Справа № 758/6702/23
29 серпня 2023 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г.,
за участю секретаря судового засідання - Однолько Ю. С.,
представника позивача Татунець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі,
Позивач ОСОБА_1 інтереси якого представлені адвокатом Татунцем В.В. звернувся до Подільського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі.
Вказує, що 23 січня 2023 року відносно позивача винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАР №6444754, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а саме, що 23.01.2023р. водій ОСОБА_1 у м. Києві по вул. Північно-Сирецька, 113 керував автомобілем BMW 5231, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Вважає, що дана постанова відповідача є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, обставини, вказані в ній, не відповідають дійсності, оскільки працівники патрульної поліції причини зупинки транспортного засобу не називали, вказана зупинка є безпідставною, транспортний засіб позивача використовується для виконання територіальної оборони, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.4 ст.126 КУпАП.
Просить суд скасувати постанову серії ЕАР №6444754 у справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст. 126 КУпАП, складену відносно позивача. Провадження у справі закрити.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13.06.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 23.06.2023 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, з викликом сторін.
19.07.2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що 23.01.2023 о 02.11 год. в м. Києві по вул. Півнчно-Сирецька , 13 під час вільного патрулювання працівники поліції виявили транспортний засіб «BMW 5231», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача, який у комендантську годину здійснював рух. Зазначає, що позивач не заперечував, що він керував автомобілем та повідомив, що їде на службу. На місці зупинки працівники поліції виявили, що у позивача та пасажира присутня зброя та боєприпаси, тому було прийнято рішення здійснити поверхневу перевірку. Під час перевірки документів працівникам поліції встановлено, що позивач керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування на підставі постанови Подільського районного суду м. Києва від 01.08.2022 року та постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2023 року, а тому відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав зазначених в ньому, просив задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Судом встановлено, що постановою серії ЕАР №3151561 від 23.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ч.4 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 20 400 грн.
Як вбачається з вказаної постанови, 23.01.2023 о 02 годині 11 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим прав керування, чим порушив п.2.1.а ПДР - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування.
Диспозиція ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, має враховуватися судом.
Відповідно п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.п. 2.4.а ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Частинами 1, 3 ст. 16 Закону визначено, що водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи .
Водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Тобто, законом визначено випадки, за яких водій транспортного засобу зобов'язаний пред'являти документи поліцейському.
Згідно зі ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Як позивач, так відповідач у відзиві не заперечували, що підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням позивача, окрім зазначеної в постанові, приведено не було.
Питання допуску громадян до керування транспортними засобами врегульовано Положенням про порядок видачі посвідчення водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою КМУ №340 від 08 травня 1993 року.
Пунктом 20 Положення визначено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства.
Рішення суду про позбавлення права на керування транспортними засобами протягом трьох робочих днів з моменту його отримання/винесення надсилається посадовою особою Національної поліції до територіального сервісного центру МВС за місцем проживання особи, зазначеним у цьому рішенні.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.24 КУпАП позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, зокрема права керування транспортними засобами, є одним із видів адміністративних стягнень, яке застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Обов'язковість постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована ст. 298 КУпАП, відповідно до якої постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Порядок виконання постанов у справах про адміністративне правопорушення про позбавлення спеціального права визначений Гл. 30 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.
Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.
Згідно зі ст.317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
З точки зору ст.265-1 КУпАП тимчасове вилучення посвідчення водія є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, яке застосовується поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення.
Процедура тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення регламентована Порядком тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженим постановою КМУ № 1086 від 17 грудня 2008 року.
Відповідно до п.п.3, 5 Порядку посвідчення водія тимчасово вилучається за наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення, передбачене Кодексом України про адміністративні правопорушення, за яке може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
До винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення та набрання нею законної сили поліцейський видає водієві тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом строком не більше ніж на три місяці з дати вилучення посвідчення.
Форма зазначеного тимчасового дозволу затверджується МВС.
Як вбачається зі змісту постанови серії ЕАР № 6444754, інспектором належним чином не задокументовано та не доведено належними доказами порушення позивачем Правил дорожнього руху, які стали підставою для зупинки транспортного засобу, та, як наслідок, перевірки документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Це відповідає позиції Верховного Суду, висловленій у постанові в справі № 463/1352/16-а від 08 липня 2020 року, яка, з точки зору ч.5 ст.242 КАУ України, має враховуватися судом.
Враховуючи викладене вище, обставини притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 1, 9, 126, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78, 242-246, 247, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, - задовольнити.
Скасувати постанову лейтенанта поліції батальйону 2 рота 4 Управління патрульної поліції в місті Києві Зузлова Дениса Олександровича серії ЕАР №6444754 від 23.01.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.
Стягнути з Управління патрульної поліції в м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у сумі 536 грн.80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції у місті Києві (місце знаходження: 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9).
Суддя О. Г. Скрипник