04.09.2023 Справа № 756/4981/23
Ун.№756/4981/23
Пр.№2/756/3080/23
09 серпня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.,
при секретарі Любін А.Ю.,
за участю:
представник позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся з позовом до відповідача про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . За життя 28 листопада 2019 року ним було складено заповіт, згідно якого все своє майно заповів ОСОБА_2 . Про існування заповіту позивач дізнався після смерті ОСОБА_3 , оскільки мав доступ до належної йому квартири, де серед документів відшукав заповіт. В лютому 2022 року позивач звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини, в якого з'ясувалось, що вказаний заповіт від 28 листопада 2019 року не зареєстрований в Єдиному спадковому реєстрі, а тому заяву у нього прийнято не було.
У зв'язку з повномасштабним вторгненням збройних сил Російської Федерації на територію України, позивач зі своєю сім'єю змушений був виїхати з Київської області та проживати в інших регіонах України, через що пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.
16 березня 2023 року, позивач звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Наталії Сергіївни із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Постановою нотаріуса від 22 березня 2023 року, позивачу відмовлено у вчинення нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та відсутності факту прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, просить визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
23.06.2023 року представником відповідача поданий відзив на позовну заяву, в якому просить суд ухвалити рішення, згідно норм чинного законодавства та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце судового засідання повідомлялася судом належним чином, направила на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому просила суд розглядати справу за її відсутності та прийняти рішення згідно чинного законодавства.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29 листопада 2021 року, актовий запис № 27355, виданий Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
28.11.2019 року, був складений заповіт, відповідно до якого ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_2 . Заповіт посвідчено секретарем Безуглівської сільської ради, Згурівського району, Київської області, ОСОБА_4 о 15 годині 45 хвилин, 29 листопада 2019 року. Цей заповіт внесено до Єдиного спадкового реєстру лише 16 листопада 2022 року (тобто майже через три роки після його посвідчення).
З копії спадкової справи № 04/2023, заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу приватного нотаріуса Кірюховою Наталією Сергіївною вбачається, що ОСОБА_2 звернувся з заявою при прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 і є єдиним спадкоємцем померлого.
Позивач посилається на те, що не був обізнаний з наявністю заповіту на своє ім'я, дізнався про нього лише після смерті ОСОБА_3 , переглядаючи його особисті речі і документи у квартирі. Крім того зазначає, що у лютому 2022 звернувся до нотаріуса, в якого з'ясувалось, що вказаний заповіт від 28 листопада 2019 не зареєстрований в Єдиному спадковому реєстрі.
Згідно зі ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано доказів того, коли саме він дізнався про наявність заповіту, а також доказів звернення до нотаріальної контори за роз'ясненнями у лютому 2022 року.
16.03.2023 року, позивач звернуся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кірюхової Наталії Сергіївни із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
22.03.2023 року, позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв'язку з пропущеним строком для прийняття спадщини та відсутності факту прийняття спадщини.
Тобто, заява про прийняття спадщини подана позивачем по спливу 1 року і майже 4 місяці з моменту відкриття спадщини.
Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).
Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її на підставі відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК (435-15). Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.
Як вбачається з позовної заяви, позивач вважає, що строк пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з його необізнаністю про існування заповіту, відсутність даних щодо нього у Спадковому реєстрі, воєнним станом, введеним на території України з 24.02.2022 та його евакуацією з території Київської області.
З 29 червня 2022 року в Україні діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».
Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року № 6-1486цс15, 30 вересня 2020 року №61-17241св19.
Отже, суд вважає, що в цій справі позивачем не доведено наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів для подання заяви про прийняття спадщини, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.09.2023
Суддя: А.М.Майбоженко