печерський районний суд міста києва
Справа № 757/55405/21-ц
20 липня 2023 року
Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Хайнацького Є.С.,
при секретарі судового засідання - Сміян А.Ю.,
за участю:
представника позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - позивач, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики № 6297168 від 10.03.2020 року у розмірі 20 237,34 грн., яка складається з: 7 000,00 грн. - заборгованість за тілом позики, 12 144,00 грн. - заборгованість за процентами, 281,34 грн. - три проценти річних, 812,00 грн. - інфляційні втрати.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 10.03.2020 року між ним та відповідачем укладено договір позики № 6297168 (далі - договір позики), за умовами якого ОСОБА_1 отримала в позику 7 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,60 % у день за користування позикою. При невиконанні зобов'язань щодо повернення позики застосовується процентна ставка у розмірі 2,7 % у день. Згідно з пунктом 4.1 договору позики позичальник ознайомився на сайті відповідача з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Разом із цим, відповідач не виконав свої зобов'язання за укладеним Договором позики - не повернув позику та не сплатив проценти, у зв'язку з чим, станом на 06.10.2021 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 20 237,34 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у вищевказаній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.03.2022 року.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці судове засідання, призначене на 16.03.2022 року, знято з розгляду та призначено на 09.08.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.08.2022 року відкладено розгляд справи на 21.11.2022 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.11.2022 року відкладено розгляд справи на 20.03.2023 року.
Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року відкладено розгляд справи на 20.07.2023 року.
Відповідачу направлялися судові повістки про виклик в судове засідання, що підтверджується довідками про доставку SMS-повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в справі цивільній, адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій».
Представник позивача в судове засідання не з'явився; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не подав; про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Як визначено у ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У зв'язку із поданням всіх документів по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних матеріалів справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що відповідач є фінансовою компанією, яка здійснює свою діяльність на ринку фінансових послуг відповідно до отриманих ліцензій, які видані Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та як фінансова установа, здійснює свою діяльність на підставі розміщених на сайті відповідача www.mycredit.ua Правил.
10.03.2020 року між ним та відповідачем укладено договір позики № 6297168, за умовами якого ОСОБА_1 отримав в позику 7 000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою 1,60 % у день за користування позикою.
Як встановлено із змісту договору позики, він укладений в електронній формі, кредит був наданий позичальнику (позивачу) виключно за допомогою веб-сайту позикодавця (відповідача), за умови ідентифікації позичальника та використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
У пункті 2 договору позики зазначено про умови надання позики, зокрема: сума позики - 7 000,00 грн; строк на який надається позика - 30 днів; дата повернення позики (останній день) - 09.04.2020 року; розмір процентів акційних у день - 0,80 %; базова процентна ставка у день - 1,60 %; процентна ставка за кожен день прострочення в день - 2,70 %.
Згідно з пунктом 4.1 договору позики позичальник ознайомився на сайті відповідача з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 6 договору позики визначено, що він укладений в результаті зваженого рішення сторін, на взаємовигідних умовах, на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України, згідно з якими сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості.
У пункті 4 Паспорту позики вказана інформація щодо реальної процентної ставки та орієнтовної вартості кредиту для споживача.
У пункті 6 Паспорту позики вказана додаткова інформація щодо процентної ставки, яка застосовується при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту в розмірі 2,7 % в день.
Пунктом 7 паспорту позики передбачено, що позичальник має право безкоштовно отримати копію проекту договору позики у письмовій чи електронній формі; право відмовитися від договору позики протягом 14 календарних днів у порядку та умовах, визначених умовами договору та Закону України «Про споживче кредитування»; право дострокового повернення позики без додаткової плати за дострокове повернення позики.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України, визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Умови кредитного договору, на яких укладають двосторонні правочини з відповідачем, є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як визначено у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Згідно ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Отже, договір позики від 10.03.2020 року укладено між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 (Позичальник) саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувача цих даних) згідно з вимогами законодавства, чим засвідчено вивчення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору.
У статті 204 ЦПК України закріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як визначено у ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, факт належного виконання ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов'язання щодо перерахування грошових коштів в розмірі 7 000,00 грн. за договором № 6297168 від 10.03.2020 року відповідачу підтверджується наданою суду копією листа ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 04.10.2021 року № 04/10-2021-4 про переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку відповідача, номер платежу НОМЕР_1 .
Проте, відповідач не надав належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження повернення кредиту у визначений договором строк та сплати відсотків за користування кредитом. Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідач не користувався кредитними коштами.
За приписами частин 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 06.10.2021 року сума непогашеної відповідачем позики становить у розмірі 20 237,34 грн, яка складається з: 7 000,00 грн - заборгованість за тілом позики, 12 144,00 грн - заборгованість за процентами, 281,34 грн - три проценти річних, 812,00 грн - інфляційні втрати.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим позов ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підлягає задоволенню.
Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Так, позивачем понесені в якості судових витрат лише витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 0000009463 від 06.10.2021 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 270,00 грн у відшкодування судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію», ст. ст. 5, 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст.ст. 205, 207, 525, 526, 530, 551, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 634, 1046, 1048 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 5, 10, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 280, 282, 352, 354, 355, 430, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за договором позики № 6297168 від 10.03.2020 року у розмірі 20 237 (двадцять тисяч двісті тридцять сім) грн 34 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», адреса: 01010, м. Київ, площа Арсенальна, буд. 1-Б; код ЄДРПОУ 39861924.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений та підписаний суддею 20.07.2023 року.
Суддя Є.С. Хайнацький