.
Вказані тарифи відповідачем не підписані, а тому у суду відсутні підстави вважати, що сторони погодили нарахування вказаної суми відсотків за користування кредитом.
Разом з тим підписана ОСОБА_1 . Заява-анкета містить встановлений розмір процентної ставки 0,0001%, а також визначено реальну річну процентну ставку в розмірі 62,99%.
В той же час, позивач здійснив нарахування процентів в сумі 50% річних за невиконання грошового зобов'язання, які визначені в паспорті споживчого кредиту та тарифів на банківські операції, які не підписані позичальником, що свідчить про те, що він при укладенні договору з банком дану умову не погодив.
Крім того Паспорт споживчого кредиту не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20).
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів в розмірі 50% за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «КБ «Глобус» не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 8 293, 74 грн. - 50 % річних на прострочену суму заборгованості по кредиту, оскільки підстави для її стягнення не доведені належними та допустимими доказами.
Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.
Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягнення заборгованість за кредитом у розмірі (21 532,79 грн. - 8 293,74 грн.) 13 239,05 грн.
Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог у розмірі 13 239,05 грн.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2684,00 грн. сплаченого судового збору.
Позивач надає суду платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 17.05.2023 року, зі змісту якого вбачається, що АТ «КБ «Глобус» здійснило платіж у розмірі 2684,00 грн. із призначенням «… судовий збір за позовом АТ «КБ «Глобус» до ОСОБА_1 , Святошинський районний суд міста Києва; …».
Зважаючи на положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із Відповідача у розмірі 1 650,20 грн. (13 239,05 / 21 532,79 * 2684 = 1 650,20).
Щодо витрат на правничу допомогу варто зазначити наступне.
Як вбачається з положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Конституція України у статті 59 гарантує кожному право на професійну правничу допомогу. У відповідності до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з положеннями частин першої-п'ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правову допомогу суду надано: Договір №051222 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 05.12.2023 року; акт №40987804 прийому-передачі послуг за Договором №051222 від 17 травня 2023 року; та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №3325 від 17.05.2023 року, з якої вбачається, що позивач здійснив платіж у розмірі 6000 грн., отримувач: ФОП ОСОБА_2 , призначення платежу: за професійну правову допомогу згідно договору №051222 від 05.12.2022 року та акту №40987804 від 17.05.2023 року, без ПДВ.
Правовий статус ОСОБА_2 як адвоката, підтверджено свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3352 від 29.05.2008 року (а.с. 26), а повноваження процесуального представника - довіреністю від 05 грудня 2022 року (а.с. 25).
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, згідно якої заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивач просив стягнути з відповідача витати на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Суд вважає, що зазначена справа не є справою значної складності, супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без (повідомлення) виклику сторін.
Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правову допомогу у розмірі 6 000,00 гривень є завищеною і непропорційною до предмета спору.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Враховуючи викладене, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 2 000,00 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту АТ «КБ «Глобус» для фізичних осіб від 22.04.2021 року, в розмірі 13 239 (тринадцять тисяч двісті тридцять дев'ять) гривень 05 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) судові витрати у розмірі 1 650 (одна тисяча шістсот п'ятдесят) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (код ЄДРПОУ 35591059, місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5) витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Суддя Н.О.Горбенко