печерський районний суд міста києва
Справа № 757/36416/23-к
22 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_3 про арешт майна,
22.08.2023 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_3 , за погодження прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги підтримав.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність осіб, які не з'явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, надходжу до наступних висновків.
Обгрунтовуючи матеріали клопотання слідчий зазначив наступне.
З матеріалів клопотання вбачається, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000001011 від 20.10.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (кримінальне провадження відносно якого закрито на підставі ч. 1 п. 5 ст. 284 КПК України), у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України № 3233-IX від 13.07.2023).
За наведених слідчим в клопотанні обставин ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 (кримінальне провадження відносно якого закрито на підставі ч. 1 п. 5 ст. 284 КПК України) та інші невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, діючи за попередньою змовою групою осіб виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення щодо заволодіння чужим майном, шляхом обману (шахрайство), а саме грошовими коштами, що належать ОСОБА_10 в сумі 24 900 доларів США, що в перерахунку в національній валюті, відповідно до курсу встановленого Національним банком України, станом на 16.01.2023 становить 910 558, 14 грн., тобто в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є особливо великим розміром, до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
Таким чином, ОСОБА_8 , підозрюється у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України № 3233-IX від 13.07.2023).
Під час досудового розслідування складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України № 3233-IX від 13.07.2023), яке у зв'язку з невстановленням місця перебування останнього 22.03.2023 вручено у спосіб, передбачений КПК України.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 є особливо тяжким, за вчинення якого, передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 337981288 від 04.07.2023 підозрюваному ОСОБА_8 на праві приватної власності належать 1/3 та 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державної адміністрації Шевченківського району м. Києва від 17.05.1994 року квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить в рівних частках кожному: ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 .
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.04.2021 спадкоємцем квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її син - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у тому числі з урахуванням ? частки у спадщині, від якої відмовився чоловік померлої ОСОБА_13 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 2/3 частин квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належала спадкоємцю на підставі: Свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державної адміністрації Шевченківського району м. Києва 17 травня 1994 року.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_8 , у разі визнання його винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції до змін, внесених згідно із Законом України № 3233-IX від 13.07.2023), в органу досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою забезпечення можливої конфіскації майна підозрюваного та недопущення його відчуження, вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно підозрюваного, а саме:
- квартира АДРЕСА_1 .
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а саме, на квартиру АДРЕСА_1 , із забороною її відчуження.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Зобов'язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу особі, на майно якої, накладено арешт.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1